02 липня 2025 року
м. Харків
Справа № 638/22362/24
Провадження № 2/638/3356/25
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Харківської міської ради про надання права на періодичні побачення матері з дитиною,-
установив:
22 листопада 202 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лаєвська Марине Леніківна, через систему «Електронний суд», звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Харківської міської ради про надання права на періодичні побачення матері з дитиною.
Ухвалою судді Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 16 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Харківської міської ради про надання права на періодичні побачення матері з дитиною за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі.
До суду подано зустрічний позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивачки - адвокат Лаєвська М.Л. подала до суду заяву, в якій просить вирішити питання про прийняття зустрічного позову за її відсутності.
02 липня 2025 року представник відповідача - адвокат Бородін Т.В. подав клопотання, в якому просить питання про прийняття зустрічного позову вирішити без його участі у судовому засіданні. Просить не закривати підготовче засідання у зв'язку з необхідністю отримати висновок Органу опіки, подати інші докази і клопотання.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Тобто позивачу (заявнику) належить право вирішувати, зокрема, питання подання та відкликання заяв (клопотань), яке поставлене лише у залежність від його волі.
Частиною 1 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право, в тому числі, подавати заяви та клопотання.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відзив на позовну заяву подається відповідачем у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 191 ЦПК України).
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто вони мають бути такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
У пунктах 43, 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) зазначено, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як роз'яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК України.
Порядок прийняття зустрічного позову визначений статтею 193 ЦПК України. За вказаної норми підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов'язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Виходячи зі змісту статті 193 ЦПК України законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об'єднання в одне провадження з первісним позовом.
З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом зустрічного позову: 1) взаємний зв'язок первісного позову та зустрічного позову; 2) однорідність вимог та нерозривна пов'язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.
Також суд враховує, ту обставину, що згідно вимог пункту 5 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Виходячи з положень частини четвертої та п'ятої статті 19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції.
Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.
Таким чином, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування одного з батьків з дитиною обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
До зустрічної позовної заяви не додано відповідного письмового висновку органу опіки та піклування та не додано доказів про звернення до органу опіки та піклування для його отримання.
Враховуючи підстави та предмет позову, з урахуванням суб'єктивного складу сторін, заявлені вимоги за первісним та зустрічним позовом стосуються одних і тих самих правовідносин, регулюються нормами сімейного законодавства, однак обраний сторонами спосіб захисту є окремими предметом доказування, тягне за собою збір нових доказів та їх доведення іншими засобами доказування, у зв'язку з чим виникає потреба отримати висновок органу опіки та піклування щодо участі батьків у вихованні дитини, спілкуванні тощо, що є обов'язковим в розумінні положень статті 19 СК України, а тому, на думку суду, спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, призведе до затягування судового процесу, порушення прав учасників на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи по суті вимог заявлених у первісному позові, та, перш за все, дитини.
Таким чином, враховуючи наведені положення ЦПК України, а також предмет зустрічного позову, суд приходить до висновку про необхідність відмови відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви, що, водночас, не позбавляє права позивача за зустрічним позовом звернутися до суду з відповідними вимогами в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Суд виходить, насамперед, з найкращих інтересів дитини, оскільки предмет даного позову стосується інтересів дитини, а прийняття зустрічний позову істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу, та, як наслідок, об'єктивно затягне розгляд справи, що може негативно вплинути на інтереси дитини.
Разом із тим, суд бере до уваги, що у зустрічному позові представник вказує на те, що, у зв'язку з процесуальним обмеженням строку на надання відзиву (як наслідок подання зустрічного позову), дефіцитом часу, на виконання приписів пункту 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, висновок органу опіки та піклування, їх відповідні акти (обстеження, опитування, тощо), довідки про стан здоров'я дитини, на підтвердження заявлених позовних вимог будуть надані пізніше в межах підготовчого провадження.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою, шостою статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
За таких обставин, з метою повного та всебічного розгляду справи, а також належного захисту законних прав та інтересів дитини, суд вбачає необхідним зобов'язати відповідний орган опіки та піклування надати висновок щодо способу участі ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об'єднання в одне провадження з первісним позовом, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги предмет спору та час, необхідний для вчинення відповідних процесуальних дій, суд дійшов висновку про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.43, 49, 76, 84, 90, 91, 193, 197, 198, 200, 259-261, 353-355 ЦПК України, ст. 19 СК України, суд
постановив:
У прийнятті зустрічного позову - відмовити.
Зобов'язати Службу у справах дітей по Шевченківському району Департаменту Служб у справах дітей Харківської міської ради надати суду письмовий висновок щодо способу участі ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувані докази надати суду до 25.08.2025.
У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 11.09.2025 12 год 45 хв.
У наступне засідання викликати учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Яковлева