Справа № 636/429/23 Провадження№ 1-кп/636/426/25
03 липня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченої - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження № 12022221240001024 від 11 листопада 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Кочеток Чугуївського району Харківської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення за встановлених, в судовому засіданні, обставин.
Так, 11 листопада 2022 року у денний час доби ОСОБА_4 перебувала за місцем свого проживання у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де в кухонній кімнаті разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпивали спиртні напої.
Приблизно о 17 годині 00 хвилин між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на побутовому ґрунті виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 .
Після цього ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, стоячи навпроти ОСОБА_6 , який перебував у положенні сидячи за столом, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті останньому та бажаючи її настання, діючи умисно, тримаючи у правій руці кухонний ніж, нанесла ним один удар в життєво важливий орган ОСОБА_6 , а саме в область грудної клітини ліворуч, після чого побачивши, що останній не подає ознак життя, припинила свої протиправні дії.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-17-714-Чт/22 від 16.01.2023 заподіяно наступні тілесні ушкодження: одне колото-різане поранення грудної клітини, що проникає у ліву плевральну порожнину з ушкодженням серця. Єдиний рановий канал починається з рани на ореолі з зовнішнього боку лівого соска, проходить спереду назад зліва направо скрізь шкіру, підшкірну-жирову клітковину, м'язи грудини, плевру, ліву бокову поверхню навколосерцевої сорочки, лівий шлуночок та супроводжується лівобічним гемотораксом (приблизно 500 мл рідкої крові та біля 1 кг кров'яних згортків), яке розвилось від декількох хвилин до декількох десятків хвилин до моменту настання смерті. Рановий канал рани довжиною біля 9,5 см. знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті.
Ці ушкодження утворилися від дії предмета, що володіє колючими та ріжучими властивостями з одноразовою дією одностороннє гострого, плоского типу клинка ножа, обухом «П»-подібного поперечного перетину.
За ступенем тяжкості ці тілесні ушкодження кваліфікуються за критерієм тривалості розладу здоров'я - це тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя (згідно п. п. 2.1., 2.1.1.а., 2.1.2., 2.1.3й. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.).
Причиною смерті ОСОБА_6 стала крововтрата, яка виникла внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнала, пояснивши при цьому, що 11 листопада 2022 року в денний час доби вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в кухонній кімнаті свого домоволодіння, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , розпивали спиртні напої. В цей час між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виникла сварка, яку вона намагалася зупинити, однак останні на її вмовляння не реагували. Після цього вона залишила приміщення будинку та пішла в сарай займатися господарськими справами. Приблизно через 10-15 хвилин вона знову повернулася до будинку. В цей час ОСОБА_7 почав підійматися з-за столу, щоб йти спати в іншу кімнату. Виходячи з-за столу останній штовхнув стіл в сторону ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_7 покинув кухонну кімнату ОСОБА_4 звернула увагу на те, що ОСОБА_6 сидів за столом з відхиленою головою до стіни, а його руки перебували під столом. Вона почала його штовхати, подумавши, що у того стався серцевий напад. ОСОБА_6 на її дії ніяким чином не реагував і вона штовхнула його сильніше, після чого останній упав на підлогу. ОСОБА_4 сіла йому на стегна та почала робити масаж серця та штучне дихання. Через деякий час вона звернула увагу на свої руки, які були в крові. Після цього вона розірвала светр, у який був одягнений ОСОБА_6 і почала оглядати його тіло. Не виявивши ніяких пошкоджень у ОСОБА_6 вона побігла за допомогою до своїх сусідів ОСОБА_8 . Останні на її прохання про допомогу не відреагували, сказавши при цьому щоб у цій ситуації вона розбиралась сама. ОСОБА_4 знову побігла додому і почала голосно кричати про допомогу. Через деякий час до неї прийшов її син ОСОБА_9 і вона попрохала його викликати карету «Швидкої допомоги». Через деякий час до її будинку прибули медичні працівники і разом із нею зайшли в приміщення кухні, де на підлозі лежав ОСОБА_6 . Після його огляду медичний працівник сказав, що треба викликати поліцію. Через деякий час прибули працівники поліції та експерт і почали проводити огляд місця події. ОСОБА_4 зазначила, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не завдавала, з ним вони жили звичайним сімейним життям та ніколи не конфліктували.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину, доведена в повному обсязі і підтверджується отриманими та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- свідченнями потерпілої ОСОБА_10 , допитаної в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 353 КПК України та попередженої про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, яка пояснила, що її покійний син ОСОБА_6 проживав разом з обвинуваченою ОСОБА_4 на протязі 11 років. Вони обидва досить часто вживали спиртні напої, на ґрунті чого у них виникали сварки. Зі слів своєї доньки ОСОБА_11 їй відомо, що її сину неодноразово були нанесені тілесні ушкодження. Він декілька разів намагався покинути ОСОБА_4 , але на це не вистачало характеру. Про смерть сина вона дізналася зі слів свого зятя ОСОБА_12 , який повідомив, що ОСОБА_6 зарізали одним ударом в серце. Купріянова відчувала, що трагедія з її сином могла статися із-за конфліктів з ОСОБА_4 , але не така, що пов'язана з його смертю.
