ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.06.2025Справа № 910/157/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Бетон»
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс»
про визнання недійсним рішення
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Данилюк М.Д.
представники учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Абрамович Р.О.
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні 19.06.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва через систему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Бетон» (далі - ТОВ “Леман-Бетон», позивач) надійшла позовна заява до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.10.2024 року № 37-р/тк у справі № 2/01-28-21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи та за відсутності належного підтвердження матеріалами справи висновку про узгодженість між відповідачами дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/157/25, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Хозхімсервіс».
27.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому АМКУ проти позову заперечив, зазначив, що спірне рішення відповідає усім вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, у той час як позивачем не було надано належних доказів на спростування обставин, зазначених АМКУ у спірному рішенні.
18.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів, викладених у відзиві відповідача заперечив, вважав їх безпідставними.
26.02.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких АМКУ заперечило проти доводів, зазначених у відповіді на відзив.
У судовому засіданні 18.02.2025 судом постановлено ухвалу про розгляд справи № 910/157/25 проводити у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025, у задоволенні заяви ТОВ “Леман-Бетон» про забезпечення позову у справі № 910/157/25 було відмовлено.
Також позивач подав клопотання про призначення у справі судової телекомунікаційної експертизи з метою визначення збігу ІР-адрес, зазначених у спірному рішенні.
Розглянувши вказане клопотання, суд вирішив у його задоволенні відмовити з огляду на наступне. Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 916/2430/16, від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17, від 12.12.2018 у справі № 910/105772/17.
Однак, у клопотанні ТОВ “Леман-Бетон» не обґрунтовано дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не надано належних письмових доказів, які б свідчили про недостовірність, суперечливість доказів по справі.
Отже, в тому числі, враховуючи позицію викладену у постанові Верховного Суду, яка наведена вище, підстави для призначення телекомунікаційної експертизи у даній справі відсутні.
Окрім цього, призначення експертизи у справі тягне за собою зупинення провадження у справі.
Слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Судом враховано, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на те, що в процесі розгляду справи та дослідженні доказів у суду не виникало питань, які потребують спеціальних знань і в матеріалах справи відсутні докази які є взаємно суперечливими, господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової телекомунікаційної експертизи, а тому у задоволенні клопотання ТОВ “Леман-Бетон» про призначення експертизи суд відмовляє.
У підготовчому засіданні 08.04.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання 19.06.2025 представник позивача та третьої особи не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи, у минулому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ТОВ “Леман-Бетон» та ТОВ «Хозхімсервіс» подали пропозиції для участі у відкритих торгах на закупівлю (далі - торги):
1) «Капітальний ремонт ДНЗ № 6 м. Лиман, Донецької області (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені Департаментом освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (далі - замовник 1) (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2016-12-05-001351-b) (далі - торги № 1);
2) «Капітальний ремонт будівель КЛПУ «Дружківська міська клінічна лікарня №1»: «Будівля лікарні», «Будівля інфекційного відділення», розташованих за адресою: вул. Котляревського, 151, м. Дружківка (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» Дружківської міської ради (далі - замовник 2) (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2017-06-06-001422-b) (далі - торги № 2);
3) «Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку № 11-а, розташованого за адресою: м. Запоріжжя по вул. Запорізького козацтва (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені Департаментом з управління житлово- комунального господарства Запорізької міської ради (далі - замовник 3) (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2017-07-05-000024-а) (далі - торги № 3);
4) «Капітальний ремонт благоустрою Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 Дружківської міської ради, розташованої за адресою: вул. Козацька, 86 (ДК 021:2015:45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація)», проведені Департаментом капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (далі - замовник 4) (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA -2017-08-07-001639- b) (далі - торги № 4);
5) «Капітальний ремонт благоустрою Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 Дружківської міської ради, розташованої за адресою: вул. Козацька, 86 (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені замовником 4 (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2017-09-08-001699-с) (далі- торги № 5);
6) «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Капітальний ремонт пішохідного тротуару по вул. Центральна в с. Новоселидівка, Мар'їнського району, Донецької області (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені Новоселидівською сільською радою (далі - Замовник 5) (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorrо» UА-2018-02-01 -000457- с) (далі - торги № 6);
