02 липня 2025 р. Справа № 902/1128/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
представник боржника: Романовська А.В.
представник заявника: Панасюк Х.М.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1128/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1128/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1128/24 арбітражного керуючого Мотальову-Кравець В.Ю..
05.02.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
20.05.2025 року до суду від представника ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" надійшла заява б/н від 20.05.2025 року (вх. № 01-36/609/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 42 250,00 грн у справі № 902/1128/24.
Ухвалою суду від 23.05.2025 року призначено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" б/н від 20.05.2025 року (вх. № 01-36/609/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1128/24 до розгляду в судовому засіданні на 02.07.2025 року о 10:30 год.
Ухвалою від 09.06.2025 року призначено попереднє засідання у справі на 21.07.2025 року.
Ухвалою від 30.06.2025 року задоволено заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" б/н від 27.06.2025 року про участь в судовому засіданні у справі № 902/1128/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" Панасюк Х.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1128/24, яке призначено на 02.07.2025 р. о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 01.07.2025 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Романовської А.В. № 01/07-1 від 01.07.2025 року про участь в судовому засіданні у справі № 902/1128/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника ОСОБА_1 адвоката Романовської А.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1128/24, яке призначено на 02.07.2025 р. о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання на визначену дату з"явились представники заявника та боржника. Арібтражний керуючий та інші учасники провадження у даній справі повноважних представників не направили.
Натомість, 01.07.2025 року до суду від арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В.Ю. надійшло повідомлення б/н від 30.06.2025 року про результати розгляду грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в якому зазначено про невизнання заявлених до боржника вимог в повному обсязі.
Також, судом встановлено, що 02.07.2025 року до суду від боржника надійшли письмові пояснення б/н від 01.07.2025 року, в яких боржник просить суд відмовити у задоволенні кредиторських вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до боржника.
В ході розгляду справи представник заявника надала пояснення щодо обставин, наведених у кредиторській заяві, підтримала її вимоги та просила задоволити.
Представник боржника надала пояснення щодо обставин, наведених у письмових поясненнях, просила відмовити в задоволенні кредиторських вимог. Також, представник боржника зазначила, що оскільки кредиторську заяву подано поза межами строку, то таку заяву слід залишити без розгляду.
Також, на запитання суду представник боржника зазначила, що реєстр вимог кредиторів ще не затверджено, однак план реструктуризації боргів уже було схвалено кредиторами та боржником.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 04.11.2024 року до Господарського суду Одеської області подано позовну заяву про стягнення заборгованості, а саме про стягнення з Фізичної особи-підприємця Єгорової Вікторії Валеріївни заборгованості за договором позики №14740 від 29.04.2024 року в розмірі 42250 грн. (заборгованість за сумою позики - 25 000,00 грн., заборгованість за процентами - 17 250,00 грн.).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2025 року матеріали справи №916/4884/24 передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області матеріали справи №916/4884/24 передано за підсудністю для розгляду в межах справи №902/1128/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.03.2025 року прийнято до провадження справу № 902/1128/24(916/4884/24) за позовом ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ФОП Єгорової В.В. про стягнення заборгованості, в межах справи № 902/1128/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.04.2025 року задоволено позов ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ФОП Єгорової В.В. про стягнення 42 250,00 грн у справі № 902/1128/24(916/4884/24), в межах справи № 902/1128/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , повністю. Стягнуто з ФОП Єгорової В.В. на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором позики № 14740 від 29.04.2024 року в розмірі 42 250,00 грн та 2 422,40 грн - витрат на сплату судового збору.
Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 за договором позики №14740 від 29.04.2024 року в розмірі 42 250 грн., а саме заборгованість за сумою позики - 25 000,00 грн., заборгованість за процентами - 17 250,00 грн. та заборгованість за судовим збором у розмірі 2 422,40 грн.
