Справа № 626/2572/24
Провадження № 2/626/58/2025
Іменем України
24.06.2025 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Рибальченко І.Г.
за участі секретаря Скачко Т.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Берестинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Берестинський відділ державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей як про батька у актовому записі про народження дитини та звільнення від сплати аліментів,-
У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про припинення стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходу, згідно рішення Берестинського районного суду Харківської області від 25.10.2016 .
Позові вимоги обґрунтовуються тим, що з відповідачкою по справі - ОСОБА_2 проживав без реєстрації шлюбу, з грудня 2014 року по червень 2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила дитину - ОСОБА_4 . У 2016 році ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання батьківства відносно новонародженої дитини, і оскільки на період ймовірного зачаття дитини сторони підтримували близькі стосунки, ОСОБА_1 визнав у суді позов без проведення експертного дослідження, внаслідок чого рішенням Берестинського районного суду Харківської області від 27.07.2016 року ОСОБА_1 був визнаний батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесено зміни до актового запису про народження дитини.
Крім того, рішенням Берестинського районного суду Харківської області від 25.10.2016 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина в розмірі 1/4 частки доходу, починаючи з 26.09.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Після постановлення рішення про визнання батьківства відповідачка не дозволяє бачитися і спілкуватися ОСОБА_1 з сином, і не виконує судове рішення, яким позивачу визначено порядок та спосіб спілкування з дитиною. Крім того, нещодавно особисто повідомила позивача, що не дозволяє спілкуватися з дитиною, бо він не є батьком народженого нею сина і вона ввела його в оману стосовно батьківства при розгляді справи у 2016 році. У зв'язку з тим, що у нього виникли сумніви з приводу свого батьківства, а саме через повідомлення ОСОБА_2 що він не є батьком ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить виключити відомості про його батьківство з актового запису №34 від 19 лютого 2016 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Красноградського районного управління юстиції у Харківській області про народження ОСОБА_3 та припинити стягнення аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшла через канцелярію суду заява в якій він заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю та відзиву на позовну заяву суду не надала.
Так як відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, направили до суду клопотання про слухання справи за відсутності їх представників, рішення постановити на розсуд суду.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьком якого записано ОСОБА_1 , а матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 07 жовтня 2016 року Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , актовий запис № 34.
Вказане свідоцтво про народження видане на підставі рішення Берестинського районного суду Харківської області від 27.07.2016 року, справа № 626/1260/16-ц, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства, згідно якого ОСОБА_1 визнано батьком дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесено відповідні зміни до актового запису № 34 від 19.02.2016 року, зробленого відділом ДРАЦС Красноградського районного управління юстиції в Харківській області .
Рішенням Берестинського районного суду Харківської області від 25.10.2016 року по справі №626/1749/16-ц з позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів, починаючи з 26.09.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Пунктами 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК). Судам слід ураховувати, що відповідно до ст.136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.
Верховний суд у постановах від 23.10.19, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 "Калачова проти Російської Федерації", § 34, від 7 травня 2009 року).
Ухвалою суду від 16.01.2025 року провадження у справі було зупинено на час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. Відповідно до повідомлення від Харківського НДЕКЦ, яке надійшло на адресу суду 31.03.2025 вбачається, що для виконання ухвали Берестинського районного суду Харківської області від 16.01.2025 по справі 626/2572/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 викликались для здачі біологічних зразків за адресою знаходження Харківського НДЕКЦ - 13.03.2025 р. (резервна дата 18.03.2025 р.) з 10 до 11 год. 13.03.2025р., 18.03.2025 р. ОСОБА_1 з'явився в призначений час, ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 не з'явилась. Оскільки для проведення експертизи на встановлення батьківства, необхідно мати зразки біологічного матеріалу, як передбаченого батька, так і дитини, а від дитини ОСОБА_3 зразки відсутні, тому ухвалу суду залишено без виконання .
Відповідно до ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Відповідно до приписів ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
З урахуванням викладених обставин, а саме ухилення відповідача ОСОБА_2 від проведення експертизи, приймаючи до уваги попередження останньої про наслідки такої поведінки, значення результатів експертизи для сторін по справі, а саме доведення відсутності або наявності кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 про виключення з актового запису про народження №34 від 19.02.2016 відомостей про нього як батька дитини є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про припинення стягнення аліментів, суд виходить з наступного. Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Аліменти - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду.
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов'язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей.
З аналізу наведених норм випливає, що виключно батьки несуть обов'язок по утриманню дитини. Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв'язку з тим, що ця особа не є батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов'язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.
Відповідно до ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Згідно зі ч.4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі №477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов'язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов'язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов'язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв'язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.
Враховуючи наведене вище , суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення аліментів на користь відповідача ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню, оскільки з виключенням відомостей про батьківство позивача щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відпали підстави для стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Керуючись ст. 10, 12-13, 76-80, 133, 141,263-265, 268, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Берестинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Берестинський відділ державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей як про батька у актовому записі про народження дитини та звільнення від сплати аліментів - задовольнити.
Виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання - АДРЕСА_1 , з актового запису № 34 від 19 лютого 2016 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Красноградського районного управління юстиції у Харківській області.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), присуджених рішенням Берестинського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2016 року у справі № 626/1749/16-ц, з моменту набрання рішенням законної сили.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.
Суддя