04.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/802/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши заяву ФОП ТАРАС І. Р. від 03.07.2025 (вх.№ 5862/25 від 04.07.2025) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно ТОВ "Еко Бері" у справи, у якій
позивач - ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ ТАРАС ІРИНА РОМАНІВНА,
відповідач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКО-БЕРРІ",
про стягнення 686 851,28 грн, з яких 551 756,32 грн - заборгованість за договором № 156 від 06.05.2024 про надання транспортно - експедиційних послуг у міжнародному сполученні, 49 663,35 грн - інфляційні втрати, 10 370,81 грн - 3 % річних, 75 060,80 грн - пеня,
установив таке.
ФОП Тарас І. Р. звернулася з позовом до ТОВ "Еко Беррі" про стягнення 686 851,28 грн, з яких 551 756,32 грн - заборгованість за договором № 156 від 06.05.2024 про надання транспортно - експедиційних послуг у міжнародному сполученні, 49 663,35 грн - інфляційні втрати, 10 370,81 грн 3 % річних, 75 060,80 грн - пеня.
Суд згідно з ухвалою від 04.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Позивачка 04.07.2023 подала заяву від 03.07.2025 (вх.№ 5862/25 від 04.07.2025) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача (далі - Заява)
Посилається на те, що згідно з наявними фінансовими показниками відповідача за 2024 рік з відкритого реєстру з сайту "Опендатабот" зобов'язання ТОВ "ЕКО-БЕРРІ" становлять 172 731 800 грн, тоді як дохід складає 111 810 400 грн. Таке значне перевищення зобов'язань над доходом свідчить про потенційну фінансову нестабільність відповідача та наявність у нього великої кількості інших невиконаних зобов'язань. Це підтверджує реальну загрозу того, що виконання рішення суду після його прийняття може бути ускладнене або унеможливлене через відсутність достатніх коштів або майна у відповідача. Крім того відповідно до даних судового реєстру станом на 03.07.2025 відповідач є стороною (відповідачем) у численних судових справах (щонайменше чотирьох) про стягнення заборгованості. Наявність такої кількості судових спорів свідчить про системні невиконання грошових зобов'язань відповідачем. Вважає, що існує реальна загроза невиконання рішення суду у цій справі, що є підставою для забезпечення позову.
При вирішенні Заяви суд керується приписами ч. 2 ст. 136 ГПК України, згідно з якою забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Наведені висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в ряді постанов Верховного Суду, наприклад, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 30.09.2021 у справі №908/3247/20, і враховуються судом відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правові висновки, викладені у постановах ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Відповідно до приписів ст. 136, 137 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачка обґрунтувала Заяву виключно тим, що у відповідача відповідно до інформації із сайту "Опендатабот" наявні зобов'язання які неспівмірні із доходами та є ознакою фінансової нестабільності. Крім того, ТОВ "ЕКО-БЕРРІ" є відповідачем у щонайменше 4 справах про стягнення заборгованості, що на думку позивачки підтверджує системне невиконання ним грошових зобов'язань. У сукупності це створює обґрунтовану підставу вважати, що виконання рішення суду може бути ускладнене або стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
Суд вважає, що вказані обставини не дають можливості оцінити реальний фінансовий і майновий стан відповідача і зробити висновок про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Сам по собі факт участі відповідача у судових спорах або наявності фінансових зобов'язань не свідчить про наявність реальної загрози невиконання у майбутньому рішення суду.
Водночас суд враховує те, що накладення арешту на кошти суб'єкта господарювання може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та обумовити погіршення майнового стану сторони. Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні Заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 136 - 141, 144, 234, 235, 254 - 256 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ФОП ТАРАС І. Р. від 03.07.2025 (вх.№ 5862/25 від 04.07.2025) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно ТОВ "Еко Бері".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 04.07.2025.
Суддя О. В. Малєєва