Справа № 953/6872/25
н/п 2-а/953/331/25
"04" липня 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., перевіривши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Установив:
02.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовною заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст.210-1 ч.3 КУпАП.
Перевіривши адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що він підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Згідно з ч.4 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У позовній заяві позивачем зазначено як відповідача - начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 .
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військово-зобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст.210-1 КУпАП, керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, відповідні керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 201-1 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 КУпАП.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Так п. 7 зазначеного положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Отже, структурні підрозділі також не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах.
За таких обставин, позивачу слід усунути вказаний недолік позовної заяви та зазначити відповідного суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем за даним позовом, його місцезнаходження та належний код ЄДРПОУ.
Також, в порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Докази надсилання копії позовної заяви та доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, позивачем не надано.
Відповідно до ст. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 543/775/17 від 18 березня 2020 року, відступивши від позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року, вказала, що при поданні позовної заяви у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір сплачується у порядку і розмірах, визначених законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, у постанові № 543/775/17 від 18 березня 2020 року Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становить 3028 гривень.
Отже, за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
За таких обставин позивачу необхідно сплати судовий збір за подання вказаної заяви або звернутися до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та надати відповідні докази на підтвердження наявності підстав для такого звільнення.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про те, що позивачу необхідно сплатити судовий збір на розрахунковий рахунок отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654, код класифікації доходів бюджету: 22030101 у розмірі 605,60 гривень.
За таких обставин, адміністративний позов є таким, що не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: зазначити відповідного суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем за даним позовом, його місцезнаходження та належний код ЄДРПОУ; вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи; надати суду докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи (відповідачу); сплатити судовий збір.
Згідно з ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 4 ст. 185 КАС України.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 160, 169, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністратинвого стягнення - залишити без руху.
Встановити строк 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Після усунення недоліків позовної заяви, документи до суду необхідно направляти із зазначенням номеру судової справи № 953/6872/25 та прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Колесник С.А.