вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" травня 2025 р. м. Київ Справа № 916/1133/24
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг»,
Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
про визнання недійсним договору та стягнення 102195021,62 грн.
секретар судового засідання: Самусь В.С.
За участю представників:
прокурор: Яворський С.С.;
від позивача: Мартиненко Д.Ю. (самопредставництво);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг», Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про визнання недійсним договору № 519-20 від 20.02.2020 р., укладеного між відповідачами, та стягнення з ТОВ «Ролло трейдінг» на користь відповідача-2 102195021,62 грн, з відповідача-2 одержаних ним за рішенням суду 102195021,62 грн - в дохід держави.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на укладення договору про закупівлю № 519-20 від 20.02.2020 р. з порушенням вимог антимонопольного законодавства, що стало підставою для прийняття Антимонопольним комітетом України рішення № 596-р від 28.10.2021 р. у справі № 145-26.13/63-21, яким було встановлено узгодженість (координацію) поведінки ТОВ «Дорстрой Монтаж Київ», яке перейменовано у ТОВ «Ролло трейдінг», та ТОВ «Укр Дор Світло» під час участі у процедурі закупівлі.
Прокурор наголошує, що спірний договір укладений з порушенням вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч.3 ст. 228 ЦК України, оскільки дії учасників процедури закупівлі були спрямовані на досягнення мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель.
При цьому, прокурор стверджує, що оскільки умисел наявний лише у діях ТОВ «Ролло трейдінг» як сторони оспорюваного договору, одержані відповідачем кошти повинні бути повернуті Службі, а отримані останньою за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
10.04.2024 р. до господарського суду Одеської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшли, зокрема пояснення на позовну заяву у справі № 916/1133/24.
16.04.2024 р. до господарського суду Одеської області від відповідача-2 надійшов відзив, в якому він просить позовну заяву керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг» та Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про визнання недійсним договору та стягнення 102195021,62 грн залишити без розгляду. Відповідач-2 вважає, що звернення заступника керівника Київської обласної прокуратури до суду з позовною заявою є передчасним, необґрунтованим та безпідставним.
13.05.2024 р. до господарського суду Одеської області через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшла, зокрема відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2024 р. направлено справу № 916/1133/24 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг», Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про визнання недійсним договору та стягнення 102195021,62 грн. за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.10.2024 у справі № 916/1133/24 залишено без змін.
Супровідним листом № 916/1133/24/783/2025 від 04.02.2025 р. матеріали справи № 916/1133/24 направлено до господарського суду Київської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Рябцеву О.О.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2025 р. прийнято справу до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 04.03.2025 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2025 р.
Прокурор у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Представник позивача у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача-1 у жодне підготовче засідання та судове засідання не з'явився. Відповідач-1 про причини неявки представника у підготовчі засідання та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0601112242370, № 0601119538274, № 0601125994532, № 0601131531544, № 0601136848490 та № 0601143093593.
Представник відповідача-2 у жодне підготовче засідання та судове засідання не з'явився. Відповідач-2 про причини неявки представника у підготовчі засідання та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абзаців першого, другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Київська обласна прокуратура звернулась із листом від 15.12.2023 р. № 15/2-1904 вих-23 до Державної аудиторської служби України, в якому прокуратура, посилаючись на те, що договір від 20.02.2020 р. № 519-20, який укладений між ТОВ «Дорстрой монтаж Київ» та Службою автомобільних доріг у Київській області, суперечить інтересам держави і суспільства, просила Державну аудиторську службу України надати інформацію щодо вжитих і запланованих заходів державного фінансового контролю, під час яких здійснювалося (планується здійснювати) дослідження обставин укладення вказаного договору, а також стосовно визнання недійсним вказаного договору та застосування наслідків недійсності правочину.
У відповідь на вказаний лист Державна аудиторська служба України листом № 001700-17/15287-2023 від 27.12.2023 р. повідомила Київську обласну прокуратуру, що відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на І квартал 2024 року включено проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області зі строком проведення березень-червень 2024 року, під час якої в межах компетенції будуть враховані питання, порушені у листі від 15.12.2023 р. № 15/2-1904 вих-23.
Київська обласна прокуратура звернулась із листом від 11.01.2024 р. № 15/2-67 вих-24 до Державної аудиторської служби України, в якому прокуратура з метою наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просила надати інформацію про вжиті чи заплановані у найкоротші строки заходи щодо визнання недійсним договору від 20.02.2020 р. № 519-20 та стягнення у дохід держави одержаного за правочином.
У відповідь на вказаний лист Державна аудиторська служба України листом № 001700-17/708-2024 від 18.01.2024 р. повідомила Київську обласну прокуратуру, що у Держаудитслужби немає підстав для звернення до суду з відповідним позовом, вказаним у зверненні Київської обласної прокуратури.
Київська обласна прокуратура листом від 05.03.2024 р. № 15/2-567 вих-24 повідомила Державну аудиторську службу України про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Державної аудиторської служби України до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та ТОВ «Ролло трейдінг» про визнання недійсним договору від 20.02.2020 р. № 519-20 як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони та застосування наслідків недійсності договору.
Доказів надання позивачем відповіді на вказаний лист прокурора, чи вжиття ним будь-яких заходів реагування, матеріали справи не містять.
Суд враховує, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18:
« 76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В контексті викладених положень Закону України «Про прокуратуру» та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та повідомив позивача про звернення з позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд
10.12.2019 р. Службою автомобільних доріг у Київській області в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-12-10-002066-а щодо закупівлі (50230000-6) послуг з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутні послуги (СОУ 42.1-37641918-105:2013; послуг з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення, центрального управляючого пункту і автоматизованої системи управління дорожнім рухом та контролю за станом покриття та (АСУРСП), світлофорних об'єктів, ліфітів надземних пішохідних переходів та систем дорожнього метеоспостереження (ДМС) на автомобільних дорогах державного значення загального користування у Київській області) за кодом ДК 021:2015:50230000-6: «Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутні послуги». Очікувана вартість предмета закупівлі становила 162152258,00 грн.
У відкритих торгах брали участь два суб'єкта господарювання: ТОВ «Дорстрой монтаж Київ» та ТОВ «Укр дор світло», що підтверджується формою протоколу розгляду тендерних пропозицій та звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-12-10-002066-а (дата формування звіту: 20.02.2020 р.).
31.01.2020 р. тендерний комітет Служби автомобільних доріг у Київській області прийняв рішення, оформлене протоколом № 139В-4-19, згідно з яким переможцем торгів визначено ТОВ «Дорстрой монтаж Київ» з ціновою пропозицією 155000000,00 грн.
20.02.2020 р. між Службою автомобільних доріг у Київській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» (виконавець) було укладено договір № 519-20 на послуги з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення, центрального управляючого пункту і автоматизованої системи управління дорожнім рухом та контролю за станом покриття та (АСУРСП), світлофорних об'єктів, ліфтів надземних пішохідних переходів та систем дорожнього метеоспостереження (ДМС) на автомобільних дорогах державного значення загального користування у Київській області.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 155000000,00 грн, у тому числі ПДВ 25833333,33 грн.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк надання послуг: з дати підписання договору і по 31.12.2020 р. включно.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2020 р. включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).
Службою автомобільних доріг у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» укладені додаткові угоди до договору № 519-20 від 20.02.2020 р., якими, зокрема внесено зміни до п.п. 5.1, 10.1 договору в частині продовження строку надання послуг та терміну дії договору до 30.06.2021 р. (додаткова угода № 8), а також внесено зміни до п. 3.1 договору шляхом зменшення ціни договору до 101522046,62 грн (додаткова угода № 10).
На виконання умов договору № 519-20 від 20.02.2020 р. Службою автомобільних доріг у Київській області перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» 102195021,62 грн, що підтверджується інформацією щодо проведених касових видатків на виконання договору від 20.02.2020 р. № 519-20 за період з 20.02.2020 р. по 25.01.2024 р., яку надано Державною казначейською службою України разом із листом № 8-06-01-06/2002 від 29.01.2024 р.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 28.10.2021 р. № 596-р, зокрема визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» (код 38238694) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло» (код 41631041) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів « 50230000-6 Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутні послуги (СОУ 42.1-37641918-105:2013. Послуги з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення, центрального управляючого пункту і автоматизованої системи управління дорожнім рухом та контролю за станом покриття та (АСУРСП), світлофорних об'єктів, ліфтів надземних пішохідних переходів та систем дорожнього метеоспостереження (ДМС) на автомобільних дорогах державного значення загального користування у Київській області)», проведених Службою автомобільних доріг у Київській області (ідентифікатор процедури закупівлі UA-2019-12-10-002066-а) та накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» штраф у розмірі 29762626,00 грн (пункти 106, 107 рішення).
Вказаним рішенням Антимонопольного комітету України встановлено: взаємозв'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ» (товариство-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло» (товариство-2); одночасне перебування одних і тих самих фізичних осіб у трудових відносинах із товариством-1 та товариством-2, перехід працівників між товариством-1 та товариством-2; уповноваження товариством-1 та товариством-2 одних і тих самих осіб та/або осіб, які перебували у трудових відносинах і конкурентом у проведених торгах, на вчинення відповідних дій від імені та в інтересах товариства-1 та товариства-2; використання одних і тих самих IP-адрес; використання товариством-1 та товариством-2 одних і тих самих засобів зв'язку під час здійснення господарської діяльності та підготовки до участі в торгах; комунікація товариства-1 та товариства-2 шляхом використання телефонних дзвінків; наявність господарських відносин; надання фінансової допомоги, підготовка документів тендерної пропозиції особою, яка перебувала у трудовий відносинах як з товариством-1 так і з товариством-2; спільні особливості в завантаженні товариством-1 та товариством-2 електронних файлів.
За наведених обставин Антимонопольний комітет України у своєму рішенні дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло» під час підготовки документів для участі у процедурах закупівель та під час участі у них діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України «Про публічні закупівлі».
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2022 р. у справі № 910/1598/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 р., в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж+» (попереднє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ») до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення № 596-р від 28.10.2021 р. у справі № 145-26.13/63-21 відмовлено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що договір № 519-20 від 20.02.2020 р., укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, що встановлено рішенням № 596-р від 28.10.2021 р. Антимонопольного комітету України, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» (яке перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг») на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
У постановах від 15.12.2021 р. у справі № 922/2645/20 та від 24.04.2024 р. у справі № 922/3322/20 Верховний Суд дійшов наступних правових висновків.
Принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.
У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже усувається конкуренція між ними.
Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб'єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.
Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
З аналізу ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» випливає, що при кваліфікації дій суб'єктів господарювання за п. 4 ч. 2 цієї статті - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.
Отже узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій та дій в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а значить спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.
За змістом приписів ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.
У разі наявності відповідного рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, правомірність якого буде встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, обставини щодо законності цього рішення Антимонопольного комітету України, встановлені судом, є преюдиційними в силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та повторного доведення не потребують.
Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.
Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Що ж до випадку, коли за нормами спеціального законодавства не передбачено визнання недійсними результатів закупівлі, оформлених відповідним рішенням замовника, то відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.08.2023 р. у справі № 924/1288/21, якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна лише такий договір. Вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, такий договір є оспорюваним та може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо його за нормами Закону України «Про публічні закупівлі» не віднесено до нікчемного.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024 р. у справі № 914/1507/23.
Як вже зазначалось, передумовою прийняття Антимонопольним комітетом України рішення від 28.10.2021 р. № 596-р були з'ясовані обставини: взаємозв'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ» (товариство-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло» (товариство-2); одночасне перебування одних і тих самих фізичних осіб у трудових відносинах із товариством-1 та товариством-2, перехід працівників між товариством-1 та товариством-2; уповноваження товариством-1 та товариством-2 одних і тих самих осіб та/або осіб, які перебували у трудових відносинах і конкурентом у проведених торгах, на вчинення відповідних дій від імені та в інтересах товариства-1 та товариства-2; використання одних і тих самих IP-адрес; використання товариством-1 та товариством-2 одних і тих самих засобів зв'язку під час здійснення господарської діяльності та підготовки до участі в торгах; комунікація товариства-1 та товариства-2 шляхом використання телефонних дзвінків; наявність господарських відносин; надання фінансової допомоги, підготовка документів тендерної пропозиції особою, яка перебувала у трудовий відносинах як з товариством-1 так і з товариством-2; спільні особливості в завантаженні товариством-1 та товариством-2 електронних файлів.
Перевіривши рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2021 р. № 596-р про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж Київ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Дор Світло» такими, що вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на предмет обґрунтованості та законності, господарський суд міста Києва у справі № 910/1598/22, з чим погодився Північний апеляційний господарський суд, дійшов висновків про відсутність підстав для визнання його недійсним та скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже за змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності такого правочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
У спеціальній ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України законодавець закріпив норму, згідно з якою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним, та наслідки визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
З наведених норм права вбачається, що інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.
Враховуючи викладене, узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено у рішенні Антимонопольного комітету України від 28.10.2021 р. № 596-р, правомірність якого встановлена рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2022 р. у справі № 910/1598/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 р., унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів ID: UA-2019-12-10-002066-а, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору № 519-20 від 20.02.2020 р., укладеного з переможцем закупівлі Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» (яке перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг»), відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Тобто дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» (яке перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг») (виконавець) та Служби автомобільних доріг у Київській області (яка перейменована у Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) (замовник) з укладення договору № 519-20 від 20.02.2020 р. за встановлених та підтверджених обставин порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» як учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції підпадають під регулювання положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, вимога прокурора про визнання недійсним договору № 519-20 від 20.02.2020 р. на послуги з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення, центрального управляючого пункту і автоматизованої системи управління дорожнім рухом та контролю за станом покриття та (АСУРСП), світлофорних об'єктів, ліфтів надземних пішохідних переходів та систем дорожнього метеоспостереження (ДМС) на автомобільних дорогах державного значення загального користування у Київській області, укладеного між Службою автомобільних доріг у Київській області (код 26345736) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» (код 38238694), підлягає задоволенню.
Також, прокурор, посилаючись на ч. 1 ст. 216 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 102195021,62 грн, а з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області одержані нею за рішенням суду 102195021,62 грн стягнути в дохід держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 р. у справі № 918/1043/21 зазначила, що за змістом ст. 216 Цивільного кодексу України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 Цивільного кодексу України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч. 3 цієї статті Кодексу.
Відступаючи від власних висновків, викладених у п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 р. у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 Цивільного кодексу України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Водночас, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:
1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;
2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору № 519-20 від 20.02.2020 р. відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, то кошти у сумі 102195021,62 грн, сплачені відповідачем-1 (замовником) відповідачу-2 (виконавцю) на виконання недійсного за рішенням суду договору № 519-20 від 20.02.2020 р., підлягають поверненню Товариством з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг» Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, а Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області - до бюджету.
При звернені з цим позовом до суду прокурором визначено, що уповноваженим суб'єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є Державна аудиторська служба України.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (органи державного фінансового контролю).
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).
Відповідно до п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43, державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю (пп. 1 п. 3 положення); здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 3 п. 3 Положення).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 Положення).
Відповідно до пп. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Отже саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Таким чином, вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг» на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 102195021,62 грн, а з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області одержаних нею за рішенням суду 102195021,62 грн - в дохід держави підлягає задоволенню.
Отже позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій, зокрема сторони даної справи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг», то судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача-1.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір № 519-20 від 20.02.2020 р. на послуги з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення, центрального управляючого пункту і автоматичної системи управління дорожнім рухом та контролю за станом покриття та (АСУРСП), світлофорних об'єктів, ліфтів надземних пішохідних переходів, та систем дорожнього метеоспостереження (ДМС) на автомобільних дорогах державного значення загального користування у Київській області, укладений між Службою автомобільних доріг у Київській області (код 26345736) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж Київ» (код 38238694).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, пр. Ушакова, будинок 35А, код 38238694) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, будинок 11-А, код 26345736) 102195021,62 грн (сто два мільйони сто дев'яносто п'ять тисяч двадцять одна грн 62 коп.), а зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, будинок 11-А, код 26345736) одержані нею за рішенням суду кошти у сумі 102195021,62 грн (сто два мільйони сто дев'яносто п'ять тисяч двадцять одна грн 62 коп.) стягнути в дохід держави.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролло трейдінг» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, пр. Ушакова, будинок 35А, код 38238694) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) 1062828,00 грн (один мільйон шістдесят дві тисячі вісімсот двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 04.07.2025 р.
Суддя О.О. Рябцева