Справа № 183/6550/25
№ 1-кп/183/2005/25
04 липня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 42023041110000068 від 22.06.2023 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Веселе Веселівського району Запорізької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді водія військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 26.02.2025 Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф сплачено в повному обсязі 23.04.2025 відповідно до квитанції № 0.0.4329275742.1,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України,
14 травня 2023 року ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час загальної мобілізації, у військовому званні «старший солдат», перебуваючи в посаді солдата резерву 1 взводу резерву рядового складу 2 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 , діючи в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-ХГ/ від 24.03.1999 року, пп. 1.14, 10.2 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, діючи зі злочинною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи реальну можливість належним чином дотримуватися правил зберігання зброї, у денний час доби (більш точний час в ході судового розгляду не встановлено), після повернення з відрядження до військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_3 , допустив втрату затвору з ввіреної йому стрілецької зброї автомата «АК-74», серійний номер № НОМЕР_3 , чим допустив зіпсування ввіреної для службового користування зброї, та завдав майнової шкоди державі на загальну вартість 45 800,00 грн., внаслідок зіпсування вищевказаного майна.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Своїми показання підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки, обіцяв, що більше подібного не вчинить.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно кримінальне правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у зіпсуванні ввіреної для службового користування зброї внаслідок порушення правил її зберігання, вчиненому в умовах воєнного стану, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 413 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Надаючи оцінку степеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є хоч і не тяжким, проте злочином.
Разом із тим, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення кримінального правопорушення був не судимим, вину свою визнав повністю, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом'якшуючої покарання обставини, та відсутності обставин, які обтяжують його, а також думки представника потерпілого, який в судовому засіданні не наполягав на призначенні ОСОБА_5 суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 413 КК України, а саме у виді двох років позбавлення волі, та на підставі ст. 58 КК України замість двох років позбавлення волі призначити ОСОБА_5 службове обмеження для військовослужбовців строком на два роки з відрахуванням десяти відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід держави. Саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_5 покарання в межах найбільшої санкції ч. 3 ст. 413 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 956,00 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової експертизи зброї від 29.08.2023 № СЕ-19/104-23/29480-БЛ).
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 413 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 58 КК України замість двох років позбавлення волі призначити ОСОБА_5 службове обмеження для військовослужбовців строком на два роки з відрахуванням десяти відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід держави.
Речовий доказ - автомат «АК-74», серійний номер № НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання представнику військової частини НОМЕР_2 - залишити за належністю військовій частині НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 956 гривень 00 копійок.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1