Справа № 215/5696/25
1-кп/215/690/25
04 липня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046760000217 від 03.06.2025 року з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є особою з інвалідністю, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України,
Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_7 , захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинувачений - ОСОБА_3 , потерпіла - ОСОБА_9 , малолітня потерпіла - ОСОБА_10 , законний представник малолітньої потерпілої - ОСОБА_11 ,
встановив:
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: 02.06.2025 приблизно о 17:40 годині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де мешкає потерпіла ОСОБА_9 , щоб дізнатись де його дружина, яка є її сестрою.
Пройшовши в будинок АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 побачив у кімнаті ОСОБА_9 та у нього на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, раптово виник прямий умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Так, 02.06.2025 приблизно о 17.45 годині, ОСОБА_3 , знаходячись у кімнаті будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ліжка, на якому лежала потерпіла ОСОБА_9 , та почав наносити почергово удари кулаками правої та лівої руки в область лівого та правого ока в кількості 3 ударів. Після чого припинив наносити удари та направився до виходу з будинку. Потерпіла ОСОБА_9 встала з дивану та направилась за ним. ОСОБА_3 , розуміючи, що не досяг свого злочинного умислу, діючи умисно, продовжуючи свій злочинний умисел, не пояснюючи нічого, розташувавшись обличчям до обличчя потерпілої ОСОБА_9 , на відстані витягнутої руки від неї, наніс останній кулаками правої та лівої руки п'ять ударів в область обличчя, від яких потерпіла ОСОБА_9 відчула сильний біль та присіла навпочіпки, обпираючись об стіну та почала прикривати обличчя руками.
ОСОБА_3 , бажаючи досягнути свого злочинного умислу, знаходячись в коридорі будинку, розуміючи фізичну перевагу над потерпілою та безпорадний стан останньої, продовжуючи свій умисел, наніс останній п'ять ударів ногами в область тулубу.
Після цього, ОСОБА_3 , досягнувши свого злочинного умислу, покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №935 від 26.06.2025, спричинив потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма - синці та крововилив обличчя, струс головного мозку, які у сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень та викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шість діб, але не більше як три тижні (21 день) п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6, а також садно лівого ліктьового та колінного суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки не більше 6-ти днів п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6.
Ці умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано як кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2025 приблизно о 17:40 годині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де мешкає потерпіла ОСОБА_9 , щоб дізнатись де його дружина, яка є її сестрою.
Пройшовши в будинок АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 у кімнаті будинку побачив ОСОБА_9 та доньку його дружини - малолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час та місці, між ОСОБА_3 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин почав наносити ОСОБА_9 удари. Малолітня ОСОБА_10 , з метою захисту своєї тітки ОСОБА_9 , підійшла до ОСОБА_3 та стала просити його заспокоїтись.
В цей час та місці, у ОСОБА_3 раптово виник прямий умисел, направлений на заподіяння фізичного болю малолітній ОСОБА_10 .
Так, 02.06.2025 приблизно о 17.45 годині, ОСОБА_3 , знаходячись у кімнаті будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на завдання фізичного болю, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись навпроти малолітньої ОСОБА_10 , долонями двох рук у грудну клітину відштовхнув її від себе, від чого остання не втрималась на ногах та відлетіла назад, вдарившись головою, спиною та рукою об стіну у вітальній кімнаті.
Після чого, малолітня ОСОБА_10 вийшла на вулицю та повернувшись через хвилину в будинок, побачила у коридорі свою тітку ОСОБА_9 , яка сиділа на навпочіпки, обпираюсь об стіну, напроти якої стояв ОСОБА_3 . Побачивши це, малолітня ОСОБА_10 стала між ним.
Будучи обуреним та діючи з прямим умислом на спричинення фізичного болю, ОСОБА_3 схопив руками малолітню ОСОБА_10 за плечі та з силою штовхнув у бік, в результаті чого остання впала на бетонну поверхню коридору та відчула сильний фізичний біль в області спини та тіла.
Після цього, ОСОБА_3 , досягнувши свого злочинного умислу, покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Ці умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України за ознаками вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених:
- ч.2 ст.125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
-ч.1 ст.126 КК України за ознаками вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, в присутності захисника, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків. Обвинуваченому роз'яснені обмеження на апеляційне оскарження вироку. Потерпіла ОСОБА_9 та законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_11 надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності та згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, суд вважає необхідним розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , а його дії вірно кваліфікованими за ч.2 ст.125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та за ч.1 ст.126 КК України за ознаками вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальними проступками, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працює, не є особою з інвалідністю, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєних кримінальних проступків, суд приходить до висновку про те, що мірою необхідною для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді громадських робіт, із врахуванням положень ч.1 ст.70 КК України.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз за даним кримінальним провадженням відсутні.
Речові докази за даним кримінальним провадженням відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374,375,376, 381-382, 394 КПК України суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 126, ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання:
за ч.1 ст.126 КК України - сто годин громадських робіт;
за ч.2 ст.125 КК України - двісті годин громадських робіт.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 200 / двісті/ годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя