ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1559/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025, прийняту суддею Петровим В.С., м. Одеса, про направлення за встановленою юрисдикцією
справи №916/1559/24
за позовом: заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон"
про стягнення 207 735 422,01 грн
У квітні 2024 р. заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон", в якому просив стягнути з відповідача до державного бюджету України борг у загальному розмірі 207735422,01 грн, з яких: 195870000 грн заборгованості зі сплати за ліценції на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, 6732046,70 грн інфляційних втрат та 5133375,31 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю ухилення відповідача від виконання свого обов'язку щодо перерахування до спеціального фонду Державного бюджету України щорічних платежів за другий та третій роки дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 12.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1559/24.
30.04.2024 до місцевого господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" б/н від 29.04.2024 (вх.№17438/24 від 30.04.2024) про закриття провадження у справі №916/1559/24 у зв'язку з тим, що даний спір, з огляду на суб'єктний склад учасників спору, предмет і підстави позову, а також характер спірних правовідносин, містить критерії адміністративної юрисдикції, а тому розгляд справи про стягнення плати за ліцензії слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 закрито провадження у справі №916/1559/24.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 частково задоволено апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора; змінено ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 у справі №916/1559/24 шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови; в іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 у справі №916/1559/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27.02.2025 касаційну скаргу першого заступника Генерального прокурора залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 у справі № 916/1559/24 залишено без змін.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 відмовлено заступнику Генерального прокурора у задоволенні заяви про направлення справи №916/1559/24 за встановленою юрисдикцією, оскільки судове рішення щодо закриття провадження у цій справі було прийнято судом першої інстанції.
02.05.2025 до суду першої інстанції від заступника Генерального прокурора надійшла заява №15/1/1-38396вих-25 від 02.05.2025 (вх.№14166/25 від 02.05.2025), в якій останній просив визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією та поновити строк для її подачі Офісу Генерального прокурора, а також передати справу №916/1559/24 за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування вказаної заяви прокурор послався на те, що за результатами розгляду справи №916/1559/24 судами всіх інстанцій зроблено висновок про непідвідомчість цього спору господарському суду і необхідність його розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому, з огляду на те, що Південно-західним апеляційним господарським судом змінено мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, Офісом Генерального прокурора до суду апеляційної інстанції було подано заяву про направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією, проте у задоволенні такої заяви було відмовлено, адже рішення щодо закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України прийнято саме місцевим господарським судом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 (суддя Петров В.С.) відмовлено у поновленні строку на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією (вх.№14166/25 від 02.05.2025); задоволено заяву Офісу Генерального прокурора про направлення справи за встановленою юрисдикцією (вх.№14166/25 від 02.05.2025); передано справу №916/1559/24 за позовом заступника Генерального прокурора в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 195870000 грн, інфляційних втрат та 3% річних у загальній сумі 11865422,01 грн за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.
Дана ухвала суд першої інстанції мотивована тим, що прокурором не пропущено строк для звернення до Господарського суду Одеської області з вищенаведеною заявою, а також тим, що ця справа підлягає передачі за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду, що сприятиме реалізації права на доступ до правосуддя.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/1559/24 та відмовити у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про передання справи за встановленою юрисдикцією.
Зокрема, апелянт наголошує на тому, що положення частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України надає судам першої інстанції повноваження лише роз'яснювати позивачам до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи у випадку закриття провадження з тієї підстави, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у той час як відповідні повноваження щодо направлення справ до судів іншої юрисдикції для місцевих господарських судів приписами наведеної норми не передбачені.
У відзиві на апеляційну скаргу №15/1/1-26вих25 від 25.06.2025 (вх.№2126/25/Д2 від 27.06.2025) заступник Генерального прокурора просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/1559/24 - без змін. Зокрема, прокурор стверджує про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом в межах своїх повноважень, оскільки передання справи за встановленою юрисдикцією здійснено судом, який закрив провадження, за заявою прокурора, поданою з дотриманням вимог процесуального закону.
01.07.2025 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на апеляційну скаргу №57/15 від 01.07.2025 (вх.№2126/25/Д3 від 01.07.2025), в якому позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/1559/24 - без змін, посилаючись на правомірність передачі місцевим господарським судом цієї справи за встановленою юрисдикцією.
За умовами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
В силу частини другої статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в пункті 8 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 16.06.2025 перегляд останньої за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. За змістом частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2024 закрито провадження у справі №916/1559/24 за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" про стягнення 207735422,01 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі №916/1559/24, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2025, змінено мотивувальну частину вищенаведеної ухвали, проте суд апеляційної та касаційної інстанцій погодилися з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для закриття провадження у цій справі, оскільки відповідний спір не підвідомчий господарським судам, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 29.09.2020 у справі №368/561/19, питання про направлення справи до суду за встановленою юрисдикцією правомочний вирішувати суд першої інстанції, якщо саме ним закрито провадження, а не суд апеляційної чи касаційної інстанцій.
Крім того, колегією суддів враховується, що норма частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України спрямована на реалізацію гарантій доступу суб'єктів до правосуддя. Способом реалізації таких гарантій є звернення до відповідного суду про направлення справи за встановленою юрисдикцією (ухвала Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №910/11141/21).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій в межах розгляду цієї справи не ухвалювали постанов про закриття провадження, а, натомість, за результатами здійснення перегляду відповідної ухвали місцевого господарського суду підтвердили правильність висновку останнього щодо закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, заперечення апелянта про те, що подана прокурором заява не може бути предметом розгляду суду першої інстанції, є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником приписів процесуального закону.
В силу статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи.
За приписами частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" має наступну зареєстровану адресу місцезнаходження: 73003, м. Херсон, проспект Незалежності, 71 А.
При цьому розпорядженням голови Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 було змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану тих судів, які наразі не можуть здійснювати правосуддя, внаслідок чого територіально підсудні справи Херсонського окружного адміністративного суду тимчасово, на період воєнного стану, розглядаються Одеським окружним адміністративним судом.
Відтак юрисдикція Одеського окружного адміністративного суду, який є місцевим адміністративним судом, що вирішує адміністративні справи, як суд першої інстанції, поширюється на територію Одеської та Херсонської областей.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про передання справи №916/1559/24 за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.
Враховуючи те, що апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали в частині відмови у поновленні строку на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/1559/24 в частині відмови у поновленні вказаного строку Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, оскільки за умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, з огляду на те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 12.05.2025 про направлення за встановленою юрисдикцією справи №916/1559/24 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Актеон" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про направлення за встановленою юрисдикцією справи №916/1559/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.07.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук