вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" липня 2025 р. Справа№ 910/13038/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Сібілєв М.А.;
від відповідача: Підлипенський Д.В.;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи»
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 (повний текст складено 11.04.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 (повний текст складено 25.04.2025)
у справі №910/13038/24 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство “Комерційний банк “Глобус»
про стягнення 574 500,00 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» про стягнення суми грошових коштів у розмірі 574 500,00 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.27 Закону України “Про публічні закупівлі», обґрунтовані тим, що всупереч умовам договору №4600007072 про закупівлю послуг від 16.01.2023 відповідачем не повернуло суму гарантійного платежу, яка була отримана останнім у якості забезпечення виконання вказаного договору за банківською гарантією №30769 від 06.01.2023, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 574 500,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/13038/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології» 574 500 грн 00 коп. заборгованості та 6 894 грн 00 коп. судового збору.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції вказав, що позивач здійснив повне виконання зобов'язання за договором, укладеним між сторонами, а тому наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України “Про публічні закупівлі» та пункту 10.9.6. договору у вигляді повернення замовником (відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/13038/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології» про ухвалення додаткового рішення в справі задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології» 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції, враховуючи наявність доказів фактичного надання послуг на підставі договору про надання правової допомоги, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, складністю справи та ціною позову, оскільки сума заявлених витрат на правову допомогу складає менше 4,5% ціни позову, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн є обґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/13038/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а також скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/13038/24.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- за змістом наданої позивачем банківської гарантії, гарант безумовно зобов'язується сплатити повну суму банківської гарантії зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором;
- позивачем роботи по І етапу прострочені на 42 календарні дні, по ІІ етапу виконані у відповідних частинах із простроченням на 114 та 246 календарних днів, а роботи ІІІ етапу - на 181 календарний день;
- факт завершення виконання забезпеченого договору із порушенням не породжує у переможця закупівлі (принципала) права на отримання суми гарантійного платежу;
- наразі договір не виконано підрядником у зв'язку із несплатою штрафних санкцій за прострочення виконання робіт;
- ані договором, ані чинним законодавством не визначено обов'язок бенефіціара банківської гарантії повернути принципалу отримані на її підставі кошти, як і не передбачено право принципала на їх отримання у разі настання гарантійного випадку. Єдиною можливою підставою для стягнення таких коштів буде їх отримання за відсутності настання гарантійного випадку;
- долучена до заяви про ухвалення додаткового рішення копія платіжної інструкції на суму в 1 000 000,00 грн не містить вказівок про те, що ці кошти повністю або частково стосуються акту приймання-передачі № 11/04-1 від 11.04.2025;
- заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору;
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13038/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 13.05.2025 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/13038/24 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/13038/24 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів надсилання копії апеляційної скарги Акціонерному товариству “Комерційний банк “Глобус».
Ухвалою суду від 28.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/13038/24 та призначено справу до розгляду на 01.07.2025.
Позиції учасників справи та заявлені клопотання
16.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
01.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду у зв'язку із його подачею після спливу строку, встановленого ухвалою суду від 28.05.2025.
Однак колегія суддів не знайшла підстав для задоволення даного клопотання з наступних підстав.
Ухвалою суду від 28.05.2025 встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту її отримання.
Ухвала суду від 28.05.2025 року була отримана позивачем 29.05.2025 о 18:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Відтак, в силу положень частини шостої статті 242 ГПК України судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме 30.05.2025.
Оскільки 15 день на подачу відзиву на апеляційну скаргу припадає на 14.06.2025, яке є вихідним днем, а тому ч. 4 ст. 116 ГПК України останнім днем на подачу відзиву є 16.06.2025.
Таким чином, відзив на апеляційну скаргу було подано з дотриманням процесуальних строків, визначених ухвалою суду від 28.05.2025, у зв'язку із чим клопотання відповідача є необґрунтованим та підлягає відхиленню.
Явка представників сторін
Представник третьої особи у судове засідання 01.07.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 01.07.2025 за відсутності представника третьої особи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
16.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» (замовник) було укладено договір №4600007072 про закупівлю послуг (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Кагарлик), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
У відповідності до п. 1.2. договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить 11 490 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 1 915 000,00 грн.
