Справа № 214/6490/25
2/214/4052/25
про відмову у відкритті провадження у справі,
так як не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
04 липня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання порушення права на приватне (особисте) життя, заборону вчиняти дії, -
Зазначена позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Із визначеного позивачем предмету та підстав позову вбачається, що предметом спору стали дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області щодо незаконного отримання, збирання, зберігання та використання конфіденційної інформації про позивача, який згоди на такі дії не давав.
Обґрунтовуючи вказаний предмет та підстави позову, позивач ОСОБА_1 зазначає, що у березні 2025 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. на дії адвоката Криворучко Л.С., яка представляла інтереси позивача ОСОБА_1 у судовій справі щодо скасування наказу про мобілізацію.
Як зазначає позивач ОСОБА_1 , разом із цією скаргою суддя Конєва С.О. направила до КДКА Полтавської області документи, які містять конфіденційну інформацію про нього, якою є персональні дані, за якими можна повністю його ідентифікувати та інформацію, що становить лікарську таємницю про нього, що є таємницею його приватного (особистого) життя.
Далі позивач ОСОБА_1 зазначає, що КДКА Полтавської області може збирати зазначену конфіденційну інформацію, зберігати її, обробляти, використовувати тощо, на що він своєї письмової згоди не надавав та заборонив такі дії, про що направив відповідну заяву до КДКА, однак йому стало відомо, що КДКА Полтавської області, ігноруючи його заборону, все ж таки використала цю конфіденційну інформацію.
А відтак, позивач ОСОБА_1 вимагає, щоб суд визнав порушенням КДКА Полтавської області його права на приватне (особисте) життя та щоб суд заборонив КДКА Полтавської області у будь-якій формі та у будь-який спосіб використовувати додані до скарги судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. на дії адвоката Криворучко Л.С. документи, які містять конфіденційну інформацію щодо нього.
Як уже зазначалось вище, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду при розгляді справи №766/20776/17 зазначив, що вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб'єктами відносно їх прав та обов'язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб'єктів.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, підставами, за яких позов ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, є:
- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області є суб'єктом владних повноважень у сфері адвокатури, оскільки наділена державою певними владними функціями, зокрема, щодо видачі свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, зупинення або припинення такого права, а також здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, і її рішення можуть оскаржуватись у встановленому законом порядку, зокрема, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) та до суду;
- скарга судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. на дії адвоката Криворучко Л.С., яка представляла інтереси позивача, виникла при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання та скасування наказу військового комісара Дніпровського району у місті Києві від 14.02.2022 року №2-ВС в частині мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ;
- предметом визначеного позивачем ОСОБА_1 спору є перевірка судом законності дій КДКА Полтавської області, вчинених при здійсненні владних управлінських функцій, а саме незаконне використання конфіденційної інформації щодо ОСОБА_1 , яка міститься в документах, доданих до скарги судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. на дії адвоката Криворучко Л.С., при розгляді цієї скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкриті провадження у справі за його позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання порушення права на приватне (особисте) життя, заборону вчиняти дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Попов.