Справа № 396/453/25
Провадження № 2/396/342/25
Іменем України
25.06.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Кравченко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Дмитрух Дмитро Миколайович до військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дмитрух Д.М. звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні.
В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти за особливих обставин, є онуком позивачки ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 в дитинстві був дитиною позбавленою батьківського піклування заочним рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області по справі від 31.05.2017 року.
Згідно Наказу №7 та № 8 від 21.07.2017 року Служби у справах дітей Новоукраїнської РДА Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дитину яка позбавлена батьківського піклування було влаштовано у сім'ю бабусі ОСОБА_1 , тобто з 2017 року, Позивачка та її онуки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією родиною.
В 2023 році, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_2 вступив до лав Збройних Сил України.
Позивачкою ОСОБА_1 отримано сповіщення сім'ї №175 від 11.07.2024 року, про те, що 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Токарівка Херсонської області згідно БР № 217/1761дск від 09.07.2024 року, оператор І відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_2 в умовах інтенсивного артилерійського обстрілу, зник безвісти за особливих обставин (приблизні координати: 36T VS 95456 76362).
Після позбавлення батьківських прав батьків ОСОБА_2 , позивачка по справі та його брат є єдинними родичами військовослужбовця, з якими він фактично проживав однією сім'єю, ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_1 (заінтересована особа у справі) із заявою про виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 , який зник безвісти під час проходження служби, як передбачено пунктом 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884. Та листом №182/9719 від 16.08.2024 року Позивачка отримала повідомлення, що вона не входить до переліку осіб, перерахованих у п. 7 зазначеної постанови, оскільки не довела факту перебування на утриманні військовослужбовця, який зник безвісти під час проходження служби.
Позивач вказує, що онук як до вступу до лав ЗСУ так і під час проходження служби, постійно матеріально підтримував бабусю та свого брата, оплачуючи дорого вартісне лікування Заявниці, купуючи їй речі першої необхідності, підтримуючи її морально та турбуючись про неї, як член сім'ї. Вони разом вели спільне господарство, мали спільні витрати та спільний бюджет, разом святкували сімейні свята, купували майно для спільного користування, робили ремонтні роботи у будинку та у домоволодінні, мали взаємні права та обов'язки, вважає, що має право на грошове забезпечення оскільки перебувала на утриманні онука, тому просить задовольнити позов.
Ухвалою від 17.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
27.03.2025 року надійшли пояснення від представника Міністерства оборони України, в яких зазначено, що надані позивачем докази не дають підстави вважати, що позивач перебувала на повному та постійному утриманні онука, оскільки має бути допомога неодноразовою а мати систематичність. Зазначили про розгляд справи у відсутність.
Позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали.
Відзив не подано.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду надали пояснення, що проживають неподалік позивачки та добре знають її з онуками, а також те, що онук ОСОБА_2 постійно піклувався про бабусю ОСОБА_1 , матеріально її утримував та проживав разом з нею однією сім'єю з дитинства.
Суд, заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, у тому числі, перебування фізичної особи на утриманні.
Встановлення факту перебування ОСОБА_1 необхідно позивачу для вирішення питання щодо реалізації права на отримання грошової виплати у зв'язку з зникненням безвісти за особливих обставин її онука. Таким чином, позивач скористалася своїм правом на звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту перебування на утриманні загиблого батька та надала про це відповідні докази.
Згідно пункту 2 частини 1статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Факт сумісного постійного проживання та перебування на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Таким чином, позивач скористалася своїм правом на звернення до суду із позовною заявою про встановлення факту перебування на утриманні онука та надала про це відповідні докази.
Метою встановлення факту перебування на утриманні онука є реалізація її права на виплату грошового забезпечення та інших соціальних виплат передбачені для членів сім'ї військовослужбовця.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заочним рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області по справі матіп ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дітей було передано Службі у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області для їх подальшого влаштування. Та Згідно Наказу №7 та № 8 від 21.07.2017 року Служби у справах дітей Новоукраїнської РДА Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дитину яка позбавлена батьківського піклування було влаштовано у сім'ю бабусі ОСОБА_1 , тобто з 2017 року, Позивачка та її онуки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією родиною. (а.с. 36-37, 15, 16).
Згідно довідки Глодоської сільської ради №210 від 10.12.2024 року ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 не проживав з 2019 року. Проживав до часу призову на службу разом з бабусею ОСОБА_1 та братом ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , за адресою реєстрації позивачки, де вели разом спільне господарство (а.с. 11, 23, 24).
В 2023 році, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_2 вступив до лав Збройних Сил України.
Ще одним фактом проживання саме позивачки зі зниклим безвісти онуком підтверджує факт отримання саме позивачкою отримала Сповіщення сім'ї №175 від 11.07.2024 року, адже проживала однією сім'єю з онуком (а.с. 17). Відповідно до якого 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Токарівка Херсонської області згідно БР № 217/1761дск від 09.07.2024 року, оператор І відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_2 в умовах інтенсивного артилерійського обстрілу, зник безвісти за особливих обставин (приблизні координати: 36T VS 95456 76362).
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_1 (заінтересована особа у справі) із заявою про виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 , який зник безвісти під час проходження служби, як передбачено пунктом 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884. Однак отримала Лист №182/9719 від 16.08.2024 року, що вона не входить до переліку осіб, перерахованих у п. 7 зазначеної постанови, оскільки не довела факту перебування на утриманні військовослужбовця, який зник безвісти під час проходження служби (а.с. 34).
Матеріали справи містять виписки з банківського рахунку на ім'я ОСОБА_1 з яких вбачається, що ОСОБА_2 перерахував на рахунок Заявниці кошти (а.с. 28-32), тобто матеріально її утримував. Вказані обставини підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Додатково підтверджують факт утримання та проживання однією сім'єю, довідки Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №210 від 10 грудня 2024 року та № 211 від 10 грудня 2024 року.
Згідно листа органу ДРАЦС №453/33.13-25 від 06.06.2025 року після проведеної перевірки у архіві відділу та відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відсутні актові записи про шлюб та народження дітей стосовно гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка по справі та брат ОСОБА_2 є єдиними родичами військовослужбовця ОСОБА_2 , з якими він фактично проживав однією сім'єю, за адресою: АДРЕСА_2 та те, що ОСОБА_2 постійно, до і під час проходження служби, матеріально підтримував бабусю та свого брата, оплачуючи лікування, підтримуючи її морально та матеріально, тобто турбуючись про неї, як члена сім'ї.
Як роз'яснено в пункті 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
При вирішенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні суд враховує, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Так, повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц.
При вирішенні питання щодо встановлення вказаного факту суд приймає до уваги п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.
Згідно зі ст. 16-1 цього Закону право на призначення та отримання грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивач перебувала впродовж тривалого проміжку часу на утриманні свого онука ОСОБА_2 у позивача відсутні будь-які інші джерела доходу, позивач досягла пенсійного віку та отримує незначну пенсію, при цьому хворіє та потребує періодичного лікування. Вказані обставини дають цілком обґрунтовані підстави розцінювати матеріальну допомогу онука як основне і постійне джерело засобів для існування позивачки.
Відтак, враховуючи, що встановлення даного факту має для позивача юридичне значення та позивач не може в інший спосіб реалізувати свої права, оскільки на даний час позбавлена можливості в позасудовому порядку встановити факт перебування на утриманні онука, суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 разом із своїм онуком ОСОБА_3 фактично проживали однією сім'єю і перебували на утриманні ОСОБА_2 , а тому позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 81, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Дмитрух Дмитро Миколайович до військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , перебувала на утриманні свого онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , до дня зникнення безвісти за особливих обставин останнього, - 10 липня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення складено 03.07.2025 року.
Суддя: О. С. Цесельська