Боржником та арбітражним керуючим Мотальовою-Кравець В.Ю. у повідомленні та письмових поясненнях щодо результатів розгляду грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", зазначено про невизнання заявлених вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
У відповідності до ч.5 ст. 123 КУзПБ рішення про схвалення плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.04.2025 визнано кредитором у справі № 902/1128/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 та задоволено вимоги АТ "ТАСКОМБАНК" в розмірі 295 178,36 грн. (друга черга задоволення); а також 6 056,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів);
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.04.2025 визнано кредитором у справі № 902/1128/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 та задоволено вимоги АТ "АКЦЕНТ БАНК" в розмірі 39 942,67 грн. (друга черга задоволення); а також 6 056,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів);
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.04.2025 визнано кредитором у справі № 902/1128/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 та задоволено вимоги АТ "СЕНС БАНК" в розмірі 44 906,81 грн. (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів);
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.04.2025 визнано кредитором у справі № 902/1128/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 та задоволено вимоги АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" в розмірі 57 657,29 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів);
12.05.2025 року керуючим реструктуризацією Єгорової В.В. Мотальовою-Кравець В.Ю., проведено збори кредиторів боржника, у відповідності до положень п.1-6 ч. 1 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства. Арбітражним керуючим було підготовлено та направлено кредиторам запити з проектом рішення на збори кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , за результатами голосування відповідно було прийнято рішення:
Звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 взяти до відома. Заперечення щодо діяльності керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В.Ю. відсутні;
Звіт керуючого реструктуризацією боргів Єгорової Вікторії Валеріївни про виконану роботу, взяти до відома. Заперечення щодо діяльності керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В.Ю. відсутні;
Схвалити звіт арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В.Ю. про нарахування і виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 ;
Проект плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 взяти до відома;
Схвалити план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді кредиторів (91,034% голосів) неплатоспроможність ОСОБА_1 у справі про вирішено: схвалити план реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 по справі № 902/1128/24.
20.05.2024 поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, та після формування реєстру кредиторів та початку проведення зборів кредиторів, щодо затвердження плану реструктуризації боргів, до суду в підсистемі "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" з кредиторськими вимогами від 20.05.2025 вих. № б/н на суму 42 250,00 грн.
План реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.02.2025 року по справі № 902/1128/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Представником ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 04.11.2024 року до Господарського суду Одеської області подано позовну заяву про стягнення заборгованості, а саме про стягнення з Фізичної особи-підприємця Єгорової Вікторії Валеріївни заборгованості за договором позики №14740 від 29.04.2024 року в розмірі 42250 грн. (заборгованість за сумою позики - 25 000,00 грн., заборгованість за процентами - 17 250,00 грн.).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2025 року матеріали справи №916/4884/24 передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області матеріали справи №916/4884/24 передано за підсудністю для розгляду в межах справи №902/1128/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було відомо про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , однак Кредитор проігнорував даний факт та не звернувся із заявою з грошовими вимогами до Боржника вчасно.
Строк на подання до господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, є строком, встановленим законом, тобто вказівка на цей строк передбачена Кодексом та не може бути змінена з волі учасників справи про неплатоспроможність фізичної особи.
Задля реалізації принципу правової визначеності в Кодексі встановлено чітку процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема, встановлення у ГПК України конкретних процесуальних строків на оскарження рішень/ухвал.
Встановлення строків створює для учасників справи про неплатоспроможність фізичної особи певні легітимні очікування, оскільки учасників справи заздалегідь поінформовано належним чином щодо наслідків невчинення дій.
Водночас Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює особливого порядку, зокрема змін, доповнень, скасувань схваленого зборами кредиторів, погодженого з боржником та затвердженого судом плану реструктуризації боргів боржника. Застосування протилежного підходу порушуватиме принцип легітимних очікувань боржника щодо ефективної реалізації його права на виконання Плану реструктуризації боргів боржника.
Крім того, у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 вже відбулося голосування та, відповідно, було прийнято рішення.
План реструктуризації боргів боржника розробляється задля відновлення платоспроможності боржника і щоб досягнути цієї мети на кредиторів покладено обов'язок подати до суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк.
