Справа № 387/1089/25
Номер провадження по справі 3/387/650/25
30 червня 2025 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Ірхи Т.О.
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
потерпілою ОСОБА_2
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Артемівськ Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ст. 173 КпАП України -
ОСОБА_1 22.06.2025 близько 16:30 в місці проживання для внутрішньо переміщених осіб, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 . В стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, заперечив факт порушення ним громадського порядку. Пояснив, що 22.06.2025, перебував на кухні та мив посуд, де його штовхнула ОСОБА_2 та він лише її запитав, що чому ви мене штовхаєте. Зауваження робив голосно бо погано чує. Жодних нецензурних слів відносно неї не говорив. Водночас ОСОБА_2 викликала поліцію так як у них тривалі неприязні відносини
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставин, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 триває вже тривалий час. Вона зазначила, що 22.06.2025 близько 16-17 години перебувала на кухні та особисто бачила, як потерпіла ОСОБА_2 штовхнула ОСОБА_1 , після чого між ними виник конфлікт. ОСОБА_3 повідомила, що залишила кухню й пішла до своєї кімнати.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надала показання, що вона працює завідувачкою гуртожитку для ВПО, де 3 роки проживають переселенці, які безробітні. А тому від безробіття часто виникають між ними конфлікти. Попередньо перед цією подією у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був конфлікт та неприязні відносини. Обоє конфліктні. Вважає, що потерпіла умисно штовхнула ОСОБА_5 та спровокувала конфлікт.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що на коридорі було чутно гучні голоси, які лунали з кухні. За інтонацією голосів вона зробила висновок, що в кухні перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Інших обставин конфлікту особисто свідок не бачила.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що ні він, ні його дружина не були свідками зазначеної сварки. За його словами, вони нічого не чули, оскільки їхня кімната розташована в іншій частині коридору, на значній відстані від кухні, де відбувалися події.
В судовому засіданні суд роз'яснив ст.268 КпАП України та ст.63 Конституції України, ОСОБА_1 , жодних клопотань не заявляв.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно зі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Так, відповідальність за ст. 173 КпАП України настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Отже, однією із форм дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, а також образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини і порушує громадський порядок.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №684846 від 22.06.2025, ОСОБА_1 22.06.2025 близько 16:30 в місці проживання для внутрішньо переміщених осіб, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 . В стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, матеріали справи містять рапорт інспектора поліції від 22.06.2025; заяву ОСОБА_2 ; письмові поясненнями ОСОБА_7 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 22.06.2025, на основі яких складено протокол про адміністративне правопорушення.
Між тим, в матеріалах протоколу не прописаний склад адміністративного правопорушення, що є обов'язковим для норми ст. 173 КпАП України, оскільки сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок неприязних відносин між ними не може кваліфікуватись як хуліганство.
З чого слідує, що протокол про адміністративне правопорушення складений лише зі слів потерпілої ОСОБА_2 які із ОСОБА_5 мають неприязні відносини. Натомість ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 у своїх поясненнях не підтверджують факт сварки з потерпілою. Свідок ОСОБА_6 стверджує, що лише чула як ОСОБА_1 виражався відносно потерпілої нецензурно. Разом з тим чоловік ОСОБА_7 , який перебував в одній кімнаті з дружиною ОСОБА_6 стверджував, що нічого в коридорі не чув бо їх кімната знаходиться в іншому кінці коридора та були зачинені двері в кімнату.
При цьому, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні, суду надав показання, що не був свідком подій 22.06.2025 о 16:30 та нічого не чув.
Отже суд доходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 статті 247 КпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, в діях ОСОБА_1 відсутній, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 173, п. 1 ст. 247, 283, 284 КпАП України, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер