г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2278/25
Номер провадження 2/213/1296/25
04 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Алексєєва О.В., за участі секретаря судового засідання - Довгої А.В., розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №3 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 жовтня 2021 року між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір про надання споживчого кредиту №726375, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 50 000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів відповідач не виконує, має заборгованість у розмірі 82 163,91 грн.
31 січня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір надання послуги з факторингу № 31012025 про відступлення прав грошової вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором №726375 від 11 жовтня 2021 року.
Просить стягнути з відповідача на свою користь зазначений розмір заборгованості за кредитним договором, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
29 квітня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
05 травня 2025 року судом отримана інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
06 травня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
У судове засідання сторони не викликалися. Позивач не надав заперечення проти ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач відзив не направив.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Відповідно до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду цієї справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
11 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір про надання споживчого кредиту №726375, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит на споживчі (особисті) потреби. Сума кредиту (загальний розмір) - 50 000,00 грн, строк кредиту - 1 096 днів з кінцевим терміном повернення - 11 жовтня 2024 року. Детальні терміни повернення кредиту визначені в графіку платежу, що є додатком № 1 до договору. Тип процентної ставки - фіксована, за перший день користування кредитом - 25% в день, за всі наступні дні користування - 85% річних.
Згідно з п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування (утримання):
- у розмірі 40 000,00 грн на користь споживача за реквізитами: НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК", код банку 339500, призначення платежу: « НОМЕР_2 , кредитний договір № 726375 вiд 11.10.2021, ОСОБА_2 (2684805830)» або за реквізитами поточного рахунку споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го, -ої) споживач надав товариству в будь-який спосіб;
- у розмірі 10 000,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5. договору.
Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення договору.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту в порядку, передбаченому п.2.1 договору.
Відповідно до п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором (графіком платежів).
Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (п.3.2 договору).
Згідно з п.3.4. договору сплата поточних процентів здійснюється споживачем в кожну дату внесення платежу, зазначену в графіку платежів, за період, що передує даті внесення.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що сплата процентів за перший день користування кредитом здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом споживач доручає товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.
Відповідно до додатку № 1 до договору (графік платежів) у день укладення кредиту (11 жовтня 2021 року) розмір відсотка за перший день користування кредитом становить 10 000,00 грн. З 11 грудня 2021 року по 11 жовтня 2024 року сторонами договору узгоджені суми процентів за користування кредитом, що підлягають щомісячній сплаті.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами.
Згідно з платіжним дорученням №10230 від 11 жовтня 2021 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перераховано на рахунок НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК" 40 000,00 грн; призначення платежу: «№UA563395002620700688958000002/перерахування коштів згідно кредитного договору № 726375 від 11.10.2021 р. ОСОБА_2 (2684805830)».
31 січня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір надання послуги з факторингу № 31012025, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» належні йому права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. До фактора переходять права клієнта як первісного кредитора за кредитними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору № 31012025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №726375 від 11 жовтня 2021 року на загальну суму 82 163,91 грн, що складається з: 33 717,91 грн - заборгованість за кредитом, 7 487,39 грн - заборгованість за процентами за перший день користування кредитом, 40 958,61 грн - заборгованість за процентами.
Позивачем надано розрахунок заборгованості, здійснений ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», відповідно до якого заборгованість за договором №726375 від 11 жовтня 2021 року станом на 25 лютого 2025 року становить 82 163,91 грн, з яких: 33 717,91 грн - заборгованість за кредитом, 8 121,33 грн - заборгованість за відсотками за перший день користування кредитом, 40 958,61 грн - заборгованість за відсотками (на дату продажу).
Згідно з розрахунком позивача станом на 17 квітня 2025 року загальна заборгованість за кредитним договором № 726375 становить 82 163,91 грн і складається з: 41 205,30 грн - заборгованість за тілом кредиту; 40 958,61 грн - заборгованість за відсотками.
Після набуття права вимоги позивачем не здійснювалися нарахування за кредитним договором.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов'язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення між відповідачем та первісним кредитором про надання споживчого кредиту №726375 від 11 жовтня 2021 року, порушення ним взятих на себе зобов'язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору, набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим договором.
Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, та оскільки судом встановлено порушення права позивача на своєчасне отримання коштів внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до Постанови Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі
№922/449/21 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Так, судом встановлено, що 02 липня 2024 року між позивачем та АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС" було укладено договір про надання правової допомоги №02-07/24.
Позивач на підтвердження понесених витрат надав акт про надання юридичної допомоги від 31 березня 2025 року.
Суд вважає завищеною вартість наданих послуг представником позивача.
Так, на переконання суду, дії щодо надання консультації з вивчення документів по даному спору, підготовка пропозицій та складання позовної заяви не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн. В стягненні іншої частини таких витрат позивачу необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором
№726375 від 11 жовтня 2021 року в розмірі 82 163 (вісімдесят дві тисячі сто шістесят три) грн 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" витрати зі сплати судового збору у розмірі
2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата складення повного судового рішення - 04 липня 2025 року.
Суддя О.В. Алексєєв