Справа № 214/10662/24
2-ві/214/11/25
03 липня 2025 року
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-
Представник позивача Криворізької міської ради - Кудін Максим звернулася до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
27 червня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому судді Ткаченку А.В.
30 червня 2025 року суддею Ткаченком А.В. постановлено ухвалу, згідно якої відвід заявлений відповідачем ОСОБА_1 , визнано необґрунтованим.
01.07.2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями відвід Штефана О.З. було передано судді Черновій Н.В.
Відвід ОСОБА_1 мотивований тим, що він, як учасник судової справи №214/10662/24 вважає за необхідне заявити про відвід судді Ткаченко А.В., оскільки в його діях наявні ознаки необ'єктивного розгляду справи та упередженого ставлення до нього як до Відповідача у рамках даної справи. Такі висновки випливають із того, що 25.06.2025р. у судовому засіданні його представник просив суд надати для нього відповідний 2 денний термін на підготовки обґрунтованої заяви про відвід, який передбачений положеннями ст.36, ст. 39 ЦПК України. Однак, суддя такого 2 денного строку не надав, а зазначив що лише у представника є 15 хвилин на написання заяви про відвід, що є очевидним порушенням порядку вирішення питання про відвід та обмеження його у праві на підготовку належного відводу, тощо. Після того, як його представник написав письмову заяву, яка наявна у матеріалах справи, суддя її відхилив та вирішував інші процесуальні питання по справі, які могли бути розглянуті лише після розгляду питання про відвід. Окремої уваги заслуговує й та обставина, що на прохання здійснити подальшу публічну трансляцію судового засідання суддя обмежився лиш тим, що нібито потрібно було подавати завчасно клопотання про трансляцію судового засідання, хоча суди вже давно забезпечені відповідним технічним функціоналом для оприлюднення судового засідання на сайті судова влада шляхом про ставлення відповідної відмітки у програмному забезпеченні, тобто, подання завчасних клопотань з даного приводу не передбачено. Таким чином, з боку судді були вжиті заходи щодо приховування важливих для громадськості моментів, які підтверджують, що судове засідання проводиться упередженим складом суду, в той час, коли приписами ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Положеннями Законодавства передбачено, що гласність судового процесу є основною і необхідною умовою справедливого розгляду справи незалежним безстороннім судом, а так само є забезпеченням можливостей для захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у судовому процесі. Вважає, що за викладених вище обставин головуючий суддя не зможе забезпечити повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи, з'ясування усіх обставин даної справи та прийняття законного рішення, отже підлягає відводу
З урахуванням приписів ч. 8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питания про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Не явка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд вважає за можливе заяву про відвід розглянути за відсутності учасників справи, оскільки вони належним чином повідомлені про розгляд даної заяви, та їх неявка не перешкоджає цьому.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши наведені відповідачем підстави для відводу головуючого судді Ткаченка А.В., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відвід відповідача Штефана О.З. по суті мотивований його незгодою із процесуальними рішеннями судді при вирішенні поданих учасниками процесу клопотань.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п.43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії». Вирішальним при визнанні судді безстороннім та об'єктивним є те, чи можуть бути виправдані побоювання учасників справи щодо за ангажованості певного судді.
Виходячи з наведених у заяві ОСОБА_1 підстав, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки відповідач фактично не згоден з процесуальними рішеннями судді щодо вирішення клопотань учасників процесу у даній справі.
Обставини, на які посилається відповідач ОСОБА_1 , як на підстави відводу головуючому судді Ткаченку А.В., стосуються процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи, тому суд приходить до висновку, що такі обставини ніяк не можуть викликати сумнів в упередженості судді.
Таким чином, відсутність підтверджуючих доказів на предмет доводів, викладених в заяві про відвід головуючого судді Ткаченка А.В. та співставлення їх з встановленими обставинами поза розумним сумнівом дають суду підстави для прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача.
Інших обставин, визначених ст.ст. 36, 37 ЦПК України, при розгляді заяви про відвід судом не встановлено і доказами не підтверджено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та не вбачає підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України, оскільки заявник не навів будь-яких достатніх відомостей, які в розумінні ст.36 ЦПК України є підставою для відводу головуючому судді Ткаченку А.В. від розгляду даної справи.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів- залишити без задоволення.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.В. Чернова