Справа № 352/955/25
Провадження № 2/352/664/25
30 червня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Кузьменка С.В.,
за участю
секретаря судового засідання Пастух М.М.,
розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Рух провадження та процесуальні рішення
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі -Позивач) до ОСОБА_1 ( далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 111 579 гривень 26 копійок та розгляд справи призначено на 27 травня 2025 року.
27 травня 2025 року розгляд справи відкладено на 24 червня 2025 року в зв'язку із наданням часу для подання відзиву.
24 червня 2025 року в судове засідання з'явився представник Відповідача.
Представник Позивача подав до суду клопотання про проведення судового засідання без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
24 червня 2025 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 30 червня 2025 року.
ІІ. Стислий виклад позиції сторін
Позивач зазначає, що 23 липня 2013 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» (надалі - АТ «БАНК ФОРВАРД», який є правонаступником усіх прав ПАТ «Банк Русский Стандарт» та Відповідачем укладено кредитний договір №107842550, відповідно до умов якого Відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №107842550 від 23 липня 2013 року становить 111579,26 гривень, а саме:
-заборгованість за тілом кредиту - 40321,86 гривень;
-заборгованість за відсотками - 34162,07 гривень;
-заборгованість за комісією - 37095,33 гривень.
25 липня 2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та Позивач уклали Договір №GLIN426202/1 про відступлення прав вимоги.
Згідно вищевказаного Договору Позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до Відповідача за кредитним договором №107842550 від 23 липня 2013 року, який являється боржником АТ «БАНК ФОРВАРД».
Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:
-заборгованість за кредитним договором №107842550 від 23 липня 2013 року в розмірі 111 579 гривень 26 копійок;
-понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу 7000 гривень.
Відповідач надіслав до суду 27 травня 2025 року відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 27 164,02 гривні за тілом кредиту, в саме: не підлягають стягненню 53952,48 гривні незаконно нарахованих комісій та 30462,76 гривні незаконно нараховані після закінчення строку кредитування відсотків (строк кредитування закінчився 23 листопада 2022 року), що разом становить 84 415,24 гривень.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором складає 111 579,26 гривень - 84 415,24 гривань = 27 164, 02 гривень заборгованості за тілом кредиту, яку Відповідач визнає.
В іншій частині позовних вимог відмовити, від сплати судового збору Відповідач звільнений. На користь Відповідача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень* (100%-24,35%/100%=5295,85 гривень.
ІІІ. Докази, досліджені судом
Докази, надані Позивачем
1.Заява №107842550 від 23 липня 2013 року, відповідно до якої Відповідач пропонує ПАТ «Банк Русский Стандарт» укласти договір про надання та використання платіжної картки, в рамках якого: випустити на ім'я Відповідача платіжну картку, відкрити поточний рахунок.
2.Анкета до заяви від 23 липня 2013 року, відповідно до якої зазначено персональні дані Відповідача.
3.Опитувальник клієнта- фізичної особи від 23 липня 2013 року.
4.Заява про відкриття поточного рахунку від 23 липня 2013 року, відповідно до якої Відповідач подав заяву про відкриття рахунку в ПАТ «Банк Русский Стандарт».
5.Довідка про умови кредитування ПАТ «Банк Русский Стандарт» та орієнтовна сукупна вартість споживчого кредиту в рамках продукту «Кредитна картка «РСУ» MasterCard», відповідно до якої кредит видається на споживчі потреби, строк кредиту від 0 до 60 місяців (з можливістю автоматичної пролонгації), форма кредитування - у формі відновлювальної кредитної лінії, процентна ставка- фіксована, дострокове повернення кредиту можливе шляхом внесення повної суми заборгованості, сума комісії за зняття готівки за рахунок кредиту 4,90%, але мінімум 15 гривень.
6.Розписка про отримання картки/конверта із ПІН-кодом від 31 липня 2013 року, відповідно до якої Відповідачу видана карта РСУ MasterCard Standard 49 терміном дії до 31 липня 2018 року.
7.Розрахунок заборгованості за договором кредиту №107842550 від 23 липня 2013 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача за кредитом від 24 липня 2013 року по 23 липня 2024 року становить 34 162,07 гривень, сума заборгованості за кредитом -40321,86 гривень, сума заборгованості за комісією становить 370956,33 гривні. Загальна сума заборгованості станом на 24 липня 2024 року складає 111 579,26 гривень.
8.Виписка по особовим рахункам угоди №107842550 від 23 липня 2013 року за період з 16 січня 2012 року по 10 червня 2023 року, відповідно до якої з 01 серпня 2013 року до 31 травня 2023 року заборгованість відповідача становить 70 020,94 гривень.
9.Виписка по особовим рахункам угоди №12588307 за період з 11 червня 2023 року по 24 липня 2024 року.
10.Копія паспорта та картка фізичної особи-платника податків Відповідача.
11.Договір №GLIN426202/1 від 25 липня 2024 року, укладений між ПАТ «Банк Русский Стандарт» та Позивачем та відповідно до якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників.
12.Додаток №1 до договору №GLIN426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Відповідач знаходиться під №2151 у реєстрі боржників та станом на 25 липня 2024 року має заборгованість у розмірі 11 579,26 гривень, яка складається: залишок по тілу кредиту 40 321,86 гривень, залишок по відсотках - 34162,02 гривень, залишок по комісіям - 37095,33 гривень.
13.Платіжна інструкція від 23 липня 2024 року, відповідно до якої Позивач оплатив за лот GLIN426202 АТ «Банк Форвард» у розмірі 70 122 419,74 гривень.