Порушення встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку на подання до суду заяви кредитора з вимогами до боржника не сприяє досягненню передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства мети та не сприяє виконанню Плану реструктуризації боргів боржника, затвердженого судом.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, ухвалою від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1128/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Мотальову-Кравець В.Ю.
05.02.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" б/н від 20.05.2025 року (вх. № 01-36/609/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1128/24 надійшла до суду 20.05.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" 20.05.2025), тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.04.2025 року задоволено позов ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ФОП Єгорової В.В. про стягнення 42 250,00 грн у справі № 902/1128/24(916/4884/24), в межах справи № 902/1128/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , повністю. Стягнуто з ФОП Єгорової В.В. на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором позики № 14740 від 29.04.2024 року в розмірі 42 250,00 грн та 2 422,40 грн - витрат на сплату судового збору.
Вказане рішення суду у встановленому законом порядку ніким не оскаржено та не скасовано, набрало законної сили 16.05.2025 рок та є чинним на даний час.
Водночас, цим рішенням, зокрема, встановлено наступне.
29.04.2024 року між ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" (Позикодавець) та Фізичною особою-підприємцем Єгоровою В.В. (Позичальник) укладено договір позики № 14740, яким, зокрема, передбачені такі умови:
За цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику) на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору (п. 2.1.).
Параметри позики : мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності. Ця позика не є споживчим кредитом; сума позики: 25 000 грн 00 коп.; строк позики: загальний строк - до "28" червня 2024 року (60 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених Графіком обов'язкових платежів, що є невід'ємною частиною цього Договору; дата надання позики: "29" квітня 2024 року; дата повернення позики: "28" червня 2024 року (підпункти 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5., 2.2.6., п. 2.2.).
Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: акційна процентна ставка, фіксована: 0,80000 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання Позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1. цього Договору. Базова процентна ставка, фіксована: 0,80000 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2. цього Договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної Сторонами цього Договору. Основна процентна ставка, фіксована: 1,50000 % на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено Розділом 3 цього Договору (підпункти 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., п.2.3.).
Позика надається Позичальнику в національній валюті України - гривні, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника, зареєстрований Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті та вказаний у Розділі 10 цього Договору (п. 2.4.).
Повернення позики та сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється Позичальником у визначений цим Договором чи Додатковою угодою щодо продовження строку позики строк/достроково шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця. У разі дострокового повернення позики Позичальник зобов'язаний сплатити фактично нараховані проценти за користування позикою (п. 3.4.).
Позикодавець має право: з метою захисту своїх прав та інтересів укладати договори про відступлення прав вимоги або іншого договору щодо розпорядження Товариством правом вимоги за цим Договором (доручення, факторингу, тощо), з будь-якою третьою особою, та передавати персональні дані Позичальника таким третім особам, без додаткового повідомлення Позичальника про укладення такого договору та/або таку передачу (пп. 5.2.2., п. 5.2.).
Позичальник зобов'язаний повернути позику та сплатити нараховані проценти (пп.5.3.2., п. 5.3.).
Договір позики укладається в інформаційно-комунікаційній системі Позикодавця в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" шляхом попереднього розміщення Позикодавцем в Особистому кабінеті Позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов Позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого Позикодавцем Договору у відповідне поле (п. 8.1.).
Цей Договір укладено в інформаційно-комунікаційній системі Позикодавця - вебсайт https://beemoney.com.ua/. (п. 8.4.).
Також, судом встановлено, що ТОВ "ФК "24/7" були перераховані ФОП Єгоровій В.В. грошові кошти в сумі 25 000,00 грн із призначенням платежу : надання позики згідно з договором № 14740 від 2024-04-29, без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №315 від 29.04.2024 року.
Отже, матеріалами цієї справи підтверджується надання ТОВ "ФК "24/7" грошових коштів Відповідачу у вказаній вище сумі на підставі описаного вище договору позики №14740 від 29.04.2024 року.
Суд звертає увагу на те, що вказаний вище договір позики підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором f99520 / В.В. ЄГОРОВА /.
