Справа № 352/935/25
Провадження № 2/352/654/25
26 червня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Загвіздянської сільської ради, третя особа: державний нотаріус першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина Аліна Михайлівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
18.04.2025 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Загвіздянської сільської ради, третя особа: державний нотаріус першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина Аліна Михайлівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини надійшла за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.
Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що після смерті ОСОБА_3 , з якою позивач спільно проживала з 09.06.2016 року відколи вона придбала в померлої квартиру, залишилася земельна ділянка, розташована в ур. Гори с. Загвіздя Івано-Франківської області, належна померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, про існування якої позивач довідалася лише у травні 2014 року. У зв'язку із цим не звернулася вчасно до нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Пояснила, що позивач є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за законом чи заповітом немає, однак державний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що факт спільного проживання позивача із померлою не було встановлено рішенням суду та позивач може звернутися до суду із такою заявою та заявою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Позивач та її представник в судовому засіданні вимоги підтримали, просили такі задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд», до суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі. Вважає, що у позові слід відмовити.
Третя особа державний нотаріус в судове засідання не з'явилась, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд».
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 14.03.2025 року постановлено цивільну справу за вказаною позовною заявою передати для розгляду за підсудністю до Тисменицького районного суду.
18.04.2025 року цивільна справа надійшла до Тисменицького районного суду.
Ухвалою судді від 24.04.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху.
28.04.2025 року представником позивача усунуто недоліки, вказані в ухвалі судді.
Ухвалою судді від 29.04.2025 р. відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалами суду від 26.05.2025 року витребувано докази по справі та постановлено викликати свідка.
19.06.2025 року ухвалою суду постановлено позовну заяву в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Загвіздянської сільської ради, третя особа: державний нотаріус першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина Аліна Михайлівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини в частині позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без розгляду.
Ухвалами суду від 19.06.2025 постановлено викликати свідка та закрити підготовче засідання.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно повного витягу з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 07.06.2024 року матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька у актовому записі відсутні (а.с.128-129).
Відповідно до відомостей, зазначених у повному витязі витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 07.06.2024 року, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Прізвище дитини змінено на « ОСОБА_8 » (а.с.125-126).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 07.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 21.03.1975 року уклав шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_8 » (а.с.120-121).
Згідно актового запису про реєстрацію шлюбу від 16.06.1985 року №791 зазначено, що ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_9 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_10 ». Згідно актового запису №773 від 25.09.1996 року шлюб між ними розірвано (а.с.130-131).
У шлюбі в ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась дочка ОСОБА_12 , яка в подальшому при реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с.132-133, 139-141).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 помер, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00045399052 від 07.06.2024 року (а.с.124).
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_4 , згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00045399977 від 07.06.2024 року (а.с.134-135).
Спадщину після смерті батька ОСОБА_4 прийняла його, на той час неповнолітня, дочка ОСОБА_12 , в інтересах якої діяла її мати ОСОБА_11 (а.с.144).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_8 помер (а.с.115).
На підставі договору купівлі-продажу від 09.06.2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передала у власність ОСОБА_1 квартиру за АДРЕСА_1 (а.с.15).
Згідно даних інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №61445629 від 15.06.2016 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , розмір частки 1/1 (а.с.11).
Згідно дублікатів чеків про сплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 за період з 21.12.2020 року по 22.06.2023 року, платником вказано ОСОБА_3 (а.с.27-28).
ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане органом ДРАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.112).
Згідно довідки ЦНАП м. Івано-Франківська Департаменту адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради №587 від 21.05.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 . Громадянка ОСОБА_3 , була зареєстрована з 12.08.1981 року (а.с.116).
Згідно витягу з реєстру Івано-Франківської територіальної громади від 07.08.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 з 07.08.2023 року (а.с.22).
Похованням померлої ОСОБА_3 займалася позивач ОСОБА_1 , що підтверджується договором-замовлення №920 від 13.06.2023 року (а.с.25).
Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 07.06.2024 року до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 (а.с.111).
Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 на підставі рішення від 31.03.2009 року Загвіздянської сільської ради належала земельна ділянка площею 0,1079 га в урочище «Гори» с. Загвіздя для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2625881101:03:001:0320 (а.с.16).
З витягу зі Спадкового реєстру №77241876 від 07.06.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 заведено спадкову справу державним нотаріусом Фединою А.М. за № в реєстрі 72545494 (а.с.26).
Після смерті ОСОБА_3 державний нотаріус повідомляв онуку померлої ОСОБА_15 про відкриття спадкової справи в Першій Івано-Франківській державній нотаріальній конторі (а.с.146).
З відповіді державного нотаріуса А.М. Федини вбачається, що видати свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_3 неможливо, у зв'язку із пропущеним строком для прийняття спадщини, оскільки не підтверджено факт постійного проживання разом із спадкодавцем (а.с.151).
Свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в судовому засіданні вказав, що проживає по сусідству із позивачем, яка є його сестрою. Вказав, що оскільки його помешкання знаходиться навпроти помешкання, де проживала померла, то він з кінця 2015 - початку 2016 року спостерігав як заявниця почала здійснювати догляд за померлою, їздила із нею до її родичів на цвинтар. Пояснив, що кожного дня або через день бачив як позивач йшла в напрямку будинку ОСОБА_3 , відтак він зрозумів, що вона йшла саме до неї. На запитання суду вказав, що при потребі ОСОБА_1 залишалась ночувати, однак вказати точні періоди перебування не зміг, так як зазначив, що бувало по-різному.
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Статтями 1261-1265 ЦК України встановлено черги спадкоємців за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до положень ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Визначальним в даному випадку є доведення належними, допустимими і достатніми доказами факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем однією сім'єю (спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків) не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Положеннями ч. 2,4 ст. 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 694/646/20 також зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім'єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов'язків.
Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21.
Якщо вимога про встановлення факту проживання осіб однією сім'єю заявлена у зв'язку з таким проживанням не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №523/9720/17 від 01.09.2021 до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
У справі необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем є доведеність факту спільного проживання однією сім'єю не менше п'яти років ОСОБА_1 як спадкоємця за законом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час її смерті.
Факт, який просить встановити позивач, не знайшов свого підтвердження з оглянутих вище документів, оскільки позивачем не надано доказів проживання позивача за вказаною адресою, ведення спільного господарства з померлою, наявності у них спільного бюджету, спільних витрат протягом 5 років до її смерті, взаємних прав та обов'язків.
Показання свідка, надані в судовому засіданні, достовірно не підтверджують факту постійного проживання позивача з ОСОБА_3 .
Щодо нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , про підтвердження факту спільного проживання позивача та померлої ОСОБА_3 , то по своїй суті така заява є показаннями свідка, якого суд відповідно до вимог ЦПК України має допитати безпосередньо. А відтак, суд не оцінює дану заяву як доказ у справі.
Окрім того, як вбачається з оглянутої копії спадкової справи, яка надана суду на вимогу ухвали суду, спадщину після смерті сина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та на час смерті проживав за адресою АДРЕСА_2 , прийняла його дочка ОСОБА_18 , 1987 року народження, яка на час прийняття спадщини була неповнолітньою. Тому остання, враховуючи вимоги ч.1 ст. 1266 ЦК України, мала право на частку спадщини, яка належала б за законом її батькові, якби він був живий на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , однак останню до участі у справі позивачем в якості відповідача залучено не було.
З огляду на зазначене, у задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 315 ЦПК України, ст.ст.11, 15, 16, 182, 328, 392, 1218, 1220, 1266, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Загвіздянської сільської ради, третя особа: державний нотаріус першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина Аліна Михайлівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщинивідмовити.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Представники позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
ОСОБА_19 , АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Відповідач: Загвіздянська сільська рада, вул. Липова-Осада,22, с. Загвіздя, Івано-Франківська область, 77450, ЄДРПОУ:04356219;
третя особа: державний нотаріус першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина Аліна Михайлівна, вул. Мазепи, 28, м. Івано-Франківськ, 76014, ЄДРПОУ:02891701.
Рішення складене в повному обсязі 04.07.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.