24.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/4946/25
Номер провадження: 2/205/3088/25
24 червня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.12.2024 року в м. Дніпрі на перехресті нерівнозначних доріг пр. Сергія Нігояна та вул. Андрія Гулого-Гуленко, водій ОСОБА_2 , рухаючись на автомобілі «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 по другорядній дорозі не надав дорогу автомобілю «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та скоїв з ним зіткнення.
Далі позивач зазначає, що ОСОБА_2 , працює водієм у ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія» (далі - ТОВ «МБК «Сінергія»), про що сам ОСОБА_2 зазначив у своїх письмових поясненнях під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Автомобіль «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія», про що зазначено у додатку до схеми ДТП.
Відповідно до висновку № 10116 від 31.12.2024 року експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ складеного судовим експертом Крутінь В.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 складає 781 293 грн. 09 коп., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 359 143 грн. 33 коп., ринкова вартість вказаного автомобіля в пошкодженому стані після ДТП становить 55 477 грн. 60 коп. Вартість матеріального збитку визначено такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження оскільки вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 - ТОВ «МБК «Сінергія» була застрахована у страховій компанії ПрАТ «Арсенал Страхування», поліс № 220889006, якою 11.03.2025 року, здійснено виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 158 500 грн. 00 коп. Оскільки вартість матеріального збитку, визначена у висновку експерта, дорівнює ринковій вартості автомобіля станом до настання ДТП та становить 359 143 грн. 33 коп., страховиком виплачено за цим страховим випадком позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 158 500 грн. 00 коп., залишкова вартість автомобіля після ДТП становить 55 477 грн. 60 коп., що також, підтверджується договором купівлі - продажу автомобіля від 28.03.2025 року, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 1194 ЦК України відповідач має сплатити на користь позивача різницю між вартістю залишків автомобіля, а саме: 359 143 грн. 33 коп. - 158 500 грн. 00 коп. - 55 грн. 477 коп. = 145 165 грн. 73 коп.
Також, позивач через фізичні страждання, які виразились у відчуттях фізичного болю через отримані нею забиття гомілок та які тривали з 05.12.2024 року і протягом майже трьох тижнів, та душевні страждання, які виразились у відчутті втрати можливості користуватись своєю власністю і необхідності значних змін у звичайному побуті та які тривають з 05.12.2024 року до теперішнього часу, спричинили позивачу моральну шкоду, яку, враховуючи складові моральної шкоди та тривалість страждань позивач оцінює не менше ніж у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
У зв'язку з вищевикладеним позивач змушена звернутись до суду та просити суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія» на свою користь матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 145 165 грн. 73 коп., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп. та судові витрати, а саме: витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 201 грн. 32 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія», у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилався на ті обставини, що ОСОБА_2 не був і не є найманим працівником відповідача. Зокрема, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія» та ОСОБА_2 було укладено Договір підряду № 15/10/24 від 15.10.2024 року, відповідно до якого останній, як виконавець зобов'язався за завданням замовника (ТОВ «МБК «Сінергія») протягом визначеного в Договорі строку за винагороду виконати роботи з внутрішнього перевезення матеріалів та персоналу замовника в інтересах замовника. Відповідно до умов Договору, ОСОБА_2 , міг виконувати роботи як на власному транспорті, так і на транспорті замовника, тобто відповідача, при цьому п. 1.7 Договору визначено, що виконавець несе відповідальність перед замовником та третіми особами за свої дії та/або бездіяльність, а також, за дії / бездіяльність осіб, які були залучені ним на виконання своїх обов'язків за цим Договором.
Таким чином, представник відповідача вбачає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а ТОВ «МБК «Сінергія» є неналежним відповідачем по даній справі та не може нести відповідальність за дії фізичної особи, яка не була і не є її працівником, а діяла виключно на власний ризик і несе особисту відповідальність. Щодо стягнення моральної шкоди, то сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключно підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила рівня страждань. Також, позивач визначає ринкову вартість автомобіля до настання дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 359 143 грн. 33 коп., що є значно завищено та не відповідає дійсності. У зв'язку з чим, просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника, то відповідно до ч.2 ст. 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник. Щодо посилання відповідача на безпідставність вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то, такі доводи зводяться виключно до незгоди з вимогами, оскільки позивачем, було надано на підтвердження зазначених обставин належні докази, зокрема консультативний висновок лікаря від 05.12.2024 року.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача надав суду заяву, в якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, також, надала суду заяву, в якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності та відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що всі учасники справи повідомлялись про день та час розгляду даної справи, і їм надавалась реальна можливість подати суду свої доводи та заперечення, а також доводи і їх обґрунтування, суд вважає за можливе розглянути справи та ухвалити відповідне рішення по суті спору.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про наступне.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом також встановлено, що 05.12.2024 року 07 год. 40 хв. в м. Дніпрі на перехресті нерівнозначних доріг пр. Сергія Нігояна та вул. Андрія Гулого-Гуленко, водій ОСОБА_2 , рухаючись на автомобілі «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 по другорядній дорозі, яка позначена дорожнім знаком 2.1, не надав дорогу автомобілю «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближався до перехрестя по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення та внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричинена матеріальна шкода.
Судом також встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2025 року у справі № 205/17716/24 встановлено, що ОСОБА_2 порушив п. 16.11 ПДР України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн. 00 коп.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2025 року постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2025 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП залишено без змін. Постанова набрала законної сили 25.02.2025 року.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 здійснював на момент ДТП керування транспортним засобом «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 на виконання умов договору підряду від № 15/10/24 від 15.10.2024 року, який було укладено між таким водієм та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія».
Також судовим розглядом встановлено, що відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ «МБК «Сінергія» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Арсенал Страхування».
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до висновку № 10116 від 31.12.2024 року експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ складеного судовим експертом ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 складає 781 293 грн. 09 коп., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 359 143 грн. 33 коп., ринкова вартість вказаного автомобіля в пошкодженому стані після ДТП становить 55 477 грн. 60 коп.
Судом також встановлено, що 11.03.2025 року позивачем отримана виплата страхового відшкодування у розмірі 158 500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по картці ОСОБА_1 .
Оскільки позивач наполягає на тому, що саме ТОВ «МБК «Сінергія», як роботодавцем відповідача, не відшкодована матеріальна шкода у повному обсязі, а в свою чергу такий відповідач заперечує виникнення в нього вказаного деліктного зобов'язання, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Особа, яка здійснює діяльність, пов'язану із джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок обставин непереборної сили або умислу потерпілого.
В силу ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 05.12.2024 року, внаслідок чого заподіяна шкода позивачу, як власнику автомобілю марки ««Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 ,доведена в силу вищевказаної процесуальної норми закону.
Разом із цим, суд вказує, що аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення у цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (у тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).
Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
Так, стаття 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, зокрема відповідно до частини другої, таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд має встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З вказаного приводу зазначає, що положеннями статті 397 ЦК України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Відповідно до статті 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх обов'язків на підставі договору підряду (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Адже частина 2 ст. 1172 ЦК України прямо передбачає, що саме замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
За матеріалами даної справи судом встановлено, що власником транспортного засобу «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія».
При цьому судом встановлено, що на момент ДТП 05.12.2024 року вказаним транспортним засобом «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 керував ОСОБА_2 , який згідно його особистих письмових пояснень, що ним були надані працівникам поліції під час ро адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стосовно вказаної ДТП, прямо зазначив, що працює на ТОВ «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія».
Також у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував обставину виконання на момент ДТП ОСОБА_2 , як підрядником, своїх зобов'язань за підрядним договором, вказавши, що на момент такої події між водієм та відповідачем існували, у зв'язку із укладеним договором підряду № 15/10/24 від 15.10.2024 року, цивільно-правові відносини, а не трудові.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позов пред'явлено до належного відповідача, оскільки обов'язок відшкодувати завдану шкоду, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, виникає в силу вимог ч 2 ст. 1172 ЦК України, саме у замовника, який в даному випадку є як власником автомобіля, так і замовником за договором підряду.
Суд звертає увагу, що з правила, визначеного ч 2 ст. 1172 ЦК України, стосовно відповідальності замовника винятків (наприклад покладання договором обов'язку відшкодувати шкоду на підрядника) матеріальним законом не передбачено.
Відтак суд відхиляє доводи сторони відповідача з приводу того, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки такі доводи суперечать вказаним нормами цивільного законодавства.
Разом із цим, як було встановлено судом, відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes - Benz», д/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ «МБК «Сінергія» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Арсенал Страхування».
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 Цивільного кодексу України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Відповідно до висновку № 10116 від 31.12.2024 року експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ складеного судовим експертом ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 складає 781 293 грн. 09 коп., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 359 143 грн. 33 коп., ринкова вартість вказаного автомобіля в пошкодженому стані після ДТП становить 55 477 грн. 60 коп. Вартість матеріального збитку визначено такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження оскільки вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість.