7) «Капітальний ремонт Дружківської загальноосвітньої школи-інтерната І-ІІ ступенів № 1 по вул. Машинобудівників (Радченка) б. 64, м. Дружківка, Донецької області (ДК 021:2015:45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи)», проведені Комунальним закладом «Донецький обласний соціальний центр матері та дитини» (далі - замовник 6) (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UА-2018-02-15-001247- с) (далі - торги № 7);
8) «Капітальний ремонт рулонної покрівлі житлового будинку № 65-а, розташованого за адресою: м. Запоріжжя по вул. Сергія Синенка (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені замовником 3 (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UА-2018-03-02-000360-b) (далі - торги № 8);
9) «Капітальний ремонт другого поверху та підвальних приміщень КЗ «Лиманський ЦПМСД ім. М. І. Лядукіна (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені замовником 2 (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2018-03-26-001132-b) (далі - торги № 9);
10) «Реконструкція громадської будівлі Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, розташованої за адресою: вул. Машинобудівників, 64, м. Дружківка, Донецька обл. (коригування) (ДК 021:2015:45454000-4-Реконструкція)», проведені замовником 2 (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2018-04-16-002292-а) (далі - торги № 10);
11) «Капітальний ремонт фельдшерського пункту села Закітне КЗ «Лиманський ЦПМСД ім. М. І. Лядукіна (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені замовником 2 (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2018-04-17-000003-а) (далі - торги № 11);
12) «Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку № 7 по пр. Маяковського в м. Запоріжжя (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)», проведені замовником 3 (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2018-05-15- 001277- b) (далі - торги № 12);
13) «Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Запорізької області та штучних споруд на них (аварійні послуги, Приморський район) (ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», проведені Департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (далі - замовник 7) (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA-2018-07-06-000377-с) (далі - торги № 13);
14) «Прибудова до Банівської ЗОШ Приморського району за адресою: с. Банівка, вул. Маяковського, 43 б, Реконструкція (ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)» (ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA -2018-09-05-000825-с) (далі - торги № 14);
15) «Реконструкція гуртожитку під багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Покровськ, мікрорайон Шахтарський, 12 (ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)», проведені Житлово- комунальним відділом Покровської міської ради Донецької області (далі - замовник 8) ідентифікатор торгів у системі «Ргоzorro» UA -2018-10-11-001423-а) (далі - торги № 15);
16) «Реконструкція Родинської загальноосвітньої школи I-III, ступенів № 8 Покровської міської ради, Донецької області, розташованої за адресою: 85311, Донецька обл., м. Родинське, вул. Перемоги, 6 (коригування) (ДК 021:2015: 45000000-7- Будівельні роботи та поточний ремонт)» (ідентифікатор торгів у системі «Prozorro» UA-2018-10-11-002286-b) (далі - торги № 16);
17) «Реконструкція загальноосвітньої школи I-III ступенів, № 4 Покровської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, вул. Таманова, 16 (коригування) (ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)» (ідентифікатор торгів у системі «Prozorro» UA-2018-10-11-002322-b) (далі - торги № 17);
18) «Будівництво водопроводної мережі в с. Володимирівка, Сахновщинського району, Харківської області) (ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» (ідентифікатор торгів у системі «Prozorro» UA-2018-10-17-000233-c) (далі - торги № 18).
15.10.2024 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 2/01-28-21 постановлене рішення № 37-р/тк “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ТОВ “Леман-Бетон» та ТОВ «Хозхімсервіс» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». На порушників накладено штрафи: на ТОВ «Хозхімсервіс» - у розмірі 55 702 000,00 грн., а на ТОВ “Леман-Бетон» - 15 794 380,00 грн.
З вказаного рішення вбачається, що встановлені у справі обставини свідчать про узгодженість поведінки ТОВ “Леман-Бетон» та ТОВ “Хозхімсервіс» під час підготовки та участі в торгах, що підтверджується:
- взаємозв'язком ТОВ “Леман-Бетон» і ТОВ “Хозхімсервіс» під час участі в торгах через директора ТОВ “Леман-Бетон» та доньку засновниці ТОВ “Хозхімсервіс;
- одночасним перебуванням одних і тих же осіб, зокрема інженера-кошторисника Полякової І.А. у період з січня 2017 по січень 2019 у трудових відносинах з ТОВ “Леман-Бетон» та у період з червня 2016 по січень 2019 у трудових відносинах з ТОВ “Хозхімсервіс», до проведення та під час участі в торгах;
- перебуванням ТОВ “Леман-Бетон» і ТОВ “Хозхімсервіс» на час проведення торгів за однією юридичною адресою, яка є адресою місця реєстрації ТОВ “Леман-Бетон» згідно з витягом з ЄДР від 20.01.2022 за кодом 284321313648 і кодом 402788792868 на праві користування за договором оренди та адресою місцезнаходження ТОВ “Хозхімсервіс»;
- використанням ТОВ “Леман-Бетон» і ТОВ “Хозхімсервіс» одних і тих же ІР- адрес під час завантаження тендерної пропозиції, подачі податкових звітностей, для входу в систему клієнт-банк, аукціон, до електронної поштової скриньки під час участі в торгах;
- наданням/поверненням фінансової допомоги в період з березня 2017 року по серпень 2018 року, тобто до проведення, під час участі в торгах № 2-13, 15-18, та після їх проведення відповідно до інформації про розрахункові операції між банківськими рахунками ТОВ “Леман-Бетон» і ТОВ “Хозхімсервіс», наданої АТ КБ «Приватбанк», АТ «Таскомбанк», АТ «Ощадбанк»;
- листуванням між електронними поштовими скриньками hozhimservis241@ukr.net (скринька використовувалась ТОВ “Хозхімсервіс») та lemanbeton23@gmail.com (скринька зазначалась ТОВ “Леман-Бетон» при реєстрації на електронному майданчику «Держзакупівлі.онлайн») у період підготовки до проведення та участі в торгах № 14-18.
- невідповідністю тендерної пропозиції ТОВ “Леман-Бетон» умовам тендерної документації торгів № 4, 5, 8, 13-17, у зв'язку з тим, що позивачем не було подано документ, яким підтверджується забезпечення тендерної пропозиції.
АМКУ зазначило, що наведені вище обставини наявності спільних інтересів та взаємозв'язків між ТОВ “Леман-Бетон» і ТОВ “Хозхімсервіс», їх обізнаність та системність поведінки під час підготовки та проведення торгів свідчать про те, що ТОВ “Леман-Бетон» і ТОВ “Хозхімсервіс» мали можливість узгодити під час проведення торгів та скоординували свою економічну поведінку, усунувши конкуренцію та змагальність між собою під час проведення торгів.
Отже, відповідач дійшов висновку, що особи спотворили результат проведених торгів, порушивши право замовників на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ “Леман-Бетон» звернулося до суду з даним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.10.2024 року № 37-р/тк у справі № 2/01-28-21.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом (ч.1 ст. 40 ГК України).
За приписами ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом. Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду (ч.ч. 6, 7 ст. 40 ГК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Статтею 41 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Докази мають право надавати особи, які беруть участь у справі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.
Згідно зі ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. Рішення, розпорядження Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, передбачені частиною першою цієї статті, оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Позивачем дотримано строк на оскарження рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від від 15.10.2024 року № 37-р/тк у справі № 2/01-28-21.
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Поряд з цим, частиною 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» встановлено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання (ч. 1 ст. 5 Закону України “Про захист економічної конкуренції»).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
Таким чином, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції», передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними. Отже, внаслідок узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об'єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 924/381/17, від 12.06.2018 у справі № 922/5616/15, від 18.10.2018 у справі № 916/3214/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 09.12.2021 у справі № 916/3366/20, від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21.
Закон України “Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від “спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така “домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вирогідність і взаємозв'язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.
Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 02.07.2020 у справі № 927/741/19, від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20, від 27.01.2022 у справі № 910/16243/20, від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 13.01.2022 у справі №914/2860/20.
З огляду на приписи пункту 4 частини другої статті 6, статей 40, 41 Закону України “Про захист економічної конкуренції», частини першої статті 7, частини першої статті 19 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» та Правил розгляду справ, органи АМК самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Крім цього, із внесенням змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Під час касаційного перегляду судових рішень, предметом яких є визнання недійсним рішення АМК, Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
Господарським судам під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження.
Правова позиція стосовно дослідження і оцінки доказів у справах про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2210) та накладення штрафу, є загальною (універсальною) для такої категорії спорів, сталою та послідовною. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у cправі № 914/400/24.
Так, докази узгодження ТОВ “Леман-Бетон» своєї поведінки під час участі в торгах з ТОВ “Хозхімсервіс», з метою усунення змагання при підготовці та участі в аукціонах, викладено у рішенні Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 37-р/тк від 15.10.2024 у справі № 2/01-28-21, які суд оцінив у їх сукупності, та дійшов висновку про прийняття органом АМК правильного рішення щодо вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, за що позивачу правомірно було накладено штраф.
У спірному рішенні Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України дійшла правильного та обґрунтованого висновку, що дії ТОВ “Хозхімсервіс» та ТОВ “Леман-Бетон» полягали у: встановленні антиконкуретних узгоджених дій у торгах; взаємозв'язку ТОВ “Хозхімсервіс» та ТОВ “Леман-Бетон»; одночасному перебуванні одних і тих же осіб у трудових відносинах із ТОВ “Хозхімсервіс» та ТОВ “Леман-Бетон»; перебуванні позивача та третьої особи за однією юридичною адресою; використання ТОВ “Хозхімсервіс» та ТОВ “Леман-Бетон» однієї і тієї ж точки доступу до мережі інтернет (ІР-адрес) під час завантаження тендерних пропозицій; однаковому завантаженні вказаними особами електронних файлів тендерних пропозицій; наданні фінансової допомоги між відповідачами до оголошення торгів; комунікації між відповідачами до оголошення торгів, що є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів.
Вищенаведене не може бути випадковим збігом, та свідчить про обізнаність ТОВ “Хозхімсервіс» та ТОВ “Леман-Бетон» у торгах та узгодження між ними спільної поведінки під час проведення торгів №№ 1-18.
Вказані обставини в їх сукупності є узгодженою поведінкою під час участі в торгах, яка полягає у спотворенні їх результатів, та порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
При цьому, позивачем не спростовано належними доказами обставин, встановлених Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у рішенні № 37-р/тк від 15.10.2024 у справі № 2/01-28-21.
Поряд з цим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 910/23000/17, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 37-р/тк від 15.10.2024 у справі № 2/01-28-21 відповідає вимогам чинного законодавства, судом не встановлено порушень органом АМК правових норм при прийнятті вказаного рішення.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У даному випадку суд, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції» для визнання протиправним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 37-р/тк від 15.10.2024 у справі № 2/01-28-21.
Таким чином, у позові ТОВ “Леман-Бетон» суд відмовляє у повному обсязі.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.07.2025 року.
Суддя О.В. Котков