справа № 635/4164/25
провадження № 2/619/1694/25
Ухвала
04 липня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
суддя Нечипоренко І.М.,
справа № 635/4164/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідачка: ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача: Шкапенко О.В.
Питання, що вирішується ухвалою.
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» 29.05.2025 в системі "Електронний суд" звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101053701 від 27.11.2020 у розмірі 83541,41 грн.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30.005.2025 справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Дергачівського районного суду Харківської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 справу № 635/4164/25 розподілено судді Нечипоренко І.М.
Статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копії поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Верховний Суд у постанові від 14.11.2018 по справі № 761/9285/17 зробив висновок про те, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Водночас, представником позивача - адвокатом Шкапенком О.В. позовну заяву подано в системі «Електронний суд», проте, матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачці листом з описом вкладення заяви та копій поданих до суду документів (ф.107).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 43, 177, 185, 318, 353 ЦПК України, суддя
постановила:
Прийняти до провадження Дергачівського районного суду Харківської області цивільну справу № 635/4164/25.
Позовну заяву АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.
Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. М. Нечипоренко