30.06.2025 Єдиний унікальний номер 202/2165/25
Провадження № 2/205/3600/25
30 червня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,
розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» про визнання кредитного договору нікчемним, визнання відступлення права вимоги такими, що не породжують обов'язків та визнання відсутності обов'язку повернення коштів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №882872643 від 24.08.2024 року в розмірі 67230 грн.
20.06.2025 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», який було подано 14.06.2025 року через систему «Електронний суд», в якому просить визнати нікчемним у повному обсязі кредитний договір №882872643 від 24.08.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога»; визнати, що правочин відступлення права вимоги від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» не породжує юридичних обов'язків для ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю належного повідомлення боржника; визнати, що ОСОБА_1 не має обов'язку повернення коштів, отриманих за нікчемним договором.
Також, 20.06.2025 року до суду надійшов другий зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», який було подано 14.06.2025 року через систему «Електронний суд» з ідентичними позовними вимогами.
Позивач ТОВ «Таліон плюс» у судове засідання свого представника не направив, 27.06.2025 представник позивача за довіреністю направила заяву про розгляд справи без участі позивача, у якій просила провести судове засідання без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, 29.06.2025 направив через систему «Електронного суду» заяву, у якій просить розглянути справу без його участі, на підставі поданих ним письмових пояснень та матеріалів.
Дослідивши подану зустрічну позовну заяву, вважаю, що її слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частинами 1, 2 статті 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч вказаній процесуальній нормі закону у позовній заяві не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса. Відповідно до Узагальненої Практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними за 2007 рік, наведеної Верховним судом України та розміщеної на офіційному веб-сайті Верховного суду України зазначено: «При підготовці справи до судового розгляду за позовами про визнання правочину недійсним суди зобов'язані розглянути питання про залучення до процесу, насамперед, сторін правочину. До участі у справі не можуть бути залучені ті сторони правочину, які не мають цивільної дієздатності (ст. 29 ЦПК). При вирішенні справ необхідно вірно визначати склад осіб, які повинні брати участь, і у разі необхідності залучати осіб, що не були зазначені в позовних заявах, як відповідачів та третіх осіб на стороні відповідача. Суди мають більше уваги звертати на процесуальне становище осіб, які новинні брати участь у справі, не допускати участі фактичних відповідачів у процесі як третіх осіб.»
Враховуючи, до предметом даного позову є визнання нікчемним кредитного договору №882872643 від 24.08.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога»; та визнання правочину відступлення права вимоги від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» таким, що не породжує юридичних обов'язків для ОСОБА_1 , а особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину, позивачу пропонується визначити коло сторін по справі.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви квитанції про сплату судового збору. Водночас, до позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач посилається на тяжкий матеріальний стан, зазначаючи, що має на утриманні двох однорічних дітей, його дружина не працює, та поточні доходи покривають лише базові потреби родини. Правовою підставою для звільнення від сплати судового збору позивач зазначає положення ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Дослідивши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для розстрочення, відстрочення або звільнення від сплати судового збору у цій позовній заяві є майновий стан сторони.
Дослідивши надані позивачем докази на обґрунтування заявленого клопотання про звільнення судового збору, враховуючи те, що суду не надано відомостей про розмір отриманого доходу чи його відсутність та будь-яких інших доказів, які відображають майновий стан позивача за календарний рік, що передував подачі зустрічної позовної заяви, зокрема документів на підтвердження того, що сім'я має статус малозабезпеченої чи отримує відповідні види державної соціальної допомоги, суд приходить до висновку про відсутність належних підстав для задоволення клопотання позивача та звільнення його від судового збору за подачу зустрічного позову, а тому у клопотанні слід відмовити.
Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року становить 3028,00 грн.
Таким чином, сума судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахуванням того, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, подачею позову через підсистему Електронний Суд, судовий збір повинен становити 1937,92 грн (1211,20 грн х 2 х 0,8 = 1937,92 грн).
Таким чином, позивачу за подання зустрічного позову необхідно сплатити судовий збір в сумі 1937,92 грн за реквізитами Новокодацького районного суду міста Дніпра, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 185 ЦПК України необхідно залишити заяву без руху, надавши позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 194 ЦПК України,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» про визнання кредитного договору нікчемним, визнання відступлення права вимоги такими, що не породжують обов'язків та визнання відсутності обов'язку повернення коштів залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Копію ухвали надіслати відповідачу ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Г.В. Дорошенко