Як вказувалось вище, що 11.03.2025 року позивачем у межах страхового ліміту отримана виплата страхового відшкодування у розмірі 158 500 грн. 00 коп.
За загальним правилом особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).
Отже, порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентований ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі ст. 8 Цивільного кодексу України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі різниці між вартістю ТЗ до та після ДТП.
Оскільки вартість матеріального збитку, визначена у висновку експерта, дорівнює ринковій вартості автомобіля станом до настання ДТП та становить 359 143 грн. 33 коп., страховиком виплачено за цим страховим випадком позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 158 500 грн. 00 коп., залишкова вартість автомобіля після ДТП становить 55 477 грн. 60 коп., що також, підтверджується договором купівлі - продажу автомобіля від 28.03.2025 року, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 1194 ЦК України відповідач має сплатити на користь позивача таку різницю між вартістю ТЗ до та після ДТП з врахуванням сум страхової виплати, а саме: 359 143 грн. 33 коп. (вартість ринкова до ДТП) - 158 500 грн. 00 коп. (страхове відшкодування) - 55 грн. 477 коп. (вартість залишків після ДТП) = 145 165 грн. 73 коп.
Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача з того приводу, що означена ринкова вартість є завищеною, оскільки означені твердження фактично грунтуються на посилання у мережі Інтернет щодо продажу автомобілів аналогічних марок та моделі марок. Суд не може визначити такі посилання як достатні докази, оскільки їх зміст не дає можливості порівняти технічні стани об'єктів порівняння, що виникли внаслідок експлуатації таких транспортних засобів тощо.
Будь-яких інших доказів, які б відповідали критеріям достатності та належності, і що б спростовували зміст висновку № 10116 від 31.12.2024 року експертного автотоварознавчого дослідження суду з боку відповідача не подано.
Суд із вказаного приводу зазначає, що частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Приймаючи до уваги, що позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують вартість матеріального збитку, завданого ДТП, а у свою чергу стороною відповідача жодних належних та достатніх доказів (висновку експерта, тощо) на підтвердження своїх доводів суду не подано, тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди за розрахунками, що наведені позивачем, та з урахуванням отриманої позивачем страхової виплати та вартості залишку автомобіля, у зв'язку із чим стягує з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 145 165 грн. 73 коп. (359 143 грн. 33 коп. - 158 500 грн. 00 коп. - 55 грн. 477 коп. = 145 165 грн. 73 коп.).
Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає про наступне.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна. Таким чином, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд приходить до висновку, що позивачу, як потерпілій, завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна - автомобіля ««Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_2 , порушенням звичного способу життя через втрату автомобіля як засобу пересування, в придбання якого вкладено значні грошові кошти, що призвело до вимушених негативних змін у її життєвих стосунках.
Однак, враховуючи характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках та вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації в грошовому еквіваленті відповідає сумі у розмірі 5 000 грн.00 коп., у зв'язку із чим позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
В даному випадку, судові витрати по справі складаються із понесених позивачем витрат на сплату судового збору, та витрат за послуги експерта.
Щодо витрат за послуги експерта по складанню судової експертизи суд виходить із наступного.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, і які є складовими судових витрат (ч.1 ст.133 ЦПК України) віднесені витрати, що пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Оскільки в даному випадку стороною позивача було залучено судового експерта - авто товарознавця ОСОБА_3 , і останній підготував висновок для подання його до суду, то документально підтверджені витрати у розмірі 6 600 грн. 00 коп. по залученню такого експерта підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Також, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, на виконання вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 201 грн. 32 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 979, 980, 1172, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч.6 ст.82, ст.ст. 89, 141, 259, 263-265, 274, 275 ЦПК України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія» (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 59А, офіс 314, код ЄДРПОУ 38897076) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 145 165 (сто сорок п'ять тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 73 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч ) грн. 00 коп.
3. В частині стягнення решти суми моральної шкоди із відповідача на користь позивача у розмірі 5000 грн. 00 коп. - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія» (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 59А,офіс 314, код ЄДРПОУ 38897076) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) в порядку розподілу судових витрат документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6 600 грн. 00 коп.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно - будівельна компанія «Сінергія» (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 59А,офіс 314, код ЄДРПОУ 38897076) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 201 грн. 32 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Мовчан Д.В.