25.10.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 в якій сторони дійшли згоди викласти п.3.1. договору в наступній редакції: “Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить: 11 418 453,89 грн, в тому числі ПДВ 20% 1 903 075,65 грн.
Так, у додатку №3 до договору, яким сторонами затверджено графік виконання робіт, де визначено наступні строки: обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень за отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів; виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300 календарних днів; пусконалагоджувальні роботи - 365 календарних днів.
Відповідно до п. 5.1. договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва (п. 5.2. договору).
Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, а саме:
- 28.06.2023 між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за червень 2023 року на суму 179 424,00 грн, додатково до акту за червень 2023 року 28.06.2023 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2023 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за червень 2023 року, яка склала 179 424,00 грн;
- 07.03.2024 між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2024 року на суму 44 485,94 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2024 року) на суму 8 879 865,95 грн, додатково до актів за березень 2024 року 07.03.2023 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2024 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за березень 2024 року, яка склала 8 924 351,89 грн;
- 16.07.2024 між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за липень 2024 року на суму 2 048 741,81 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 року) на суму 108 000,00 грн, додатково до актів за липень 2024 року 16.07.2023 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2024 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за липень 2024 року, яка склала 2 156 741,81 грн.
08.08.2024 сторонами підписано акт про завершення робіт по договору №4600007072 від 16.01.2023 у якому, зокрема, зазначено: підрядник виконав роботи з ремонту пунктів вимірювання витрати газу на ГРС Кагарлик в повному обсязі на суму 11 260 517,70 грн згідно актів виконаних робіт КБ-2в. Якість виконаних робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації заводів та фірм-виробників. Економія вартості фактично виконаних робіт відбулася за рахунок уточнення обсягів робіт (витрат на відрядження, об'ємів робіт, цін на матеріали).
Відповідно до п. 10.9.1. договору сторонами узгоджено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі “Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Кагарлик)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2022-12-13-0017360-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 13.12.2022, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - гарантія) на суму 574 500,00 грн, що становить 5% ціни цього договору.
Термін дії гарантії - до 17.03.2024 включно (п. 10.9.3. договору).
У пункті 10.9.5. договору визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
06.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології» (принципал) та Акціонерним товариством “Комерційний банк “Глобус» (третя особа, банк-гарант) укладено договір про надання гарантії №30769/ЮГ-23, відповідно до якого гарант надає гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору, що укладається за результатами процедури закупівлі: “Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Кагарлик)», згідно оголошення про закупівлю №UA-2022-12-13-017360-а, що проводилася ТОВ “Оператором газотранспортної системи України» (бенефіціар); сума гарантії 574 500,00 грн.
06.01.2023 Акціонерним товариством “Комерційний банк “Глобус» (гарант) видано банківську гарантію №30769, якою гарант гарантував належне виконання принципалом (позивачем) зобов'язань по виконанню договору та безумовно зобов'язався протягом п'яти банківських після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара (відповідача), оформленої належним чином та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на свій SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії у розмірі 574 500,00 грн без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.
Бенефіціар (відповідач) звернувся до Акціонерного товариства “Комерційний банк “Глобус» (третьої особи) із вимогою (SWIFT-повідомлення від 26.02.2024) про сплату грошової суми за банківською гарантією №30769 від 06.01.2023, що була видана на користь позивача, в розмірі 574 500,00 грн.
Третя особа листом №1-784 від 27.02.2024 повідомила позивача про необхідність здійснення гарантійного платежу в розмірі 574 500,00 грн, у зв'язку з чим просив перерахувати кошти у зазначеному розмірі на рахунок банку.
05.03.2024 позивач сплатив на користь третьої особи грошові кошти в розмірі 574 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №174 від 05.03.2024, які третя особа згідно платіжної інструкції №12084 від 05.03.2024 перерахувала відповідачу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що роботи за договором були виконані в повному обсязі, однак, відповідачем у силу приписів ст. 27 Закону України “Про публічні закупівлі» не було повернуто грошові кошти в сумі 574 500,00 грн, які були ним отримані в якості забезпечення виконання договору, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Частинами першою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 33 цього Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
За приписами частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (у тому числі ціни за одиницю товару).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
У пункті 4.1. договору сторонами узгоджено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
У пункті 4.3. договору узгоджено, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.
Так, у додатку №3 до договору, яким сторонами затверджено графік виконання робіт, де визначено наступні строки: обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень за отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів; виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300 календарних днів; пусконалагоджувальні роботи - 365 календарних днів.
Відповідно до п. 5.1. договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва (п. 5.2. договору).
У випадку ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації, замовник набуває право не приймати та не оплачувати акти приймання виконаних робіт, до моменту надання повного комплекту виконавчої документації (п. 5.3. договору).
Разом з тим, зі змісту наведених умов розділу 5 “Порядок приймання-передачі виконаних робіт» договору вбачається, що сторони у договорі не передбачили складання окремих актів за кожним з пунктів графіку виконання робіт, які відповідач вважає окремими етапами.
У відповідності до п. 6.18. договору роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а саме:
- 28.06.2023 між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за червень 2023 року на суму 179 424,00 грн, додатково до акту за червень 2023 року 28.06.2023 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2023 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за червень 2023 року, яка склала 179 424,00 грн;
- 07.03.2024 між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2024 року на суму 44 485,94 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2024 року) на суму 8 879 865,95 грн, додатково до актів за березень 2024 року 07.03.2023 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2024 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за березень 2024 року, яка склала 8 924 351,89 грн;
- 16.07.2024 між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за липень 2024 року на суму 2 048 741,81 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (додатково до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 року) на суму 108 000,00 грн, додатково до актів за липень 2024 року 16.07.2023 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2024 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за липень 2024 року, яка склала 2 156 741,81 грн.
08.08.2024 сторонами підписано акт про завершення робіт по договору №4600007072 від 16.01.2023 у якому, зокрема, зазначено: підрядник виконав роботи з ремонту пунктів вимірювання витрати газу на ГРС Кагарлик в повному обсязі на суму 11 260 517,70 грн згідно актів виконаних робіт КБ-2в. Якість виконаних робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації заводів та фірм-виробників. Економія вартості фактично виконаних робіт відбулася за рахунок уточнення обсягів робіт (витрат на відрядження, об'ємів робіт, цін на матеріали).
Вказані акти підписані представниками сторін без будь-яких зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивачем зобов'язання/роботи за договором виконанні в повному обсязі, а відповідачем вказані роботи були прийняті без будь-яких зауважень, що підтверджується наведеними вище підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/ пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
При цьому правовідносини, які виникли на підставі банківської гарантії підпадають під правове регулювання норм § 4 глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України, а також Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 (далі - Положення), Уніфікованих правил міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною першою статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (частина третя статті 200 Господарського кодексу України).
Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта. Такий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19.
Згідно із статтею 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
При цьому відповідно до пункту 2 глави 4 розділу II Положення одержана вимога/повідомлення Бенефіціара або банку Бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти Бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком - гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов'язання, незалежне від зобов'язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов'язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов'язання виконанням, гарант не вправі.
У постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплату грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов'язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.
У постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 Верховний Суд зазначив, що з огляду на аналіз міжнародних актів, що регулюють правовий обіг гарантій, Об'єднана палата відзначає самостійність зобов'язання з гарантії, тобто, не пов'язаність такого зобов'язання з основним зобов'язанням.
У постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 Верховний Суд зазначив, що боржник (принципал) має право звернутися до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами ст. 1212 ЦК України (п. 56); принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави з огляду на відсутність боргу принципала (п. 59).
Отже, позивач як принципал має право пред'явити позов про стягнення з відповідача як бенефіціара коштів, сплачених банком-гарантом. Вказаний спосіб захисту прав принципала (боржника) дозволяє ефективно та вичерпно врегулювати цивільно-правовий спір з учасниками спірних правовідносин, тому у цьому випадку судові рішення ухвалені без порушень ч. 1 ст. 2 ГПК України, відповідно до якої завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (подібний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 04.02.2025 у справі №910/18874/23).
За відсутності основного зобов'язання (припинення виконанням з інших підстав, недійсність тощо) принципал має право вимагати від бенефіціара грошові кошти, одержані ним внаслідок виплати за гарантією.
