Справа № 387/687/25
Номер провадження по справі 3/387/666/25
03 липня 2025 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Басарабяска Республіка Молдова, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн ,-
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №684952 від 14.03.2025, ОСОБА_1 повторно, протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КпАП України (постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2025), 22.02.2025 о 10 годині 10 хвилин за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим порушив п.14 ч.1 ст.1 Закону України " Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02.05.2025 справа була повернута до ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області для забезпечення явки особи в судове засідання.
02.07.2025 справа була повернута до суду. До матеріалів справи долучено рапорт ст. ДОП СП ВП №2(с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції В. Гуменний про неможливість доставити ОСОБА_1 на судове засідання, оскільки він відсутній за місцем свого проживання та під час мобільних викликів останній не брав слухавку або знаходився поза мережою.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином. Телефонограму, складену відповідальним працівником суду, ОСОБА_1 прийняв. Заяв чи клопотань про відкладення справи, або ж іншого змісту від ОСОБА_1 не надходило.
Суд, перевіривши матеріали адміністративної справи, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення, визначені статтею 247 КУпАП.
Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи 03.07.2025 минуло 3 місяці з моменту вчинення правопорушення, а тому у суду закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Згідно ст. 19 Конституції України суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Зі змісту абзацу 1 статті 247 КУпАП слідує, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року (справа N 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18) зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Також, згідно з вимогами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу "якості закону". В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи або визнання відсутності в діях особи складу та події адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і можливість прийняття таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, у визначені ст. 38 КУпАП строки, а тому, вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, провадження у яких закривається.
Враховуючи викладене, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, минуло більше трьох місяців з дня його вчинення, провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП слід закрити відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у звязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд ,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО