вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" червня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/1481/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в підготовчому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» про визнання договору недійсним, за участі представників від:
позивача - не з'явилися;
відповідача - Нестерова О.В. (ордер ВН №1516317 від 16.05.2025)
Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» (далі - позивач, ТОВ «УЗТК Трейд») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» (далі - відповідач, ТОВ «Натан Констракшн») про визнання недійсним договору від 16.08.2022 №1608-2022/ТЕО транспортно-експедиторського обслуговування, укладеного сторонами (далі - оспорюваний договір).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оспорюваний договір укладено від імені ТОВ «УЗТК Трейд» директором - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рішення загальних зборів щодо такого договору, як це передбачено установчим документом, не приймалось (т.1 а.с.1-8).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2025: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 28.05.2025 о 15:00; визнано явку сторін обов'язковою; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.1 а.с.71-73).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 07.05.2025 о 17:19, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.74-75).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 08.05.2025.
16.05.2025 відповідач, з дотриманням встановленого судом строку, через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.77-84).
Відхиляючи заявлені вимоги відповідач посилається на те, що:
- на момент укладення оспорюваного договору та додаткової угоди від 22.08.2022 №1 ціна договору не перевищувала 50% від вартості чистих активів позивача у відповідному кварталі; вартість чистих активів позивача значно перевищувала вартість послуг за договором;
- позивач не вніс інформацію про будь-які обмеження повноважень директора ТОВ «УЗТК Трейд» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- позивач не довів того, що оспорюваний договір для ТОВ «УЗТК Трейд» є значним;
- позивач неодноразово схвалював спірний договір шляхом прийняття наданих послуг та їх оплати;
- позивач не надав доказів нанесення йому збитків за фактом укладення оспорюваного правочину;
- під час розгляду справи №911/1689/23 позивач не наголошував на недійсності оспорюваного договору, а підтримував позицію відповідача щодо неправомірності дій АТ «Української залізниці» в частинні додаткових нарахувань за перевезення.
23.05.2025 через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання, у якому просив відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв'язку із необхідністю обрання представника для отримання правничої допомоги (т.3 а.с.237-238).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2025 судом: залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ; зобов'язано учасників справи протягом 2 днів направити копії заяв по суті справи (позову, відзиву) з додатками третій особі, про що надати докази суду; встановлено третій особі строк для подання пояснень по суті позову та відзиву; встановлені строки для подання: позивачу - відповіді на відзив, а відповідачу - заперечень; відкладено підготовче засідання на 11.06.2025 о 13:50; визнано явку сторін обов'язковою (т.3 а.с.245-248).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 30.05.2025 о 19:24, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.3 а.с.249-250) та в силу положень п.2 ч.6, абз.2 ч.6 та ч.7 ст.242 ГПК України, вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 02.06.2025 (оскільки 31.05-.01.06.2026 - неробочими днями).
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду з дотриманням строку, встановленого судом ухвалою від 28.05.2025, - 03.06.2025, позивач підтримав заявлені вимоги та вказує, що:
- відповідач, ознайомлюючись із установчим документом позивача розумів обмеженість повноважень директора, проте, не отримав документів, щоб підтверджували б повноваження ОСОБА_1 на укладення значного правочину;
- відповідач планував надати значно більший обсяг послуг, про що він вказав, на значно більшу суму;
- в оспорюваному правочині відсутня загальна ціна договору, тому приймати до уваги лише частину суму, на яку посилається відповідач, є усвідомленим уникненням загальної суми договору, що складається із вартості послуг за всіма актами виконаних робіт
- доказом того, що оспорюваний договір не схвалено позивачем є подання позову щодо його недійсності;
- факт порушення директором ОСОБА_1 статуту та перевищення його повноважень виявлено лише після проведення внутрішньої перевірки, виявлення факту боргу за оспорюваним договором перед відповідачем.
10.06.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, призначеного на 11.06.2025, на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника позивача - адвоката Шевченка О.А. в іншому судовому засіданні.
У підготовче засідання 11.06.2025 з'явився представник відповідача; представник позивача у відповідне засідання не з'явилися.
Заслухавши думку відповідача щодо проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Позивача не з'явився в підготовче засідання 11.06.2025, при цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачу відомо про призначення підготовчого засідання на 11.06.2025 о 13:50 та те, що його явка у таке засідання визнана судом обов'язковою. Про вказане свідчить клопотання, яке надійшло від позивача в особі представника Шевченка А.О. про відкладення підготовчого засідання, у якому є посилання на дату та час підготовчого засідання, а також отримання відповідачем ухвали Господарського суду Київської області від 28.05.2025, яка доставлена до електронного кабінету позивача (т.3 а.с.249).
Слід зазначити, що це є другою неявкою позивача у підготовче засідання. При цьому, причини неявки позивача в підготовче засідання 28.05.2025 не визнані судом поважними, що вбачається з ухвали Господарського суду Київської області від 28.05.2025, оскільки позивач міг обрати представника ще в момент звернення до суду з позовом, тому зволікання позивача у виборі свого представника не є поважною причиною і залежало виключно від волі позивача.
У відповідності до ч.4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як визначено п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
У постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.10.2019 у справі №916/3616/15, 05.06.2020 у справі №910/16978/19, 16.10.2020 у справі №910/8816/19, постановах Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №910/1771/22, 17.10.2023 у справі №910/25456/15, 12.12.2023 у справі №909/811/22, 12.03.2024 у справі №910/15366/23, 09.10.2024 у справі №916/235/20, від 08.04.2025 у справі №907/480/21, від 03.06.2025 у справі №914/855/24 викладено наступну правову позицію щодо застосування п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст.202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст.120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його в судове засідання.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у ньому, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Як визначено п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Отже, враховуючи що вказана неявка позивача є повторною, відповідно до наведених положень процесуального законодавства суд продовжує розгляд справи за відсутності такого учасника справи, незалежно від того, чи є така причина неявки представника поважною. Однак. продовжити розгляд справи за відсутності позивача суд може у випадку, якщо це не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і адвокатом як представником юридичної особи.
Ініціюючи судову справу шляхом подання позовної заяви, позивач мав був обізнаний про те, що безпосередньо керівник або інша уповноважена особа в порядку самопредставництва зможе представляти позивача в суді. Поряд з цим, у разі відсутності осіб, які б могли здійснювати самопредставництво, позивач не був позбавлений можливості звернутися завчасно до адвоката за професійною правничою допомогою, для належного представництва та захисту його інтересів у суді - до подання позовної заяви або ж одразу після відкриття провадження у справі.
Як визначено ч.4 ст.120 ГПК України, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Так, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі отримана позивачем ще 07.05.2025 о 17:19 та вважається врученою 08.05.2025 до підготовчого засідання - 28.05.2025 позивач мав достатньо часу обрати представника.
Окрім того, навіть з 02.06.2025 (дата коли вважається врученою ухвала суду від 28.05.2025) по 10.06.2025 позивач мав достатньо часу обрати представника, який би міг забезпечити представництво його інтересів в підготовчому засіданні 11.06.2025, враховуючи те, що неявка в таке засідання була б для позивача повторною та тягне за собою певні наслідки, визначені ст.202 ГПК України.
Крім того, як в ухвалі від 05.05.2025 про відкриття провадження у справі (п.4), так і в ухвалі від 28.05.2025 про відкладення підготовчого засідання (п.6), визнаючи явку позивача обов'язковою, судом додатково роз'яснено наслідки неявки такого учасника.
У постановах Верховного Суду від 19.12.2022 №910/1730/22, 09.10.2024 №916/235/20 зазначено, що, виходячи з положень ст.ст.42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч.4 ст.202 та у п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду (також аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.05.2025 у справі №916/718/24).
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
В силу п.3 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
У даній справі суд визнав явку позивача обов'язковою, оскільки це необхідно для належної підготовки справи до розгляду по суті, тому позивач був зобов'язаний з'явитись за викликом суду. При цьому, неявка у зв'язку із участю представника в іншому судовому процесі не може бути визнана поважною судом, враховуючи, що це вже друга неявка позивача, який ініціював відповідний спір та має бути зацікавлений у його найскорішому розгляді та поновленні його прав, на захист яких такий позов подано. Судом також враховано те, що позивач не просив розглядати справу за відсутності його представника.
Як визначено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21: якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті; у разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду; у разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №910/16715/21 09.10.2024 №916/235/20).
При цьому, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не пов'язує можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та вказує на можливість залишення без розгляду позову у зв'язку із неявкою як у підготовче, так і у судове засідання.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, 02.12.2020 у справі №914/1531/19, 22.12.2020 у справі №925/337/19, 13.01.2021 у справі №910/4372/20, 18.11.2022, у справі №905/458/21, 19.01.2023 у справі №904/6347/21, 12.12.2023 у справі №909/811/22, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
Окрім того, як вбачається з висновку Верховного Суду, викладеного в п.4.26 постанови від 16.01.2025 у справі №910/3275/24, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Судом враховано, що звертаючись з позовом до суду, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин справи з метою отримання правосудного судового рішення.
За таких обставин, з огляду на визнання судом явки позивача обов'язковою, повторної неявки позивача в підготовче засідання, враховуючи що неявка позивача перешкоджає належній підготовці справи до судового розгляду, роз'яснення судом наслідків неявки, позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст.185, ст.202, п.4 ч.1 ст.226, ст.ст.234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 04.07.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова