Справа №195/535/25
1-кп/195/73/25
03.07.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041590000058 від 05.03.2025 стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованої, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України несудимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,
27.02.2025 року у вечірній час доби ОСОБА_4 знаходилась в якості гостя в будинку АДРЕСА_2 , з дозволу власника ОСОБА_5 , де побачила на столі мобільний телефон марки Samsung моделі Galaxy A50 SM-A505FN/DS 64GB, голубого кольору, який на праві приватної власності належить останній.
Після чого, у ОСОБА_4 , яка усвідомлювала, що в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 зі змінами, дію якого продовжено на момент вчинення злочину, в порядку передбаченим ст.6 Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який є особливим правовим режимом, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна - вищевказаного мобільного телефону, належного потерпілій ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 в цей же день, 27.02.2025 року, приблизно о 18:20 годині, перебуваючи в якості гостя в будинку АДРЕСА_2 , скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілої, яка заснула в іншій кімнаті, будучи впевненою, що вона та будь-яка інша особа за її діями не спостерігає, діючи умисно, таємно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, перебуваючи в умовах правового режиму воєнного стану, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вчинення фізичних дій викрала мобільний телефон марки Samsung моделі Galaxy A50 SM-A505FN/DS 64GB, голубого кольору і поклала його до кишені власного одягу та утримуючи, таким чином, викрадене чуже майно при собі, з місця вчинення злочину зникла, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 , згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 815/25 від 19.03.2025, відповідно до якої ринкова вартість мобільного телефону марки Samsung моделі Galaxy A50 SM-A505FN/DS 64GB, голубого кольору, бувшого у використанні, в технічно справному стані, на період вчинення злочину становила 3770,67 грн., спричинила потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, 16.03.2025 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшла до раніше знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до приміщення будівлі гаражу розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де побачила на підлозі тепловентилятор марки Ballu моделі BHP-P-9, жовтого кольору, який на праві приватної власності належить останньому, після чого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 , в цей же день та час, перебуваючи в приміщенні будівлі гаражу, розташованого за вищевказаною адресою, використовуючи довірчі, дружні стосунки, які склалися між нею та ОСОБА_6 , діючи повторно, умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому повернути потерпілому належне йому майно, переконала його в сумлінності своїх дій і попросила у ОСОБА_6 вищевказаний тепловентилятор марки Ballu моделі BHP-P-9, жовтого кольору, для особистого тимчасового користування, на що ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, надав свою згоду та передав ОСОБА_4 належне йому вказане майно.
Діючи на досягнення єдиного злочинного результату, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та звернення його на свою користь, отримавши в руки від потерпілого вищевказаний тепловентилятор марки Ballu моделі BHP-P-9, жовтого кольору та утримуючи його при собі в руках, висловила неправдиве зобов'язання повернути це майно, після чого з місця скоєння злочину зникла та в подальшому розпорядився вказаним чужим майном на власний розсуд.
Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 956/25 від 27.03.2025 року, ринкова вартість тепловентилятору марки Ballu моделі BHP-P-9, на момент вчинення кримінального правопорушення становила 3808,56 грн., внаслідок чого, ОСОБА_4 , своїми злочинними діями спричинила потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану; за ч.2 ст. 190 КК України за ознаками - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачена підтвердила вищезазначені обставини, визнала себе винною у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при викладених у обвинувальному акті обставинах, та пояснила суду, що 27.02.2025 року, перебуваючи в якості гостя в будинку АДРЕСА_2 , у ОСОБА_5 , яка заснула в іншій кімнаті, викрала мобільний телефон марки Samsung. Крім того, 16.03.2025 року вона прийшла до раніше знайомого ОСОБА_6 , до приміщення будівлі гаражу розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де побачила на підлозі тепловентилятор належний ОСОБА_6 , і попросила у нього цей тепловентилятор для тимчасового користування та пообіцяла повернути, однак розпорядилася вказаним чужим майном на власний розсуд. В скоєному щиро кається та прохає суд його суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, та зазначили, що підтримують свої покази надані на досудовому слідстві, не заперечують проти призначення обвинуваченій покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
Свідчення обвинуваченої відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.
У суду немає сумнівів у тому, що обвинувачена дає правдиві свідчення добровільно.
Так як обвинувачена свою провину визнала повністю та підтвердила обставини скоєння кримінальних правопорушень, заявила про спрощену форму судового розгляду, а саме просила не досліджувати докази, які вона не оспорює, що передбачено ст.349 КПК України, наслідки якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченої та дослідженням документів, що стосуються її особи.
Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачена своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Суд враховує, що інкриміновані обвинуваченій кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відносяться за ч.2 ст.190 КК України до категорії нетяжких злочинів та за ч.4 ст.185 КК України до категорії тяжких злочинів.
До обставин пом'якшуючих покарання обвинувачену суд відносить: щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, відповідно до положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, ступінь тяжкості вчинених злочинів, відношення обвинуваченої до вчиненого, вину свою визнала, у скоєному розкаялася, та вважає за необхідне, враховуючи положення ч.1 ст. 70 КК України, призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, але враховуючи наявність обставин пом'якшуючих покарання - щире каяття, особу обвинуваченої, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеристику за місцем проживання обвинуваченої, суд вважає можливим її перевиховання і виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити її від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та покласти на неї обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:
-за ч.4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
-за ч.2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 міру покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на неї обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : періодично з'являтись для реєстрації до органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 815/25 від 19.03.2025 в сумі 320, 00 грн. та витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 956/25 від 27.03.2025 в сумі 320, 00 грн.
Речові докази: мобільний телефон марки Samsung моделі Galaxy A50 SM-A505FN/DS 64GB, голубого кольору, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - залишити у ОСОБА_5 ; тепловентилятор марки Ballu моделі BHP-P-9, жовтого кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 - залишити у ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд на протязі 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
03.07.2025