Також, в матеріалах справи наявна копія довідки ТОВ "Фінансова Компанія "24/7", якою підтверджено, що клієнт Єгорової Вікторії Валеріївни (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір позики № 14740 від 29.04.2024 ідентифікований ТОВ "Фінансова Компанія "24/7". Акцепт договору позичальником (підписання одноразовим ідентифікатором): f99520; час відправки ідентифікатора позичальнику - 29.04.2024; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор - 380969303876.
Слід зазначити, що у долученій до позову Анкеті клієнта фізичної особи-підприємця, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС), серед іншого, зазначені контактні дані клієнта - ФОП Єгорової Вікторії Валеріївни, а саме номер мобільного телефону - НОМЕР_3 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" та Відповідачем був укладений зазначений вище договір позики в електронній формі відповідно до наведених норм законодавства.
Разом з цим, судом встановлено, що 25.09.2024 року між ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" (Клієнт) та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (Фактор) укладено договір факторингу № 25-09/2024, яким, серед іншого, передбачено наступне.
За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1.).
Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2.).
Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (п. 1.4.).
Права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акта прийому-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2) (п. 1.5.).
Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу в день підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта: НОМЕР_4 в АТ "БТА БАНК", МФО 321723 (п. 3.2.).
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року. Договір вважається укладеним, якщо він підписаний від імені Сторін їх уповноваженими представниками, а підписи скріплені печатками Сторін (п. 9.2.).
Суд зважає на те, що вказаний вище договір факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024 року підписано та скріплено печатками ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".
При цьому, 25.09.2024 року між ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 1 за договором факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024 року (копія наявна у справі), згідно п. 1 якого, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників № 1 від "25" вересня 2024 року в кількості 91 шт., після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 25-09/2024 від 25.09.2024 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.
Водночас, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" сплачено на рахунок ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" грошові кошти в сумі 131 028,70 грн із призначенням платежу: оплата за відступлення Прав Вимоги згідно Договору Факторингу № 25-09/2024 від 25 вересня 2024 р. без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 5914 від 25.09.2024 року.
Також, у наявному в справі Витязі з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 року, вказано Боржника - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором № 14740 від 29.04.2024 року із сумою боргу 42 250,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" було направлено Відповідачу повідомлення-вимогу (копія наявна у справі), в якому вказано, що 25.09.2024 р. ТОВ "ФК "24/7" (ТМ Beemoney) відступило право вимоги до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", яке являється Новим Кредитором згідно договору факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 р..
Судом встановлено, що Позивачем було направлено Відповідачу досудову вимогу №Х5015 від 18.10.2024 року (копія наявна у справі), в якій вимагав виконати зобов'язання протягом 7 днів перед ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" за кредитним договором № 14740 від 29.04.2024 року, а саме: негайно погасити заборгованість у сумі 42 250 грн.
Також, згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за договором позики №14740 від 29.04.2024 року станом на 25.09.2024 року, сума боргу становить 42 250,00 грн, з яких: заборгованість за сумою позики - 25 000 грн; заборгованість за відсотками - 17 250 грн.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що вказана вище заборгованість за відсотками в сумі 17 250 грн нарахована за період з 29.04.2024 року по 28.06.2024 року, що відповідає описаним вище умовам договору позики № 14740 від 29.04.2024 року, а також відповідні відсотки нараховані до дати відкриття провадження у справі № 902/1128/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ухвала суду від 03.02.2025 року).
Разом з цим, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості за договором позики № 14740 від 29.04.2024 року станом на 25.09.2024 року, дійшов висновку, що визначена у цьому розрахунку сума заборгованості в розмірі 42 250,00 грн є правомірною.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача заборгованість за договором позики № 14740 від 29.04.2024 року у розмірі 42250,00 грн підтверджується наявними у справі доказами та не погашена і не спростована Відповідачем (доказів протилежного матеріали справи не містять), а тому позов у цій справі підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі №910/6356/19) преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, серед іншого наголосив, що "преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".
