Справа № 203/388/25
Провадження № 1-кп/0203/1161/2025
03 липня 2025 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши під час судового засідання в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22025040000000027 06.01.2025 року, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, -
В провадженні Центрального районного суду м. Дніпра знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.
У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, без визначення застави.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та усвідомлює, що у разі визнання його винуватими йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі. Також, оскільки обвинувачений спілкувався за допомогою інтернет-ресурсу, може дистанційно видалити переписку. Разом з тим, прокурор зазначає, що перебуваючи на волі, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, перебуваючи на волі може повідомити інших невстановлених осіб в ходу досудового розслідування осіб про кримінальне переслідування, а також, вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, враховуючи характер дій обвинуваченого, які пов'язані з проведенням військової агресії Російської Федерації проти України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики зазначені у клопотанні жодним чином не обґрунтовані, а лише перераховані прокурором. Враховуючи зазначене, захисник просив змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, думку обвинуваченого та захисника, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, колегія суддів, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, до затримання працював охоронцем у лікарні, одружений, має місце реєстрації та проживання у м. Дніпро.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком 15 років або довічне позбавлення волі, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у разі доведеності вини, може переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення, ризик, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 спілкувався за допомогою інтернет-ресурсу, а отже, перебуваючи на волі, може знищити все листування аби уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Разом з тим, існує ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,а саме: повідомити інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб про кримінальне переслідування щодо нього, чим зашкодить встановленню вказаних осіб, що призведе, до уникнення від відповідальності, а також, вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, враховуючи характер дій обвинуваченого, які пов'язані з проведенням військової агресії Російської Федерації проти України, що свідчить про існування ризиків передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також, судом враховується характер кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками для суспільства та обороноздатності країни в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З урахуванням наведеного, доводи захисника про відсутність ризиків, є необґрунтованими, а суд доходить до висновку, що на теперішній час, не зникли ризики, які існували на час обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Зважаючи на суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченої, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених судом ризиків і застосування саме такого запобіжного заходу буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_6 на 60 днів, без визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора, задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 31 серпня 2025 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді:
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3