- свідченнями ОСОБА_13 , допитаного в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, який пояснив, що він працює фельдшером Чугуївського відділення КНП ХОР «ЦЕМДМК» і 11 листопада 2022 року перебував на добовому чергуванні. Приблизно о 17 год 30 хв, цього дня він отримав виклик на планшет оператора «103» про те, що в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває пацієнт, який не подає ознак життя. По прибутті за місцем виклику, його зустрів молодий чоловік та повідомив, в цьому домі була п'янка, а через деякий час було виявлено труп співмешканця власниці домоволодіння. Коли ОСОБА_13 зайшов до приміщення кухні, побачив, що на підлозі лежав труп чоловічої статі, як потім було з'ясовано - ОСОБА_6 . Він був одягнений в светр, який був розірваний та пропитаний кров'ю. Тулуб чоловіка був оголений. На передній поверхні грудної клітини було видно одну колото-різану рану. В цій кімнаті перебувала жінка, як потім було з'ясовано ОСОБА_4 . Вона перебувала в стані алкогольного сп'яніння та намагалася помити руки, які були в крові. ОСОБА_13 констатував смерть ОСОБА_6 та повідомив про цю подію по телефону «102»;
- свідченнями ОСОБА_7 , допитаного в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, який пояснив, що 11 листопада 2022 року в другій половині дня разом з ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_6 в кухонній кімнаті домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої. Після певної кількості випитого спиртного він, з дозволу ОСОБА_4 , пішов спати в іншу кімнату, а вона з ОСОБА_6 залишилася в кухонній кімнаті. В цей час в будинку інших осіб не було. Через деякий час його розбудила ОСОБА_4 і повідомила, що ОСОБА_6 мертвий. Після цього він зайшов до кухонної кімнати та побачив, що на підлозі лежав ОСОБА_6 тулуб якого був у крові. ОСОБА_4 намагалася робити йому штучне дихання, але він не подавав ознак життя;
- свідченнями ОСОБА_12 , допитаного в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, який пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_11 , яка є рідною сестрою ОСОБА_6 . На протязі останніх 10 років ОСОБА_6 був співмешканцем ОСОБА_4 та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Як сам ОСОБА_6 так і ОСОБА_4 зловживали спиртними напоями, на ґрунті чого у них виникали постійні сварки, які переходили в бійки. ОСОБА_4 неодноразово наносила тілесні ушкодження ОСОБА_6 . В одній із бійок ОСОБА_4 ножем нанесла ОСОБА_6 тілесні ушкодження ноги;
- свідченнями ОСОБА_11 , допитаної в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та попередженої про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, яка пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_6 , який співмешкав з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 та її брат зловживали спиртними напоями, на ґрунті чого у них виникали постійні сварки та бійки. ОСОБА_6 неодноразово повідомляв їй, що в ході сварок ОСОБА_4 наносила йому тілесні ушкодження - обливала окропом та один раз нанесла ножем тілесні ушкодження коліна. ОСОБА_11 неодноразово просила брата покинути ОСОБА_4 , але він це не реагував;
- свідченнями ОСОБА_14 , допитаного в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, який пояснив, що проживає зі своєю сім'єю в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . По сусідству, за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване домоволодіння, в якому проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_6 11 листопада 2022 року приблизно в 17 год 00 хв він, зі своєю дружиною ОСОБА_15 перебували в приміщенні свого будинку та почули крики, які лунали з вулиці. Коли вони вийшли на подвір'я - побачили ОСОБА_4 , яка була збуджена та перебувала в стані алкогольного сп'яніння. На запитання: «Що трапилося?», вона відповіла, що ймовірно вбила ОСОБА_16 . Подробиць вона ніяких не розповідала. ОСОБА_14 та його дружина не сприйняли це до уваги та сказали, щоб ОСОБА_4 зі своїм співмешканцем розбиралась сама, а при необхідності викликала карету «Швидкої допомоги». ОСОБА_4 була одягнена в светр білого кольору з полосами, на якому були видні плями бурого кольору, схожі на кров. Обидві руки ОСОБА_4 були також в крові. ОСОБА_14 зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зловживали спиртними напоями, на ґрунті чого у них виникали сварки та бійки. ОСОБА_4 раніше неодноразово прибігала до них додому та повідомляла, що побила ОСОБА_16 . З її слів можна було зробити висновок, що ініціатором конфліктів була саме вона;
- свідченнями ОСОБА_15 , допитаної в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та попередженої про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, пояснення якої повністю співпадають з поясненнями її чоловіка ОСОБА_14 ;
- свідченнями ОСОБА_17 , допитаного в судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань, який пояснив, що проживає в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . По сусідству, за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване домоволодіння, в якому проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_6 11 листопада 2022 року він разом з ОСОБА_6 займалися заготівлею дров. Приблизно о 14 год 00 хв, до нього додому прийшла ОСОБА_4 та забрала ОСОБА_6 додому. Що вони робили вдома йому не відомо. Приблизно о 17 год 00 хв, до нього додому знову прийшла ОСОБА_4 , яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та попросила викликати поліцію, повідомивши при цьому, що вона зарізала ОСОБА_16 . Він цьому не повірив та сказав їй щоб йшла додому. Йому відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зловживали спиртними напоями, на ґрунті чого у них виникали постійні сварки та бійки. Ініціатором бійок завжди була ОСОБА_4 , оскільки у стані алкогольного сп'яніння вона була агресивною, а у ОСОБА_16 був спокійний характер;
- даними протоколу огляду місця події від 11 листопада 2022 року проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , з додатками - фото таблицею;
- даними протоколу огляду предметів від 11 листопада 2022 року, зафіксованому на DVD диск;
-висновком судово-медичної експертизи трупу №12-17-714-Ч/22 від 16.01.2023 року, згідно якого у ОСОБА_6 мають місце наступні тілесні ушкодження: одне колото-різане поранення грудної клітини, що проникає у ліву плевральну порожнину з ушкодженням серця. Єдиний рановий канал починається з рани на ореолі з зовнішнього боку лівого соска, проходить спереду назад зліва направо скрізь шкіру, підшкірну-жирову клітковину, м'язи грудини, плевру, ліву бокову поверхню навколосерцевої сорочки, лівий шлуночок та супроводжується лівобічним гемотораксом (приблизно 500 мл рідкої крові та біля 1 кг кров'яних згортків), яке розвилось від декількох хвилин до декількох десятків хвилин до моменту настання смерті. Рановий канал рани довжиною біля 9,5 см. знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті.
Ці ушкодження утворилися від дії предмета, що володіє колючими та ріжучими властивостями з одноразовою дією одностороннє гострого, плоского типу клинка ножа, обухом «П»-подібного поперечного перетину.
За ступенем тяжкості ці тілесні ушкодження кваліфікуються за критерієм тривалості розладу здоров'я - це ТЯЖКІ тілесні ушкодження, що небезпечні для життя (згідно п. п. 2.1., 2.1.1.а., 2.1.2., 2.1.3й. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.).
Причиною смерті ОСОБА_6 стала крововтрата, яка виникла внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця;
-висновком судово-медичного експертизи №12-14-85-ЧТ/22 від 16.11.2024 року, згідно якої у ОСОБА_4 ніяких тілесних ушкоджень не виявленно;
-даними протоколу огляду місця події від 15.11.2022 проведеного за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 14 приміщення Чугуївського відділення ХОБСМЕ, з додатками - фото таблицею;
-висновком судово-психіатричної експертизи №274 від 21 листопада 2022 року, згідно якого ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 виявляє ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебувала у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
-висновком судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/121-22/15992-Д від 02.12.2022 сліди пальця руки розмірами: 13х12мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 30Х48 мм), залишений не особою дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ім'я « ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
-висновком судово-цитологічної експертизи №15-12/587-С2022 від 03.12.2022 року, згідно якої при проведенні судово-медичної експертизи нігтьових пластин з пальців обох рук підозрюваної ОСОБА_4 (об'єкти №№1,2), які були вилучені 11.11.2022 року, виявлені сліди крові людини, яка може походити як від самої ОСОБА_4 так і від потерпілого ОСОБА_6 ;
-висновком судово-імунологічної експертизи №14/1383-С/22 від 23.11.2022 року, згідно якої кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагменті сидіння з шкірозамінника (об'єкт №1), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Крім того, не можна виключати можливості присутності у вказаному об'єкті домішки крові і ОСОБА_4 , за умовою наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею, на момент події, зазначених в постанові;
-висновком судово-імунологічної експертизи №14/1380-С/22 від 24.11.2022 року, згідно якої кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагменті тканини (об'єкт №№1-3), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Крім того, не можна виключати можливості присутності у вказаному об'єкті домішки крові і ОСОБА_4 , за умовою наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею;
-висновком судово-імунологічної експертизи №14/1382-С/22 від 23.11.2022 року, згідно якої кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагменті клейонки (об'єкт №№1,2), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Крім того, не можна виключати можливості присутності у вказаному об'єкті домішки крові і ОСОБА_4 , за умовою наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею;
-висновком судово-імунологічної експертизи №14/1381-С/22 від 23.11.2022 року, згідно якої кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагменті шпалери (об'єкт №1), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Крім того, не можна виключати можливості присутності у вказаному об'єкті домішки крові і ОСОБА_4 , за умовою наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею;
-висновком судово-імунологічної експертизи №14/1377-С/22 від 24.11.2022 року, згідно якого кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагментах марлевого бинта зі змивами з лівої та правої рук підозрюваної ОСОБА_4 (об'єкт №№1, 2), є кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Крім того, не можна виключати можливості присутності у вказаному об'єкті домішки крові і ОСОБА_4 , за умовою наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею;
-висновком судово-імунологічної експертизи №14/1379-С/22 від 24.11.2022 року, згідно якого кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На лосинах (об'єкт №№1-7) підозрюваної ОСОБА_4 , знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Крім того, не можна виключати можливості присутності у вказаному об'єкті домішки крові і ОСОБА_4 , за умовою наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею;
-висновком судово-імунологічної експертизи №14/1378-С/22 від 24 листопада 2022 року, згідно якого кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На светрі (об'єкт №№1-12) підозрюваної ОСОБА_4 , знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. Крім того, не можна виключати можливості присутності у вказаному об'єкті домішки крові і ОСОБА_4 , за умовою наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею;
-висновком судово-цитологічної експертизи №15-12/682-С/202223 від 12.01.2023 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи багатофункціонального складного ножу (об'єкти №№1,4,5), які були вилучені 11.11.2022 року, виявлені сліди потожирових виділень, яка може походити від потерпілого ОСОБА_6 , так і від підозрюваної ОСОБА_4 ;
-висновком судової медико-криміналістичної експертизи №17-13/26-МКС/23 від 20.01.2023 року, згідно якого на передніх поверхнях светра та фуфайки (футболки) ОСОБА_6 зліва, в середній третинах, встановленно по наскрізному колото-різаному пошкодженню, які складають єдиний канал, що відповідає, що відповідає по характеру і локалізації колото-різаному пораненню на його тілі. Вказані пошкодження на одязі утворилися від однократної дії гострокінцевого одностороннє гострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П»-подібного поперечного перетину, з помірно вираженими ребрами. Індивідуальні властивості даного предмету в пошкодженнях не відобразилися;
-протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_4 від 23 січня 2023 року, під час якого ОСОБА_4 показує на статисті та дає пояснення при яких обставинах потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження ножем, з додатками - фототаблицею;
-даними протоколу огляду предметів, зафіксованому на СD диск з відеозаписом до протоколу слідчого експерименту, проведеного за участі ОСОБА_4 ;
-висновком судово-медичної експертизи №12-23-1-714-Чт/23 від 25 січня 2023 року, згідно якого показання підозрюваної ОСОБА_4 не відповідають судово-медичним даним встановленим в ході судово-медичної експертизи трупа потерпілого ОСОБА_6 . Тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_6 не могли утворитися за механізмом, на які вказує підозрювана ОСОБА_4 в ході слідчого експерименту за її участю 23.01.2023 року. Враховуючи направлення ранового каналу, ОСОБА_6 не міг сам собі нанести тілесні ушкодження. Виявлені у потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження могли бути спричинені йому предметом (ножем), який надано на судово-медичну експертизу.
Щодо незгоди обвинуваченої ОСОБА_4 з результатами слідчого експерименту, проведеного за її участі 23 січня 2023 року суд зазначає наступне.
Протокол слідчого експерименту від 23 січня 2023 року за участю ОСОБА_4 було складено у відповідності до приписів ст. 240 КПК України, так як зазначений протокол містить посилання на склад учасників зазначеної слідчої дії, в тому числі щодо участі захисника - адвоката ОСОБА_19 та відповідних понятих, умови та результати слідчої дії, інформацію щодо фіксування слідчої дії відповідним засобом звуко - та відео - фіксації, інформацію щодо роз'яснення перед початком слідчої дії ОСОБА_4 її прав та обов'язків та отримання її згоди на проведення слідчої дії з відтворення обставин вчинення протиправних дій у відношенні ОСОБА_6 , підписи учасників слідчої дії, в тому числі і обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника, відсутність будь - яких зауважень на протокол слідчої дії, в тому числі щодо застосування співробітниками поліції фізичного чи психічного впливу.
Крім того, суд зазначає, що відеозапис зазначеної процесуальної дії - слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 , був здійснений та перенесений на відповідний оптичний диск DVD-R, відповідно до приписів КПК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 після перегляду та дослідження відеозапису з фіксацією проведення вищезазначеної слідчої дії - слідчого експерименту зазначила, щодо проведення за її участю зазначеної слідчої дії та відтворення нею обставин вчиненого злочину. При цьому, під час дослідження відеозапису з фіксацією проведення вищезазначеної слідчої дії, судом не встановлено застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_4 будь - якого впливу з боку учасників зазначеної слідчої дії, в тому числі з боку співробітників поліції. Поведінка обвинуваченої ОСОБА_4 та наявність поряд з нею його захисника, свідчить про добровільне відтворення вчинених нею протиправних дій у її розумінні. Крім того, переглянутий відеозапис слідчої дії свідчить про сумлінне виконання захисником ОСОБА_19 своїх повноважень щодо представлення та захисту інтересів підзахисної та відсутності недобросовісної поведінки захисника.
Також суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R - диск з відеозаписом обставин проведення слідчого експерименту був виготовлений у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на картці пам'яті відеокамери марки «Panasonic FULL HD HC-V-260 10/0 mega pixels», яка використовувалась при проведенні слідчої дії та зазначена в протоколі слідчого експерименту, в електронному вигляді у виді файлів.
Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
Зазначена правова позиція міститься в Постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.10.2020 ( справа № 677/2040/16-к, провадження № 51-5738км19 ).
За таких обставин, судом не встановлено будь - яких суттєвих порушень щодо проведення зазначеної слідчої дії, які б свідчили про наявність підстав для визнання протоколу слідчого експерименту та інформації, яка міститься на оптичному диску DVD-R з відеозаписом зазначеної процесуальної дії недопустимими доказами.
Також у судовому засіданні стороною захисту не надано доказів застосування щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування заходів фізичного та психічного впливу з боку співробітників поліції, а тому, за відсутності об'єктивних підтверджень, зазначене твердження сторони захисту суд розцінює критично, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Враховуючи правовий висновок викладений у постанові ККС ВС у справі № 221/6129/17 (провадження № 51-1180км19) вбачається, що стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Із суб'єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає їх настання.
Зокрема, вбивство з необережності, на відміну від умисного вбивства, має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Згідно з ч. 2 ст. 24 КК України прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 4, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, характер їх стосунків. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Як встановлено під час судового розгляду, характер тілесного ушкодження та його локалізація, завданого потерпілому ОСОБА_6 , вказує на те, що колото-різане поранення грудної клітини, що проникає у ліву плевральну порожнину з ушкодженням серця було не випадковими, а умисним, адже здійснювалось в область грудної клітини, де розташовані життєво важливі органи, на 9,5 см у тіло. Обвинувачена ОСОБА_4 припинила свої дії, як відчула, що потерпілий ОСОБА_20 впав на підлогу.
Отже, вибір знаряддя злочину, яким заподіяно тілесні ушкодження, ніж з колото різаними властивостями, локалізація і характер тілесного ушкодження, а саме в грудну клітину тіла, де знаходяться всі життєво важливі органи, та поведінка обвинуваченої до, та після заподіяння потерпілому тілесного ушкодження, беззаперечно свідчить про спрямованість умислу обвинуваченої ОСОБА_4 на позбавлення життя ОСОБА_6 .
Значення має також стан в якому перебували потерпілий та обвинувачена під час конфлікту і обстановка в місці вчинення злочину, а також попередні відносини в період спільного проживання- постійні сварки та бійки.
Зазначені вище докази у їх сукупності суд вважає належними, допустимими і достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої ОСОБА_4 та визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Вказані докази отримані в порядку, встановленому КПК України, на підставі яких встановлено наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.
Показання потерпілої та свідків у судовому засіданні були дані під присягою, вказані особи були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих свідчень.
За нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що в результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Суд приймає до уваги правовий висновок, сформульований у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року (справа № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19) про те, що стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд враховує, що завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті; ігнорування судом аргументів сторін є грубим порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України», «Коробов проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений у ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства» та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дотримуючись принципів змагальності та безпосередності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив в діях ОСОБА_4 прямий умисел на вчинення злочину проти життя і здоров'я особи.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяні смерті іншій людині. ЇЇ дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.
За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_4 є осудною, суд вважає, що вона підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про вид та міру покарання винній ОСОБА_4 суд враховує відсутність обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують її покарання. Обставинами, що обтяжують покарання винної передбаченими ст. 67 КК України, які суд враховує при призначенні покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, вчинила кримінальне правопорушення вперше. Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 274 від 21 листопада 2022 року, ОСОБА_21 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає вчинене правопорушення, ОСОБА_4 виявляла ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до особливо тяжких злочинів, особу винної, яка має постійне місце проживання, її вік, що свідчить на користь здатності переоцінити зміст своєї згубної поведінки та повернутися до справжніх духовних і соціальних цінностей та вказує на достатній рівень соціалізації ОСОБА_4 , відсутність обставини, що пом'якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання, її ставлення до скоєного кримінального правопорушення та вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.
Вказану міру покарання обвинувачена ОСОБА_4 повинна відбувати реально.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані з пов'язані з проведенням судово- дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-22/15992-Д від 02 грудня 2022 року у розмірі 2 265 грн 36 коп., судово - дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-22/15988-Д від 05 грудня 2022 року у розмірі 1 887 грн 80 коп., судово- дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-22/15993-Д від 20 грудня 2022 року у розмірі 1 699 грн 02 коп, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2022 року на тимчасово вилучене при проведенні огляду місця події в період часу з 18.55 год. до 20.07 год. за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме -речові докази у кримінальному провадженні № 12022221240001024 від 11 листопада 2022 року - підлягає скасуванню.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24 січня 2023 року на тимчасово вилучене в ході огляду місця події, проведеного 15 листопада 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 у приміщенні Чугуївського відділення ХОБСМЕ, майно, а саме: одяг загиблого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому він знаходився під час скоєння відносно нього злочину-підлягає скасуванню.
До набрання цим вироком законної сили, на підставі ч. 4 ст. 176, ст. ст. 177, 183 КПК України, за клопотанням прокурора, враховуючи призначення покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі та з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, запобіжний захід, обраний обвинуваченій ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, суд залишає без змін.
Керуючись ст. 368, 369, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту її затримання в порядку ст. 208 КПК України, а саме: з 11 листопада 2022 року.
Речові докази у кримінальному провадженні: фрагмент сидіння із шкірозамінника із нашарування речовини бурого кольору, фрагмент тканини (занавіска) із нашарування речовини бурого кольору, фрагмент клейонки зі столу із нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент шпалери із нашаруванням речовини бурого кольору, чотири скляні рюмки, складений ніж із нашаруванням речовини бурого кольору, недопалок цигарки «Фаербокс», три сліди нашарування папілярних ліній на трьох відрізках, светр блакитного кольору з білими та темно-синіми вставками на якому маються плями темно бурого кольору, лосини чорного кольору на яких маються плями темно бурого кольору - знищити;
- зразки крові на марлевий тампон ОСОБА_4 , які знаходяться в камері зберігання речових доказів Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області - знищити;
- футболку чорного кольору ТМ «SMOG» на поверхні якої з фронтальної сторони маються нашарування РБК, та механічні пошкодження у вигляді розрізу лінійної, довжиною до 3 см, светр чоловічий сіро-біло-чорного кольору, з блискавкою від грудної клітини до верху, з нашаруванням речовини бурого кольору, з механічним пошкодження довжиною 3,5 см, кофту з капюшоном чорного кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору, брюки спортивні темно-синього кольору на манжетах у нижній частині, зі слідами тривалої експлуатації та нашаруванням бруду, джинси класичні чорного кольору на поясному ремені зі слідами тривалої експлуатації з нашаруванням бруду та речовини бурого кольору, спідню чоловічу білизну, червоного кольору зі слідами тривалої експлуатації, шкарпетки чорного кольору зі слідами тривалої експлуатації, шкарпетки чорного кольору зі слідами тривалої експлуатації - повернути потерпілій у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , а при відмові отримання- знищити;
- один DVD-R диск та три CD-R диски залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово- дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-22/15992-Д від 02 грудня 2022 року у розмірі 2 265 грн 36 коп., судово- дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-22/15988-Д від 05 грудня 2022 року у розмірі 1 887 грн 80 коп., судово- дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-22/15993-Д від 20 грудня 2022 року у розмірі 1 699 грн 02 коп., всього на загальну суму 5 852 грн 18 коп - на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24 січня 2023 року на тимчасово вилучене 15 листопада 2022 року в період часу з 09 годин 00 хвилин до 09 години 35 хвилин у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 у приміщенні Чугуївського відділення ХОБСМЕ, одяг загиблого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому він одягнений під час скоєння відносно нього злочину - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2022 року на тимчасово вилучене при проведенні огляду місця події в період часу з 18.55 год. до 20.07 год. за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме -речові докази у кримінальному провадженні № 12022221240001024 від 11 листопада 2022 року - скасувати.
До набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід, обраний обвинуваченій ОСОБА_4 у виді тримання під вартою згідно ухвали слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2022 року та продовжений неодноразово ухвалами Чугуївського міського суду Харківської області - останній раз 07 травня 2025 року - залишити без змін.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_4 , яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1