ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.06.2025Справа № 910/3052/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком»
до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Північно-Український Будівельний Альянс».
про стягнення 209 335, 88 грн
Представники:
від позивача: Кочеванова М.С. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Шемідько Г.В.;
від третьої особи: не з'явився.
Акціонерне товариство “Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 209 335, 88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем вимог Технічних умов i договору №17-82E200 від 09.03.2017 в частині забезпечення належної охорони та збереження діючих споруд зв'язку при виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови, внаслідок чого по проспекту Берестейський, 45-49/2 в м. Києві пошкоджено існуючі оглядові пристрої та частково зруйновано телефонні колодязі позивача, пошкоджена (викрадена) мережа електронної комунікації, що призвело до переривання зв'язку абонентам товариства. Позивач зазначає, що ані відповідачем, ані його генпідрядником (ТОВ “Північно-Український Будівельний Альянс») не усунуті пошкодження ККЕ (канально-колодязних споруд) власними силами, у зв'язку з чим позивачем було укладено з ТОВ “Кластер Україна» договір підряду № 82G700/24/ЛКС/АВР/01 від 02.04.2024 на виконання відновлювальних робіт, загальна вартість яких склала 209 335, 88 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
27.03.2025 до суду надійшла заява Акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2025. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Північно-Український Будівельний Альянс».
10.04.2025 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 24.04.2025 по справі № 910/3052/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за участі представника позивача, Кочеванової М.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 відмовлено Акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
16.04.2025 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 24.04.2025 по справі № 910/3052/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за участі представника позивача, Кочеванової М.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
23.04.2025 до суду надійшла заява Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" про долучення довідки до матеріалів справи.
Підготовче засідання призначене на 24.04.2025 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 призначено підготовче судове засідання на 29.05.2025.
02.05.2025 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 29.05.2025 по справі № 910/3052/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за участі представника позивача, Кочеванової М.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/3052/25 призначено на 19.06.2025.
29.05.2025 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 19.06.2025 по справі № 910/3052/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 клопотання Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача поклався на розсуд суду щодо заявлених позовних вимог та у разі задоволення позову просив суд вказати у рішенні рахунок підприємства № UA053057490000002600231068004, на якому наявна сума коштів у розмірі 209 335, 88 грн для виконання рішення суду у даній справі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Суд відзначає, що третя особа повідомлялася ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представника не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.
Згідно ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом було надіслано ухвалу від 08.05.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в електронний кабінет третьої особи у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 29.05.2025 отримана третьою особою 05.06.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, відповідно до якої документ (ухвала суду від 29.05.2025) доставлено в електронний кабінет третьої особи 05.06.2025 о 16:24 год.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа також мала право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 29.05.2025 у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що третя особа була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 19.06.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Як зазначає позивач, Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» як замовник будівництва (забудовник) звернулось до ПАТ «Укртелеком» з питанням щодо видачі технічних умов для перенесення діючої кабельної каналізації та кабелів Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» з ділянки об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (Шулявський шляхопровід)» за межі забудови об'єкту та з'єднання їх з існуючими лінійно-кабельними спорудами.
Тож, 09.03.2017 ПАТ «Укртелеком» було видано відповідачу Технічні умови № 320/18-17 на перенесення діючих лінійно-кабельних споруд з ділянки забудови (далі - ТУ), в яких зазначено, що відповідачу для перенесення діючих лінійно-кабельних споруд зв'язку Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» з ділянки об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (Шулявський шляхопровід)» необхідно розробити проект, а також наведено перелік дій, які необхідно вчинити.
Пунктом 4.1. Технічних умов № 320/18-17 передбачено, що замовник забезпечує охорону та збереження діючих споруд зв'язку у відповідності до Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 року № 135 при виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови.
Технічні умови набирають чинності з дати укладення договору про відповідальність забудовника при реалізації ТУ на перенесення лінійно-кабельних споруд з ділянки забудови. В разі не укладення договору ТУ вважаються такими, що не набрали чинності (п. 5 Технічних умов № 320/18-17)
Термін дії Технічних умов відповідно до пункту 6 умов: до закінчення будівництва (у відповідності до п. 7 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
У додатку до Технічних умов № 320/18-17 від 09.03.2017 визначено найменування кабелю, марка кабелю, тощо.
Крім того, 09.03.2027 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» (виконавець) та Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (замовник) укладено договір № 17-82E200 про реалізацію технічних умов щодо упорядкування та перенесення лінійно-кабельних споруд ПАТ «Укртелеком» з ділянки забудови, умовами якого передбачено, що замовник виконує роботи з реалізації технічних умов шляхом розробки проекту на упорядкування та перенесення лінійно-кабельних споруд ПАТ «Укртелеком» по об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (Шулявський шляхопровід)».
Пунктом 1.2 договору № 17-82E200 передбачено, що виконавець погоджує розроблений замовником на підставі отриманих ТУ проект на упорядкування та перенесення лінійно-кабельних споруд ПАТ «Укртелеком» з ділянки забудови, розташованої за вказаною адресою.
Згідно п. 1.3. договору № 17-82E200, сторони погоджуються, що умовою погодження проекту є гарантування Замовником суворого та неухильного виконання вимог ТУ та вимог даного Договору.
Відповідно до п. 2.2.1 та 2.2.2 договору № 17-82E200 замовник зобов'язується розробити проект, виконуючи вимоги ТУ, виданих виконавцем в повному обсязі; не передавати свої зобов'язання по реалізації ТУ третій стороні.
За умовами п. 2.2.3. договору № 17-82E200, замовник зобов'язується за власні кошти виконати роботи пов'язані з упорядкуванням i перенесенням лінійно-кабельних споруд зв'язку, що знаходяться в зоні реконструкції, відповідно до статті 31 Закону України «Про телекомунікації».
Відповідно до п. 3.3. договору № 17-82E200, замовник несе відповідальність за недотримання вимог, викладених в ТУ при їх реалізації відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно п. 3.3.1 договору № 17-82E200 втрати, яких зазнає виконавець у зв'язку із знищенням або пошкодженням свого майна, відшкодовуються Замовником у повному обсязі.
Даний договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до моменту закінчення будівництва відповідно до п. 6 ТУ та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, але не пізніше дати введення в експлуатацію об'єкта для будівництва якого виконується перенесення лінійно-кабельних споруд. Сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин, що виникли з 09.03.2017 (п. 4.1. договору № 17-82E200).
Таким чином, враховуючи що між сторонами укладено договір № 17-82E200 від 09.03.2017 ТУ набули чинності та Замовник прийняв на себе відповідальність за усі негативні наслідки, які можуть виникнути при реалізації ТУ.
В подальшому, 26.06.2018 між Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» (Генпідрядник) було укладено договір генпідряду № 26/06-18, відповідно до якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними та залученими силами, засобами і способами роботи по об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва. (ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013) (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (генпідрядні роботи)», відповідно до затвердженої проектної документації, діючих норм і стандартів, здати у встановлені цим Договором генпідряду строки Об'єкт в експлуатацію Замовнику, усунути на свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкту, а Замовник зобов'язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.
Згідно п. 5.2. договору № 26/06-18, календарна дата початку робіт - липень 2018 року, кінцевий строк - червень 2019 року.
Пунктом 6.1 договору № 26/06-18 передбачено, що розробка та затвердження проектної документації (ПД) забезпечується Замовником.
Як вбачається з матеріалів справи, проведення будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва. (ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013) (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (генпідрядні роботи)» за договором генпідряду № 26/06-18 від 26.06.2018 було продовжено Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» шляхом підписання наступних додаткових угод:
- Додатковою угодою № 5 від 11.12.2018 виконання робіт продовжено сторонами до січня 2020 року, в тому числі при підготовці території будівництва перекладення мереж кабелів зв'язку заплановано до 20 січня 2019 року;
- Додатковою угодою № 18 від 05.11.2019 виконання робіт продовжено сторонами до грудня 2020 року, в тому числі при підготовці території будівництва перевлаштування існуючих інженерних мереж заплановано провести до 31 грудня 2019 року;
- Додатковою угодою № 24 від 24.12.2020 виконання робіт в цілому по об'єкту продовжено сторонами до грудня 2021 року;
- Додатковою угодою № 27 від 02.12.2021 виконання робіт в цілому по об'єкту продовжено сторонами до грудня 2022 року;
- Додатковими угодами № 33 від 20.12.2022, № 35 від 23.03.2023, № 36 від 16.05.2023 виконання робіт в цілому по об'єкту продовжено сторонами до червня 2023 року;
- Додатковою угодою № 42 від 29.06.2023 виконання робіт по об'єкту продовжено сторонами до серпня 2023 року, в тому числі виніс та перенесення мереж другої черги будівництва заплановано на березень-квітень 2023 року, про що свідчить календарний план виконання робіт;
- Додатковою угодою № 43 від 31.08.2023 виконання робіт в цілому по об'єкту продовжено сторонами до грудня 2023 року, в тому числі виніс та перенесення мереж другої черги будівництва заплановано на вересень-жовтень 2023 року, про що свідчить календарний план виконання робіт;
- Додатковою угодою № 50 від 30.04.2024 виконання робіт в цілому по об'єкту продовжено сторонами до травня 2025 року, в тому числі виніс та перенесення мереж другої черги будівництва заплановано на лютий-березень 2025 року, про що свідчить календарний план виконання робіт.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» було надано позивачу гарантійний лист від 31.01.2019 № 0137, яким ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» гарантувало АТ «Укртелеком» проведення ремонтно-відновлювальних робіт на пошкоджених ділянках телефонної каналізації АТ «Укртелеком», які виникли та можуть виникнути при проведенні робіт по реконструкції шляхопроводу, а також, проведення комісії за участю представників AT «Укртелеком» з оформлення Актів приймання виконаних робіт.
Проте, як зазначає позивач, 22.04.2024 до АТ «Укртелеком» в телефонному режимі звернулось Головне управління урядового зв'язку Держспецзв'язку зі скаргою щодо пошкодження кабельної лінії зв'язку, яка знаходиться на балансі управління, що проходить вздовж проспекту Берестейського, для прийняття заходів по перевірці стану кабельної каналізації. Також позивачу було повідомлено про загрозливий та аварійний стан ККЕ в результаті демонтажу Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» верхньої частини оглядових кабельних колодязів на ділянці підмостового майданчику Шулявського шляхопроводу.
Позивач зазначає, що 22.04.2024 при огляді території, на якій розміщується та експлуатується кабельна каналізація AT «Укртелеком», представниками товариства виявлено пошкодження кабельної каналізації на ділянці підмостового майданчику Шулявського шляхопроводу - зруйновані перекриття та частково цегляні пристрої оглядових споруд (кабельних колодязів), а саме: на оглядових пристроях (телефонних колодязях) № 456-12, № 456- 199, № 456-202, № 456-204a, розташованих за адресою проспект Берестейський,45,45,47,49/2 відповідно, зруйновано перекриття та частково цегляні стіни; на колодязі № 456-12 відсутнє залізобетонне кільце горловини та комплект телефонного люку.
Тож, 22.04.2024 представниками позивача було складено Акт про пошкодження лінійно-кабельних споруд, затверджений начальником ЦМД № 1 КМФ АТ «Укртелеком», відповідно до якого зруйновані перекриття та частково цегляні стіни оглядових споруд (телефонних колодязів) кабельної каналізації електрозв'язку АТ «Укртелеком»; місце пошкодження лінійно-кабельних споруд: по пр-т Берестейському, 47-49 (територія замороженого будівництва Шулявського шляхопроводу).
Також, 22.04.2024 представниками позивача складено дефектний акт № 006-0424-326 ДМД 04 про виявленні пошкодження цілісності телефонних колодязів № 456-204а, № 456-199, № 456-202 та № 456-12.
Як вказує позивач, пошкодження перекриття кабельних колодязів створило умови для безперешкодного проникнення до них сторонніх осіб. За результатами перевірки працездатності кабельних ліній, прокладених у зазначених колодязях, 22.04.2024 було виявлено пошкодження шляхом перерізу кабелів ТГ 1200х2х0,5, ТГ 800х2х0,5, у зв'язку з чим позивач звернувся із заявою № 641-ВИХ-KV-82G710.01-2024 від 25.04.2024 про вчинене кримінальне правопорушення до Солом'янського управління поліції головного управління національної поліції в м. Києві.
За результатами звернення Солом'янським управлінням поліції головного управління національної поліції в м. Києві надано відповідь СЕД-38426-2024 від 09.05.2024, в якій зазначено, що на час проведення перевірки встановити всі обставини справи та можливу особу причетну до пошкодження кабелю зв'язку не виявилось можливим. В разі встановлення особи причетної до вищевказаної події, інформація відносно неї буде передана до НКРЗІ для складання протоколу за ст. 147 КУпАП. 2
28 травня 2024 року працівниками Дільниці мережі доступу № 326/4 (м. Київ) Київської міської філії АТ «Укртелеком» знов було виявлено, що невідома(і) особа(и) проникла(и) до зазначених телефонних колодязів, де в умовах воєнного стану викрала(и) та пошкодила(и) шляхом перерізу кабелі зв'язку ТГ 1200х2х0,5, ТГ 700х2х0,5 загальною довжиною 41 метр. Без зв'язку залишено 195 абонентів товариства.