Отже, встановлені вказаним вище судовим рішенням від 23.04.2025 року у справі № 902/1128/24(916/4884/24), в межах справи № 902/1128/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 обставини щодо наявної заборгованості боржника за договором позики № 14740 від 29.04.2024 року, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Водночас, суд зауважує, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" не надано.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" надійшла заява б/н від 20.05.2025 року (вх. № 01-36/609/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1128/24, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 44 672,40 грн. (заборгованість за сумою позики - 25 000,00 грн., заборгованість за процентами - 17 250,00 грн. та заборгованість за судовим збором у розмірі 2 422,40 грн.), які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви, підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
При цьому, судом не приймаються заперечення боржника та арбітражного керуючого щодо заявлених ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" кредиторських вимог, оскільки наведені у запереченнях обставини не спростовують заявлених кредиторських вимог та не є підставою для відмови в задоволенні кредиторської заяви.
Зокрема, суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 122 КУзПБ, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
За змістом ч. 1 ст. 123 КУзПБ, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Відтак, з аналізу вказаних норм закону, збори кредиторів проводяться арбітражним керуючим після постановлення судом ухвали за результатами попереднього засідання.
При цьому, суд зазначає, що у даній справі ще не проведено попереднє засідання.
Крім того, судом також не винесено відповідної ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у даній справі, з огляду на що суд критично оцінює доводи арбітражного керуючого та боржника щодо неможливості внесення змін чи доповнень до плану реструктуризації боргів боржника.
Також, згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Також, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.01.2023 рок у справі №902/207/22, де суд зауважив, що реалізація конкурсним кредитором права на звернення до суду із заявою з грошовим вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі по банкрутство (за винятком адміністратора за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор - для якого діє правило визначене статтею 931 цього Кодексу) та набуття ним прав в обсязі визначеному КУзПБ обумовлена строком, у межах якого він може звернутися до суду із заявою з наявними в нього вимогами боржника.
За визначенням наведеним у частині першій статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Відповідним кінцем моментом для звернення конкурсного кредитора до суду із завою з вимогами до боржника є сплив визначеного абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Абзацом третім частини четвертої статті 45 КУзПБ законодавцем урегульовано негативні наслідки пропуску/заявлення кредитором вимог після завершення строку встановленого для їх подання.
Такими наслідками за третім частини четвертої статті 45 КУзПБ є те, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Тобто наслідки у вигляді відсутності у конкурсних кредиторів за цих умов права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Загальні положення щодо видів, порядку обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, а також наслідків їх пропуску визначені в главі 6 розділу І ГПК України.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частини перша статті 119 ГПК України).
Тлумачення наведених норм свідчить, що законодавцем у ГПК України закріплено положення про поновлення визначених ним строків на вчинення учасниками позовного провадження процесуальних дій, який може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення (див. висновки щодо права учасників справи на поновлення процесуального стоку, викладені у поставові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Проте на відміну від позовного провадження розгляд та процесуальні дії учасників якого урегульовані положеннями ГПК України, правове регулювання процесуальних дії учасників провадження у справі про банкрутство має свої особливості.
Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, складом учасників таких правовідносин, специфічністю цілей і завдань, тривалістю судового провадження тощо.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 2 КУзПБ за якою провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
КУзПБ за своєю правовою природою є специфічним комплексним нормативно-правовим актом, який за ознакою предметної сфери регулювання об'єднує значну кількість норм різної галузевої належності, включаючи в собі як норми процесуального права (зокрема норми щодо порядку здійснення провадження у справах про банкрутство, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень) так і норми матеріального права.
Така специфіка КУзПБ як нормативно-правового акта під час застосування закріплених в ньому норм зумовлює необхідність урахування особливостей регулювання розгляду тих чи інших питань, що виникають в межах такої справи.
Отже, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених КУзПБ.
Тобто норми ГПК України є загальними по відношенню до норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство та є спеціальними й мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
Верховний Суд неодноразово у свої практиці під час вирішення питання співвідношення загальної та спеціальної норми звертав увагу на необхідності застосування спеціального закону перед загальним, зазначаючи, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною (див. з-поміж іншого постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 263/15749/16-а, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21).
Про необхідність застосування наведеного принципу зазначено також рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 у справі № 5-р (II)/2020, в якому зауважено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ніколова проти Болгарії", від 24.06.20221 у справі "Шкіря проти України").
Отже, під час розгляду справ про банкрутство щодо вирішення питань, які виникають у цій справі підлягають застосуванню положення КУзПБ, які є спеціальними стосовно норм ГПК України
Одним з таких питань є питання строк заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, початок перебігу якого та наслідки спливу визначені статтею 45 КУзПБ, яка не передбачає можливості поновлення цього строку та не ставить її в залежність від поважності наведених заявником причин його пропуску.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що пропущений конкурсним кредитором визначений частиною першою статті 45 КУзПБ строк на заявлення грошових вимог до боржника не може бути поновлений судом незалежно від поважності причин його пропуску наведених заявником.
Подібного висновку дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 904/678/20, який був врахований судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень та відступу від якого суд не вбачає підстав.
Звідси суд вважає безпідставним доводи скаржників щодо неврахування судами під час розгляду їх заяв наведених ними обставин в обґрунтування поважності причин пропуску ними строку на звернення до суду із заявами з вимогами до боржника, оскільки норми статті 45 КУзПБ щодо строку звернення конкурсного кредитора до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника є спеціальними по відношенню до норм ГПК України, яким передбачено поновлення процесуальних строків визначених цим кодексом.
Так само неаргументованими є доводи скаржників щодо необхідності застосування до спірних правовідносин аналогії закону та поновлення строку заявлення їх грошових вимог на підставі норм статей 113 - 119 ГПК України, адже за частиною десятою статті 11 ГПГК України аналогія закону застосовується у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Натомість у справі, яка переглядається, питання строку звернення конкурсних кредиторів до суду із заявою з вимогами до боржника та юридичні наслідки заявлення таких вимог після закінчення цього строку чітко визначені статтею 45 КУзПБ, що виключає можливість застосування аналогії закону за наявності законодавчого урегулювання цього питання в КУзПБ.
Решта доводів скаржника, наведені як підстава скасування оскаржених судових рішень, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ пропущеного строку на подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника, адже як уже зазначалось судом такий строк не може бути поновленим судом незалежно від поважності причин його пропуску кредитором.
З огляду на викладене, суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, щодо визнання грошових вимог ТзОВ "Цефей-Еко" та ТзОВ "Терра Крафт" з визначеною їх КУзПБ черговістю, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та відмови у задоволенні клопотань про поновлення пропущеного ними строку на заявлення грошових вимог до боржника.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі № 904/678/20, де суд врахував те, що кредитор, який звернувся до суду з відповідною заявою, не втрачає права на задоволення своїх вимог, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Крім того, суд зауважує щодо суперечливої позиції боржника та арбітражного керуючого щодо невизнання заявлених поза межами встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку кредиторських вимог ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", тоді як заявлені у даній справі з пропуском такого строку кредиторські вимоги АТ "Сенс Банк" були визнані боржником та арбітражним керуючим в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" надійшла заява б/н від 20.05.2025 року (вх. № 01-36/609/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1128/24, задоволити повністю.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", місце реєстрації - вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 3 поверх, м. Львів, 79029) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 44 672,40 грн. (друга черга задоволення); а також 6 056,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1128/24.
3. Арбітражному керуючому Мотальовій-Кравець В.Ю. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1128/24.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: боржнику - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представника боржника, адвокату Вишковському Є.Л. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Романовській А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; арбітражному керуючому Мотальовій-Кравець В.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; AT "Таскомбанк" - info@tascombank.com.ua; представнику AT "Таскомбанк" - адвокату Романів А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АТ "Акцент-Банк" - 14360080@mail.gov.ua, Legal.Collect@a-bank.com.ua, представнику АТ "Акцент-Банк" Медведєву М.О. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; представнику АТ "Сенс Банк" Подольській О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; АТ "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представнику АТ "Універсал Банк" Македону О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" - legal@kredyt-kapital.com.ua; представнику ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" Панасюк Х.М. - ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи