04.07.2025 Справа № 908/2042/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) CNH Industrial N.V., (юридична особа, що зареєстрована на законних підставах відповідно до законодавства Нідерландів, адреса реєстрації: Крейне Фарм Роуд, Базілдон, Ессекс SS14 3AD, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, реєстраційний номер в країні походження: FC031116), представник заявника: адвокат Солодко Євгеній Вікторович, (02132, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26ж, офіс 5)
особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідача):
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІДЕРПАРТС», (69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38)
Без виклику учасників справи
02.07.2025 до Господарського суду Запорізької області електронною поштою з КЕП від CNH Industrial N.V. через представника заявника - адвоката Солодко Є.В. надійшла Заява вих. № б/н від 01.07.2025 (вх. № 13579/08-08/25 від 02.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову), якою заявник на підставі ст., ст. 136-140 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1. зупинення митного оформлення товарів, поданих до митного оформлення за декларацією № 24UA110020002497U0 від 25.06.2024, до набрання рішенням суду у справі законної сили;
2. накладання арешту на товар, поданий до митного оформлення за декларацією № 24UA110020002497U0 від 25.06.2024.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 заяву про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) у справі № 908/2042/25 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. (ч. 1 ст. 140 ГПК України)
Розглянувши Заяву CNH Industrial N.V. (подана через представника заявника - адвоката Солодко Є.В.) вих. № б/н від 01.07.2025 (вх. № 13579/08-08/25 від 02.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову), суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявникові, виходячи з наступного.
Частинами 1, 3 статті 3 ГПК України унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Статтею 6 ГПК України, зокрема, передбачено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами п'ятою, шостою статті 42 ГПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Судом встановлено, що заява про забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) в цій справі надіслана представником CNH Industrial N.V. - адвокатом Солодко Є.В. на електронну адресу суду з КЕП. При цьому, в заяві забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) в цій справі адвокат Солодко Є.В. не вказав про наявність в нього електронного кабінету ЄСІТС, а також не зазначив свого РНОКПП, що унеможливлює для суду самостійно перевірити наявність у адвоката Солодко Є.В. «Електронного кабінету» в підсистемі «Електронний суд».
До заяви про забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) у справі № 908/2042/25 додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено адвокатом Солодко Є.В. без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Отже адвокат Солодко Є.В., який діє в інтересах CNH Industrial N.V., міг подати заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).
Отже, надіславши заяву про забезпечення позову електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Солодко Є.В., який діє в інтересах CNH Industrial N.V., використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 у справі № 944/6062/23.
Згідно з ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Згідно з пункту 26 Положення № 1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до пункт 27 Положення № 1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
За правилами частини 2 статті 18 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Частинами 1, 2 статті 56 ГПК України закріплено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Частиною третьою статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Частиною 8 статті 60 ГПК України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За приписами частини 9 статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону № 5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 із змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 № 29 та рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до пункту 6 Положення № 41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Згідно з пунктом 9 Положення № 41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та засвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Імперативними приписами п.п. 12.10 п. 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вже вище зазначалося судом, Заяву вих. № б/н від 01.07.2025 (вх. № 13579/08-08/25 від 02.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) подано представником CNH Industrial N.V. - адвокатом Солодко Є.В. через через електронну пошту з КЕП, на підтвердження повноважень до матеріалів заяви адвокатом наданий Ордер (згенерований у «Особистому кабінеті адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України - www.unba.org.ua) про надання правничої допомоги серії АА № 1597139, який видано 01.07.2025.
Зі змісту зазначеного ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Солодко Є.В. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.
Суд зазначає, що поданий представником CNH Industrial N.V. ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до заяви про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову), а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням № 41.
Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України ордер має містити обов'язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно, в тому числі на бланку ордера ставиться підпис адвоката.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Суд бере до уваги, що поданий адвокатом Солодко Є.В. ордер, сформований в «Особистому кабінеті адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України - www.unba.org.ua. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.
Правова позиція про те, що обов'язковим реквізитом ордера є власноручний підпис адвоката у графі «Адвокат» висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26.01.2023 у справі № 450/605/22, від 07.02.2023 у справі № 466/77/22, від 02.03.2023 у справі № 522/14112/22, від 21.03.2023 у справі № 360/7719/21, від 07.04.2023 у справі № 260/392/23, від 13.04.2023 у справі № 120/7818/22, від 18.04.2023 у справі № 160/13923/22, від 29.05.2023 у справі № 200/6509/21, від 06.06.2023 у справі № 713/615/23, а також в постановах від 22.12.2022 у справі № 450/569/22, від 07.02.2023 у справі № 466/487/22.
З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що Заяву вих. № б/н від 01.07.2025 (вх. № 13579/08-08/25 від 02.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) підписано особою, яка не наділена повноваженнями представляти інтереси CNH Industrial N.V. у Господарському суді Запорізької області.
Крім того, суд зауважує, що в порушення вимог ч. 2 ст. 139 ГПК України в Заяві вих. № б/н від 01.07.2025 (вх. № 13579/08-08/25 від 02.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) не зазначено повне найменування особи, яка може отримати статус відповідача (в порушення вимог процесуального права зазначено скорочене найменування - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІДЕРПАРТС»), а також не зазначено її ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Чинними приписами процесуального законодавства не передбачено можливості залишення без руху заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Частиною 7 ст. 140 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що Заява вих. № б/н від 01.07.2025 (вх. № 13579/08-08/25 від 02.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) подана без додержання вимог ст. 139 ГПК України, така заява про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) підлягає поверненню заявникові відповідно до вимог частини 7 статті 140 ГПК України.
Заявник не позбавлений права повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову з дотриманням відповідних вимог.
Керуючись ст., ст. 139-141, 234, 235 ГПК України, господарський суд
Заяву вих. № б/н від 01.07.2025 (вх. № 13579/08-08/25 від 02.07.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (подається до пред'явлення позову) у справі № 908/2042/25 повернути заявнику - CNH Industrial N.V. через представника заявника - адвоката Солодко Євгеній Вікторович, м. Київ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 04.07.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя Н.Г. Зінченко