Тож, позивач звернувся із заявою № 762-ВИХ-KV-82G710.01-2024 від 30.05.2024 про вчинене кримінальне правопорушення до Солом'янського управління поліції головного управління національної поліції в м. Києві.
За результатами звернення поліцією надано відповідь № 86173-2024 від 21.06.2024, що заява приєднана до матеріалів кримінального провадження за № 12024105090000491 від 08.05.2024 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 360 КК України, що підтверджується відповіддю Солом'янського управління поліції головного управління національної поліції в м. Києві № 848082025 від 10.03.2025 на адвокатський запит № 80С310/СЦ/ВИХ/210 від 04.03.2025.
Позивач зазначає, що після виявлення усіх негативних наслідків, до яких призвело пошкодження зазначених кабельних колодязів в результаті не забезпечення охорони та збереження діючих споруд зв'язку при виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови замовником (відповідачем), АТ «Укртелеком» 27.06.2024 внесено зміни та доповнення до дефектного акту № 006-0424-326 ДМД04 від 22.04.2024, в якому визначено остаточний обсяг необхідних для відновлення стану кабельної каналізації та мережі робіт.
Тож, позивач вказує, що замовником не виконано вимоги Технічних умов i Договору №17-82E200 від 09.03.2017 в частині не забезпечення належної охорони та збереження діючих споруд зв'язку при виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови. Роботи на об'єкті в цілому розпочато без перемикання діючих ліній зв'язку на підготовчому етапі. Нові споруди не побудовано, отже і переключення не здійснено. При підготовці території будівництва перевлаштування існуючих інженерних мереж заплановано було завершити до 31 грудня 2019 року, дані роботи так і не було проведено, при цьому демонтовано верхні частини існуючих оглядових пристроїв (кабельних колодязів), частково їх зруйновано. Як наслідок, по проспекту Берестейський, 45-49/2 в м. Києві пошкоджено існуючі оглядові пристрої та частково зруйновано телефонні колодязі позивача, пошкоджена (викрадена) мережа електронної комунікації, що призвело до переривання зв'язку абонентам товариства, оглядові пристрої та кабель-канали між ними замулені пульпою (сумішшю води і ґрунту).
При цьому, перенесення ККЕ та переключення діючих ліній на новозбудовані станом на дату подання позову не відбулося. Кабельна каналізація перебуває у власності АТ «Укртелеком» та обліковується на балансі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (інвентарний №825100-10382-тб), що підтверджується інвентарною карткою з додатками № 1,2 до неї, витягом з програмного забезпечення ЕТОС позивача.
Так, позивач звертався до відповідача та ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» з листом-претензією від 09.07.2024 № 14-07/7 з вимогою щодо виконання вимог ТУ, вжиття заходів для відновлення оглядових пристроїв та трубопроводів (каналів) каналізації, телефонних колодязів телефонної каналізації, а також щодо погодження робочого проекту технічного рішення з метою реконструкції електронної комунікаційної мережі. У разі не відновлення оглядових пристроїв та трубопроводів (каналів) кабельної каналізації упродовж 30 днів з дня отримання претензії позивач просив перерахувати матеріальні збитки у розмірі 180 533, 51 грн.
Листом від 29.07.2024 № 14-07/7 відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію позивача, відповідно до якого відповідач відмовився відшкодовувати збитки та повідомив АТ «Укртелеком», що генпідрядником ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» реалізовані дієві заходи для вирішення ситуації.
Проте, генпідрядником відновлювальні роботи виконано не було.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки ані замовником, ані його генпідрядником не було усунуто пошкодження ККЕ власними силами, у зв'язу з чим 02.08.2024 на підставі замовлення АТ «Укртелеком» підрядником ТОВ «Кластер Україна» відповідно до укладеного з позивачем договору підряду № 82G700/24/ЛКС/АВР/01 від 02.04.2024 було виконано відновлювальні роботи за дефектним актом № 006-0424-326 ДМД04 від 22.04.2024 (з урахуванням змін та доповнень), що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 112684. Загальна вартість відновлювальних робіт склала 209335, 88 грн. Вартість робіт була сплачена підряднику АТ «Укртелеком» платіжними інструкціями № 5264, 5265 від 04.09.2024. Позивач зазначає, що відповідальність за дії (бездіяльність) Генпідрядника перед АТ «Укртелеком» несе саме замовник - Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», відповідно до умов ТУ № 320/18-17 від 09.03.2017 та договору № 17-82E200 від 09.03.2017.
Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога від 05.10.2024 № 80С310/СЦ/ВИХ/372 щодо сплати на користь АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії суми спричинених збитків у розмірі 209 335, 88 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною АТ «Укрпошта» № 6900500159920 від 15.10.2024.
Проте, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).
Отже, у розумінні наведених положень правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно приписів статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) шкоди;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (Постанова Вищого господарського суду України від 19 березня 2015 року у справі №910/19489/14).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку. Дії, спрямовані на виконання функцій замовника будівництва, може виконувати особа, якій доручено вчинення дій з виконання підготовчих та/або будівельних робіт на підставі та у межах, встановлених договором доручення.
Згідно ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які мають відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та електронних комунікацій.
Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до пункту 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122) для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Пунктом 4 даного Порядку передбачено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Як встановлено судом вище, 09.03.2017 ПАТ «Укртелеком» було видано відповідачу, як замовнику будівництва Технічні умови № 320/18-17 для перенесення діючих лінійно-кабельних споруд зв'язку Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» з ділянки об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (Шулявський шляхопровід)».
Також, між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» (виконавець) та Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (замовник) укладено договір № 17-82E200 про реалізацію технічних умов щодо упорядкування та перенесення лінійно-кабельних споруд ПАТ «Укртелеком» з ділянки забудови від 09.03.2027.
У п. 4.1. Технічних умов № 320/18-17 передбачено, що замовник забезпечує охорону та збереження діючих споруд зв'язку у відповідності до Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 року № 135 при виконання будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови.
Відповідно до п. 2.2.1 та 2.2.2 договору № 17-82E200 замовник зобов'язується розробити проект, виконуючи вимоги ТУ, виданих виконавцем в повному обсязі; не передавати свої зобов'язання по реалізації ТУ третій стороні.
Відповідно до п. 3.3. договору № 17-82E200, замовник несе відповідальність за недотримання вимог, викладених в ТУ при їх реалізації відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно п. 3.3.1 договору № 17-82E200 втрати, яких зазнає виконавець у зв'язку із знищенням або пошкодженням свого майна, відшкодовуються Замовником у повному обсязі.
Відповідно до п. 22 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 року № 135, що під час спорудження або реконструкції будівель, доріг, мостів, ліній енергопостачання із спільним використанням опор для підвіски проводів ліній електрозв'язку та інших об'єктів роботи, пов'язані з упорядкуванням з перенесенням мереж електрозв'язку, виконуються замовниками будівництва та реконструкції відповідно до технічних умов i під контролем операторів телекомунікацій.
Згідно п. 24 вказаних Правил, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни, винні у невиконанні вимог цих Правил, а також у порушенні нормальної роботи ліній електрозв'язку, відшкодовують збитки операторам телекомунікацій i несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Порядок проведення робіт у містах охоронних зон кабельних i повітряних ліній електрозв'язку встановлено Умовами проведення робіт у межах охоронних зон кабельних i повітряних ліній електрозв'язку (надалі - Умови), які є Додатком до Правил i є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від відомчої приналежності та форми власності, а також громадян, які виконують будьякі роботи в охоронних зонах.
Пунктом 11 Умов передбачено, що роботи у місцях, де за проектом передбачено постійне чи тимчасове перенесення ліній електрозв'язку, можуть бути розпочаті тільки після перемикання діючих ліній. Перемикання діючих ліній електрозв'язку на новозбудовані лінії здійснюється оператором телекомунікацій, не пізніше ніж за три доби після прийняття новозбудованої лінії.
Проте, відповідачем, як замовником будівельних робіт по об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва. (ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013) (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (генпідрядні роботи)» за укладеним з ТОВ “Північно-Український Будівельний Альянс» договором генпідряду № 26/06-18 від 26.06.2018 не було виконано вимоги Технічних умов № 320/18-17 i Договору №17-82E200 від 09.03.2017 в частині забезпечення належної охорони та збереження діючих споруд зв'язку при виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови, чим порушено вимоги п.11 Умов, п.22 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 року № 135.
Тож, 22.04.2024 представниками позивача було складено Акт про пошкодження лінійно-кабельних споруд, затверджений начальником ЦМД № 1 КМФ АТ «Укртелеком», відповідно до якого зруйновані перекриття та частково цегляні стіни оглядових споруд (телефонних колодязів) кабельної каналізації електрозв'язку АТ «Укртелеком»; місце пошкодження лінійно-кабельних споруд: по пр-т Берестейському, 47-49 (територія замороженого будівництва Шулявського шляхопроводу).
Також, 22.04.2024 представниками позивача складено дефектний акт № 006-0424-326 ДМД 04 про виявлені пошкодження цілісності телефонних колодязів № 456-204а, № 456-199, № 456-202 та № 456-12.
Крім того, після виявлення усіх негативних наслідків, до яких призвело пошкодження зазначених кабельних колодязів в результаті не забезпечення охорони та збереження діючих споруд зв'язку при виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови замовником (відповідачем), АТ «Укртелеком» 27.06.2024 внесено зміни та доповнення до дефектного акту № 006-0424-326 ДМД04 від 22.04.2024, в якому визначено остаточний обсяг необхідних для відновлення стану кабельної каналізації та мережі робіт.
Отже, по проспекту Берестейський, 45-49/2 в м. Києві було пошкоджено існуючи оглядові пристрої та частково зруйновано телефонні колодязі позивача, пошкоджена (викрадена) мережа електронної комунікації, що призвело до переривання зв'язку абонентам товариства.
Кабельна каналізація перебуває у власності АТ «Укртелеком» та обліковується на балансі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (інвентарний №825100-10382-тб), що підтверджується інвентарною карткою з додатками № 1,2 до неї, витягом з програмного забезпечення ЕТОС позивача.
Відповідно до Розділу І Положення про кабельну каналізацію електронних комунікаційних мереж, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 06.09.2023 року № 342, ділянкою кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж (ККЕ) є частина ККЕ між двома або більше оглядовими пристроями, двома адресами, муфтою та адресою, двома муфтами.
Інфраструктура ККЕ - обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів електронних комунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для введення кабелів і розміщення лінійного обладнання, що надаються або можуть надаватися володільцем ККЕ у користування замовнику на договірних умовах.
У той же час, пошкодження ККЕ - це стан ККЕ, коли має місце відхилення від нормативно-технічного стану, що створило аварію на електронній комунікаційній мережі або створює передумови для її виникнення.
Суд зазначає, що відповідно до умов ТУ № 320/18-17 та Договору № 17-82E200 від 09.03.2017 відповідальність за дії (бездіяльність) Генпідрядника перед АТ «Укртелеком» несе Замовник - Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», оскільки внаслідок пошкодження майна позивача - лінійно-кабельних споруд, останній зазнав втрат на їх відновлення.
Проте, як встановлено судом, пошкодження ККЕ було усунуто позивачем власними силами, шляхом укладення з підрядником ТОВ «Кластер Україна» договору підряду № 82G700/24/ЛКС/АВР/01 від 02.04.2024 на виконання відновлювальних робіт за дефектним актом № 006-0424-326 ДМД04 від 22.04.2024 (з урахуванням змін та доповнень), що підтверджується також актом приймання-передачі виконаних робіт № 112684. Загальна вартість відновлювальних робіт склала 209335, 88 грн.
Вартість робіт була сплачена підряднику АТ «Укртелеком» платіжними інструкціями № 5264, 5265 від 04.09.2024.
Таким чином, за встановленими судом обставинами неправомірна бездіяльність відповідача, що полягала у не забезпеченні належної охорони та збереження діючих споруд зв'язку при виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчику забудови, спричинило пошкодження належної позивачу кабельної каналізації , внаслідок чого позивач поніс матеріальні витрати в обсязі вартості відновлювальних робіт на суму 209335, 88 грн., що в сукупності з несплатою відповідачем в добровільному порядку визначеної позивачем встановленому законом порядку суми збитків, становить прямий причинно-наслідковий зв'язок із завданою позивачу шкодою в розмірі 209335, 88 грн.
Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, оскільки позивачем доведено причинно - наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачем збитками, а також належним чином обґрунтовано розмір заподіяних збитків.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 209335, 88 грн. грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, відповідачем не надано.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (вул. Петра Болбочана, буд. 6, м. Київ, 01104, ідентифікаційний код - 05445267) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код - 21560766) в особі Київської міської філії Акціонерного товариства “Укртелеком» (вул. Антоновича, буд. 40, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код - 01189910) 209 335 (двісті дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) грн 88 коп. - збитків та 2 512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн 03 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 03.07.2025.
Суддя Щербаков С.О.