Докази, надані Відповідачем
14.Посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якої Відповідач є інвалідом дитинства І групи.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
В ході судового розгляду встановлено, що 23 липня 2013 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» (надалі - АТ «БАНК ФОРВАРД», який є правонаступником усіх прав ПАТ «Банк Русский Стандарт» та Відповідачем укладено кредитний договір №107842550, відповідно до умов якого Відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит (пункти ІІІ.1 - ІІІ.5 цього Рішення).
Згідно із розрахунком заборгованості, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №107842550 від 23 липня 2013 року становить 111579,26 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 40321,86 гривень; заборгованість за відсотками - 34162,07 гривень; заборгованість за комісією - 37095,33 гривень (пункт ІІІ.7 цього Рішення).
25 липня 2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та Позивач уклали Договір №GLIN426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Позивач набув права вимоги до Відповідача (пункт ІІІ.11 цього Рішення).
Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо стягнення комісії та зазначив, що Позивач подав розрахунок заборгованості, в якому стягує проценти за користування кредитом поза межами строку дії договору.
V. Висновки суду
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідач визнає факт укладення кредитного договору та не заперечує факт користування кредитними коштами.
Відповідно до виписки за особовим розрахунком та розрахунком заборгованості Відповідачем не виконано умови укладеного Договору та не повернуто Позивачеві отримані кошти, отримані за тілом кредиту, в сумі 40 321,86 гривень.
щодо комісії
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Суд враховує вказані висновки Верховного Суду, в зв'язку із чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 37 095,33 гривень за кредитним договором №107842550 від 23 липня 2013 року.
щодо розміру заборгованості за процентами
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.
Відповідно до умов договору ( пункт ІІІ.6 Рішення), терміном дії карти до 31 липня 2018 року.
Відповідач визнає, що строк кредитування закінчився 23 листопада 2022 року, у зв'язку із тим, що кредитний договір був пролонгований на 5 років та згідно із банківськими виписками Відповідач користувався кредитними коштами до жовтня 2022 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості ( пункт ІІІ.7 Рішення), станом на 23 листопада 2022 року нараховано відсотків на прострочену заборгованість 0.00гривень.
Таким чином, в частині стягнення заборгованості за процентами позовні вимоги підлягають у відмові, оскільки на день закінчення строку кредитного договору (23 листопада 2022 року) Відповідачу було нараховано відсотків за заборгованістю у розмірі 0.00 гривень.
У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.
Відповідач визнає факт користування кредитними коштами, проте категорично не погоджується з розміром заборгованості, оскільки проценти Позивачем нараховані поза межами кредитного договору.
Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VI. Щодо судового збору
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Позов задоволено в сумі 40321,86 гривня, що становить 36,14% від суми заявлених вимог.
36,14 % від суми сплаченого судового збору становить 875 гривень 45 копійок.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I групи.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 Відповідач є інвалідом І групи, тому звільняється від сплати судового збору (пункт ІІІ.14 Рішення).
Відповідно до частини шостої статті 141 Цивільного процесуального України: «Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь Позивача, а Відповідач звільнений від сплати судового збору. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі №274/4384/23.
Таким чином, судові витрати Позивача зі сплати судового збору, які мали б бути сплачені Відповідачем, підлягають компенсації за рахунок держави.
VI. Щодо витрат на професійну правову допомогу
щодо стягнення витрат на правову допомогу на користь Позивача
Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:
-Договір про надання правничої допомоги №0103 від 01 березня 2024 року між Позивачем та адвокатським об'єднанням «Апологет»;
-витяг із замовлення №42 до договору про надання правничої допомоги №0103 від 04 квітня 2025 року, відповідно до якого адвокатське об'єднання надало послуги з комплексного супроводу справ Позивачу на суму 7000 гривень;
-Детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 08 квітня 2025 року, відповідно до якого Позивачеві надані послуги: усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, складання та подання до суду позовної заяви. Загальна кількість годин складає 65 годин 30 хвилин.
-Рахунок на оплату №51 від 04 квітня 2025 року, відповідно до якого Позивач оплатив на рахунок адвокатського об'єднання 147 000 гривень за надання правничої допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільно процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено в сумі 40321,86 гривня, що становить 36,14% від суми заявлених вимог.
Позивач заявив стягнення у розмірі 7 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 2529,80 гривень.
щодо стягнення витрат на правову допомогу на користь Відповідача
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Відповідача було надано:
-Договір про надання правничої (правової) допомоги №25068 від 19 травня 2025 року з Додатком №1, укладеного між Відповідачем та адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем;
-Розрахункова квитанція №23/05/25 від 23 травня 2025 року, відповідно до якої вартість представництва та інтересів Відповідача у справі 352/955/25 становлять 7000 гривень;
-Акт приймання-передачі послуг №1 від 26 травня 2025 року, відповідно до якого вартість представництва та захисту інтересів Відповідача становить 7000 гривень;
-Детальний опис робіт (наданих послуг) від 26 травня 2025 року, відповідно до якого вартість ознайомлення із матеріалами справи становить 1000 гривень, формування правової позиції - 1000 гривень, усна консультація - 1000 гривень, складення відзиву - 4000 гривень. Загальна вартість - 7000 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільно процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати Відповідача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Позивачем в розмірі 4470,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 34 162,07 гривень та заборгованості за комісією в сумі 37 095,33 гривень.
В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №107842550 від 23 липня 2013 року у розмірі 40 321 (сорок тисяч триста двадцять одну) гривню 86 (вісімдесят шість) копійок.
Компенсувати за рахунок держави в установленому законодавством порядку на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 875 (вісімсот сімдесят п'ять) гривень 45 (сорок п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2529 (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Стягнути з користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал» на ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4470 (чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО