вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
04.07.2025м. Дніпро№ 904/3540/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши
заяву Комиш-Зорянської селищної ради Пологівського району Запорізької області (71030, Запорізька область, Пологівський район, селище міського типу Комиш-Зоря(з), вулиця Вокзальна, будинок 5; ідентифікаційний код 25223155)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2; ідентифікаційний код 39821153)
про видачу судового наказу про стягнення 199 940,00 грн за договором поставки №СК-103/26 від 02.12.2022
До Господарського суду Дніпропетровської області 01.07.2025 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Комиш-Зорянської селищної ради Пологівського району Запорізької області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" 199 940,00 грн за договором поставки №СК-103/26 від 02.12.2022.
Подана заява обґрунтована порушенням боржником зобов'язань за договором поставки №СК-103/26 від 02.12.2022 щодо передачі у власність заявника товару (паливно-мастильних матеріалів) на суму 199 940,00 грн.
Судом перевірено зазначене в заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу з огляду на таке.
Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги (пункт 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження").
Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог. Відповідно заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Згідно з пунктами 1, 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (пункт 4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (пункт 5).
За змістом заяви Комиш-Зорянської селищної ради Пологівського району Запорізької області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" 199 940,00 грн за договором поставки №СК-103/26 від 02.12.2022 (далі - договір, а.с. 10-11) боржник зобов'язався передати (поставити) у власність заявника товари, а покупець (заявник) зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно накладних.
Згідно із пунктами 4.1.-4.3. договору поставки господарським судом встановлено наступний порядок оплати товару за договором.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника.
Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити.
При ненадходженні оплати у термін, вказаний в пункті 4.1 договору, постачальник здійснює поставку товару за цінами, які діють в день зарахування коштів за товар на розрахунковий рахунок постачальника з наступним переоформленням відповідної видаткової накладної. У разі відмови покупця отримати товар за новими цінами, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця, а Договір з такої дати вважається розірваним.
Суд зазначає, що матеріали заяви не містять доказів оплати (попередньої оплати) товару за договором.
Відповідно до пунктів 5.1.-5.4. договору поставки, господарським судом встановлено наступний порядок поставки за договором.
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Місце поставки (передачі) товарів:
- передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки;
- скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Заявником вказано, що останнім використано лише 6140 літрів дизельного палива, станом на дату подачі заяви, у заявника лишається невикористаним 3845 літрів пального у вигляді бензину А-95 вартістю 199 940,00 грн.
Проте, стверджуючи про зазначене, заявник не надав жодних доказів на підтвердження того, що ним використано лише 6140 літрів дизельного палива, що решта паливних талонів на 3845 літрів є невикористаними (нереалізованими заявником), а також, що всі АЗС боржника дійсно не функціонують й отримання палива 3845 літрів пального у вигляді бензину А-95 вартістю 199 940,00 грн є неможливим. Не доведений і сам факт звернення на АЗС довірених осіб замовника з метою заправки автотранспортних засобів заявника відповідно до умов договору.
Згідно із пунктом 10.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Відповідно до пункту 10.2. договору, даний договір діє до 31 грудня 2022 року.
Цей договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за відсутності заборгованості. Договір вважається розірваним з моменту отримання письмового повідомлення. У випадку отримання письмового повідомлення про розірвання договору укладання додаткової угоди про розірвання не потребується (пункт 10.3. договору)
Докази припинення дії договору відсутні.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Господарський суд зазначає, що заявником до поданої заяви не долучено належним чином засвідчених копій (оригіналів) касових (фіскальних чеків) за результатами отримання товару на АЗС, що підтверджує заявником отримання за договором 6140 літрів дизельного палива та наявність у заявника нереалізованих паливних талонів на 3845 літрів пального у вигляді бензину А-95 вартістю 199 940,00 грн.
Отже, суд позбавлений можливості перевірити обставини, вказані в заяві про видачу судового наказу, встановити строк поставки товару, кількість поставленого та непоставленого товару.
Суд зазначає, що невиконання постачальником своїх безпосередніх обов'язків з поставки товару за умов його оплати не трансформує автоматично ці зобов'язання у грошові.
При цьому заявник звернувся до боржника з листом №03-24/227 від 20.02.2025 щодо повернення коштів за укладеним договором поставки №СК-103/26 від 02.12.2022.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Наданими до заяви про видачу судового наказу доказами не підтверджується настання/відсутність строку виконання боржником зобов'язання щодо передачі замовнику паливно-мастильних матеріалів на суму 199 940,00 грн, у зв'язку з чим суд не може прийняти рішення про видачу судового наказу спираючись лише на факт невиконання боржником вимоги заявника про повернення коштів.
Отже, до заяви про видачу судового наказу не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги, а з наданих доказів не вбачається виникнення й порушення права, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21 8, 9 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Комиш-Зорянській селищній раді Пологівського району Запорізької області у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 199 940,00 грн за договором поставки №СК-103/26 від 02.12.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.07.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено - 04.07.2025.
Суддя Т.В. Іванова