Враховуючи предмет та підстави позову доведенню у справі, яка розглядається, підлягають факти: 1) сплати гарантом коштів на користь бенефіціара; 2) відсутності достатньої правової підстави для набуття бенефіціаром цих коштів, зокрема, якщо основне зобов'язання не було порушене принципалом (боржником).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.09.2024 у справі №910/12114/23, розглядаючи подібний спір за позовом товариства як принципала до товариства як бенефіціара про стягнення банківської гарантії, враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, виснував, що у таких спорах до правовідносин сторін підлягає застосуванню не лише ЦК України (ст.ст. 546, 547, 548, 560, 561, 562, 566, 563) та ГК України (ст. 200), а і спеціальний закон - Закон №922-VIII, відповідно до ч. 2 ст. 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі /спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених ст. 43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Аналогічне передбачено і у пункті 10.9.6. договору, згідно якого забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України “Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин.
Вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, тоді як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
При цьому невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.
Отже, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.09.2024 у справі №910/12114/23, підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання позивачем (принципалом) договору, а не певне порушення строків його виконання. Водночас відповідач (бенефіціар) не позбавлений права вжити передбачених законом та договором заходів задля поновлення свого порушеного права внаслідок несвоєчасного виконання постачальником своїх договірних зобов'язань.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на викладене, враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, які підтримані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.03.2025 у справі №910/11352/24 (що підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання Договору, а не певне порушення строків його виконання), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повне виконання позивачем свого зобов'язання за договором, укладеним між сторонами, є підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.9.6 договору у вигляді повернення замовником (відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору не залежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору в частині строків виконання робіт.
А тому, враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 574 500 грн.
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/13038/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології» 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесених ним судових витрат позивач надав копію договору №88365-1 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 17.11.2023, що укладений з Адвокатським об'єднанням “Синегор», з додатковою угодою №08/10-1 від 08.10.2024 до вказаного договору, копію акту приймання-передачі №11/04-1 від 11.04.2025 на суму 25 000,00 грн, який містить перелік наданих послуг, копію платіжної інструкції №75 від 15.10.2025 на суму 100 000, 00 грн про оплату послуг за договором, копії ордера серії ВС №1319614 і свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002510 на ім'я адвоката Пушинського М.В., копії ордера серії ВВ №1046483 і свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000165 на ім'я адвоката Сібілєва М.А.
Доводи відповідача, що копія платіжної інструкції № 75 від 15.01.2025 на суму в 1 000 000,00 грн не містить вказівок про те, що ці кошти повністю або частково стосуються акту приймання-передачі № 11/04-1 від 11.04.2025 чи то справи № 910/13038/24, колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Стосовно доводів відповідача, що і договір № 88365-1 від 17.11.2023, і додаткова угода № 08/10-1 від 08.10.2024 до договору № 88365-1 від 17.11.2023 існували на момент подання до суду позовної заяви у цій справі, а тому зазначені документи могли бути надані до суду разом із позовом та до закінчення дебатів відповідно, колегія суддів зазначає, що основним документом, який підтверджує фактично надану правову допомогу у суді першої інстанції, містить склад (перелік) та розмір витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є акт приймання-передачі №11/04-1 від 11.04.2025 на суму 25 000,00 грн, який був складений після ухвалення судового рішення.
У зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає у даній справі порушення процедури подачі позивачем доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, встановлених ч. 8 ст. 129, ст. 221 ГПК України, оскільки відповідний доказ не існував на момент ухвалення судового рішення та був поданий протягом 5 днів після його ухвалення.
Доводи відповідача, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Колегією суддів враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Колегією суддів досліджено подані позивачем до суду докази, зокрема акт приймання-передачі № 11/04-1 від 11.04.2025, який свідчить про проведену адвокатом роботу, і не встановлено неспівмірності вказаних витрат.
Колегія суддів відзначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Колегія також враховує, що згідно положень п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Враховуючи викладене вище, з огляду на фактично надану адвокатом правову допомогу в межах справи № 910/13038/24 у суді першої інстанції, наявність доказів на понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, оскільки сума заявлених витрат на правову допомогу складає менше 4,5% ціни позову, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/13038/24 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/13038/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі № 910/13038/24 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв'язку із подачею апеляційної скарги, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/13038/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 03.07.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко