30.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/5640/25
Провадження№ 2-а/205/117/25
30.06.2024 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Курбанова Н.М., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дроздова Т.Л., звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.11.2024 року №408/ВОБ притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. З ст. 210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. у зв'язку з тим, що останній 23.10.2024 року не прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до повістки. Позивач дану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, а справу такою, що підлягає закриттю. 24.03.2025 року позивач помітив, що всі його банківські рахунки заблоковані, про будь-які підстави для блокування рахунків йому не було відомо. 24.03.2025 системі Єдиний реєстр боржників позивачем було встановлено, що відносно нього Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрите виконавче провадження № 77101737. 01.04.2025 року представником позивача було подано заяву про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 77101737 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №77101737 представником позивача - адвокатом Дроздовою Т.Л. - виявлено постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.11.2024 року №408/ВОБ у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, позивач дізнався про арешт його рахунків, а підставу арешту у вигляді оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено 03.04.2025 року, отже, перебіг процесуального строку на оскарження має бути поновлений з дати виявлення особою порушеного права у вигляді оскаржуваної постанови, та перебіг граничного строку на оскарження постанови від 26.11.2024 №408/ВОБ має спливати 13.04.2025 включно. Позивач стверджує, що повістку не отримував та жодним чином не був обізнаний про такий виклик. 16.05.2024 р. воєнний стан відповідним Указом не оголошувавався, а тому опис зазначених у постанові в цьому контексті обставин не відповідає факту дійсної наявності події та складу стверджуваного правопорушення. Акцентує увагу суду на тому, що у матеріалах виконавчого провадження №77101737 взагалі відсутні докази у вигляді повістки, докази щодо направлення цієї уявної повістки громадянинові ОСОБА_1 , та у самій постанові від 26.11.2024 №4Р8/ВОБ не зазначено ані номер повістки, ані час прибуття військовозобов'язаного. До матеріалів виконавчого провадження №77101737 не долучено, окрім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, взагалі нічого. А тому, твердження ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надіслання потового відправлення позивачеві спростовуються відсутністю прямих доказів. При цьому у постанові від 26.11.2024 р. № 408/ВОБ ІНФОРМАЦІЯ_4 стверджує та наголошує, що, повернення конверта з повісткою (дату не зазначає), та відміткою про те, що поштове відправлення повернуте через відсутність адресата за вказаною адресою місця проживання. З огляду на відсутність посилань на трекінговий номер відправлення неможливо зробити роздруківку з програмного застосунку «Укрпошта.Трекінг» на підтвердження дати відправки, повернення (із зазначенням підстав) та вручення відправнику (Відповідачу) поштового відправлення. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач не був повідомлений належним чином про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи те, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 не могло бути документів про те, що позивач є належним чином повідомленою особою, відповідачем мав бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Тобто під час винесення оскаржуваної постанови № 408/ВОБ співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 не було дотримано вимог порядку Інструкції № 3, в а саме: не складено протокол про адміністративне правопорушення. Положення КУпАП передбачають участь позивача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також під час розгляду справи по суті та під час прийняття постанови про адміністративне правопорушення. Одночасно співробітник ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов'язаний роз'яснити позивачу його права визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі право позивача на користування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення правовою допомогою спеціаліста в галузі права, або адвоката. Так, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов'язаний був закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.11.2024 року № 408/ВОБ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. З ст. 210-1 КУАП. Закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі.
30.04.2025 р. представник позивача звернулася до суду з позовом, який назвала коригованим та позовні вимоги якого зводяться до визнання протиправною та скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. З ст. 210-1 КУАП.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У постанові Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) зроблено висновок, що за змістом статті 14 ЦПК України для цілей цього Кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 року у справі № 570/5535/17 провадження № 61-6076св21 зазначив, що за змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суддя, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення по справі на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суддя, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх наданими доказами, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 408/ВОБ від 26.11.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Постановою державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.02.2025 року відкрито виконавче провадження № 77101737 з виконання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 408/ВОБ від 26.11.2025 року.
Постановами державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 77101737 10.02.2025 р., 26.02.2025 р. накладено арешт на кошти боржника.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
На підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» введено військовий стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Частиною 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чинній на час винесення постанови, передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Абзацом 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Пунктом 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, встановлено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Згідно зі ст. 235 КУпАП, адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період у вигляді накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 ч. 1 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 408/ВОБ від 26.11.2024 року, позивачеві на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , 12.10.2024 року через відділення «Укрпошти» поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення направлено повістку про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 23.10.2024 року, яку повернуто поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Станом на 14.11.2024 року інформація про зміну задекларованого/зареєстрованого місця проживання та взяття на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки не надходила.
Позивач вважається оповіщеним належним чином про явку до територіального ТЦК та СП відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року.
Крім того, після отримання повідомлення про відкриття виконавчого провадження та наявності постанови від 26.11.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не виконав, про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб не повідомив, у подальшому у строк, визначений цією статтею, не прибув.
Зазначене у своїй сукупності спростовує аргументи позивача, що оскаржувана постанова є протиправною.
Стосовно тверджень позивача, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки про повістку йому відомо не було, зводиться до власної оцінки та тлумачення вимог чинного законодавства, оскільки саме на військовозобов'язану особу покладений обов'язок вчиняти дії з виконання правил військового обліку.
Таким чином, суд не приймає до уваги вказані твердження позивача, на які він посилається як на підставу свої вимог. Інших доказів, які спростовують встановлені оскаржуваною постановою від 26.11.2024 року обставини, зокрема підтвердження виконання позивачем як військовозобов'язаним правил військового обліку, позивачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам позивача, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтвердив неправомірність його притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, за таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова № 408/ВОБ від 26.11.2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена законно.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні з адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., який підлягає залишенню за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 247, 268, 279, 280, 293 КУпАП, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , 49064