Єдиний унікальний номер 722/2114/24
Номер провадження 3/722/33/25
03 липня 2025 року м. Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Ратушенко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокиряни справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від начальника відділення поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
На розгляд Сокирянського районного суду з ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області надійшли вказані вище матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №293938, складеного 05.10.2024 року інспектором СРПП ВП №1(м. Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області Шуляком Д.В. вбачається, що 05.10.2024 року о 10 год. 50 хв. в с. Білоусівка по вул. Головній, 35, водій ОСОБА_1 порушив п.п.9.2 ПДР України, під час перевірки документів у водія були виявлені ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук та почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Радамовський М.М. та його підзахисний ОСОБА_1 підтримали подане до суду клопотання та просили закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 під час судового розгляду справи пояснив, що 05.10.2024 року він не керував транспортним засобом Mersedes Benz E 320 за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а за кермом перебував його батько ОСОБА_2 з яким він їхав в м. Сокиряни перебуваючи в автомобілі в якості пасажира. Крім нього та його батька в автомобілі перебували ще двоє дівчат, які також добирались з ними в м. Сокиряни. Проїжджаючи с. Білоусівка батько зупинився на пару хвилин, оскільки йому необхідно було в магазин, а він залишився чекати його поряд з автомобілем. Через деякий час до них під'їхав поліцейський автомобіль та працівники поліції вказували на те, що автомобіль припаркований не впритул до узбіччя дороги, що є адміністративним правопорушенням. В ході розмови з працівниками поліції у них виник конфлікт, під час якого у останніх виникла підозра що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Оскільки його батько поспішав в м. Сокиряни, то був змушений зателефонувати до свого брата, який через деякий час приїхав до них та забрав його та двох пасажирок, які на той час ще очікували в машині та разом із ними поїхали в м. Сокиряни. В подальшому працівники поліції почали складати відносно нього протокол, а також пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що він не погодився. Категорично заперечував, що саме він керував транспортним засобом Mersedes Benz E 320, а також факт вживання ним того дня алкогольних напоїв.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що на даний час він являється діючим військовослужбовцем. Так, 05.10.2024 року він разом зі своїм сином ОСОБА_1 та двома односельчанами їхав за кермом автомобіля Mersedes Benz E 320, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Сокиряни по справам в УДМС. Проїжджаючи центр с. Білоусівка він зупинився біля магазину щоб придбати води. Через деякий час повертаючись до автомобіля, він побачив що його син про щось свариться з працівниками поліції, які зупинились поряд з його припаркованим автомобілем. Оскільки він дуже поспішав, адже на 11 год. вже був записаний до лікаря стоматолога в м. Новодністровськ, вирішив зателефонувати до свого брата, який приїхав та відвіз його та ще двох односельчан, які перебували у автомобілі до м. Сокиряни. Стверджував, що того дня його син ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, не перебував в стані алкогольного сп'яніння а просто конфліктував з працівниками поліції.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив що 05.10.2024 року до нього зателефонував його товариш ОСОБА_1 та попросив його приїхати в с. Білоусівку, оскільки у нього конфлікт з працівниками поліції. Приїхавши на місце він сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 і вони разом поїхали в м. Новодністровськ. Зазначав, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дослідивши письмові заперечення адвоката Радамовського М.М., оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» на суд покладає обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а його дії кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.
Одним з складів об'єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час кваліфікації правопорушень на транспорті транспортним засобом, відповідно до примітки в ст.121 КпАП України, можна вважати всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї, тролейбуси, мотоцикли тощо.
Суб'єкт вказаного правопорушення є спеціальним. Це водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ).
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: 1)поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Згідно з ч.1,2 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному;
Отже, за змістом ч.1 ст.130 КУпАП в даному конкретному випадку відповідальності підлягає особа, яка керувала транспортним засобом.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №293938 від 05.10.2024 року зазначено: «05.10.2024 року о 10 год. 50 хв. в с. Білоусівка по вул. Головній, 35, водій ОСОБА_1 порушив п.п.9.2 ПДР України, під час перевірки документів були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП».
До вищезазначеного протоколу поліцейським СРПП ВП №1 (м. Сокиряни) Шуляком Д.В. долучено DVD-R диск, на якому містяться файл відеозапису з назвою - «MOV» 20241006102339000043 від 06.10.2024 року щодо вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст.40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ цієї Інструкції зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таки чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року по справі № 216/5226/16-а.
Однак, під час дослідження відеозапису доданого до матеріалів справи, судом встановлено, що відомостями, які містяться у доданому до матеріалів справи відеозаписі від 05.10.2024 року, беззаперечно встановити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , його зупинки під час керування транспортним засобом, за обставин зазначених у протоколі, неможливо, оскільки на відеозаписі такий факт не зафіксовано.Натомість, як вбачається з часу початку здійснення відеозапису, ОСОБА_1 взагалі не здійснює рух, а просто перебуває поряд з транспортним засобом MERSEDES BENZ E320, д.н.з. НОМЕР_1 , який, в цей час не рухався, а був припаркований на узбіччі дороги.
Крім цього, свідок ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, в судовому засіданні підтвердив, що саме він 05.10.2024 року керував транспортним засобом MERSEDES BENZ E320, д.н.з. НОМЕР_1 .
Інших належних, достовірних та допустимих доказів, які б об'єктивно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний в протоколах час та місці, що було б зафіксовано у спосіб, передбачений чинним законодавством, в матеріалах справи немає.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а відтак саму процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння суд визнає незаконною.
Суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення, згідно зі ст.251 КУпАП, - є лише доказом у справі, що у сукупності із іншими доказами, відповідно до ст.252 КУпАП, підлягає оцінці, яка ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, як то регламентують положення ст. 245 КУпАП.
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 05.10.2024 року транспортним засобом Mersedes Benz E 320 д.н.з. НОМЕР_1 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні не доведено.
Оскільки належними і допустимими доказами не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу, суд вважає, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим його дії не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та проаналізувавши докази по адміністративній справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів, його вини в ході судового засідання не здобуто та суду не надано, а тому провадження за цією статтею підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251, 255, 268, 280, 283, 284, ч.1 ст.294 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя: О.М.Ратушенко