Справа №203/2185/25
Провадження №1-кс/0203/2700/2025
03 липня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
-прокурора ОСОБА_3 ;
-підозрюваного ОСОБА_4 ;
-захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська, одруженого, працюючого на посаді головного спеціаліста відділу нагляду та реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та прав споживачів, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ),
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 статті 368 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №62024170030005046,
1. 3 липня 2025 року прокурор звернувся до суду із цим клопотанням, у якому зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 статті 368 Кримінального кодексу України, - злочинній змові з працівниками Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, створенні схеми, за якою за грошову винагороду проводилися іспити без фактичного навчання та присутності осіб, яким в подальшому видавалися посвідчення на право керування сільськогосподарською технікою та спецтехнікою, збиранні неправомірної вигоди за безперешкодну реєстрацію сільськогосподарської техніки та спецтехніки.
2. У клопотанні прокурор просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі, що перевищує встановлений процесуальним законом.
3. Необхідність застосування до підозрюваної саме такого виду запобіжного заходу прокурор мотивував наявністю ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
4. У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.
5. Підозрюваний, його захисники у суді проти задоволення клопотання прокурора заперечували й просили обмежитись більш м'яким запобіжним заходом або визначити мінімальний розмір застави.
6. Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
7. Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами 09.12.2024 відкрите кримінальне провадження №62024170030005046. 01.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 3 статті 368 Кримінального кодексу України.
8. Відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
9. Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
10. За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
11. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
12. У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
13. У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
14. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
15. З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК (ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК (відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою), доходжу висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
16. Твердження захисників про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК та про можливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
17. Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким, отже він розуміє тяжкість та строк покарання, яке йому може бути призначене в разі визнання винуватим, а також вагомість доказів підозри проти нього, що може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування.
18. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (пункт 2 частини 1 статті 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96).
19. Відомості про особу підозрюваного не спростовують обґрунтовані у клопотанні прокурора та встановлені судом об'єктивно існуючі у цьому провадженні ризики.
20. Ураховуючи викладене, а також майновий стан підозрюваного, суд вважає за можливе визначити йому заставу, достатню для забезпечення виконання процесуальних обов'язків, що перевищує встановлений статтею 182 КПК розмір, - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800,00 грн).
21. Керуючись статтями 176, 182, 183, 193, 194, 196, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 29 серпня 2025 року, 1818, в умовах державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених законом, у сумі 302 800,00 гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатися з міста Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);
- утриматись від спілкування з підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі його неявки за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається на користь держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Повну ухвалу проголошено 4 липня 2025 року, о 1230.
Слідчий суддя ОСОБА_1