справа № 208/2264/15-к
провадження № 1-кп/208/1233/25
01 липня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4
ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у підготовчому судовому засіданні Заводського районного суду м. Кам'янського клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12014040000000430 від 08.07.2014 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала подане клопотання і просила його задовольнити.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотання, у зв'язку з такими положеннями закону. Однак зазначили, що сторона захисту сприяла спливу строків давності.
Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до дня набрання вироком законної сили минули такі строки;
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) невчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.
Строки давності диференційовані залежно від виду вчиненого кримінального правопорушення, а щодо кримінальних проступків - від виду передбаченої у санкції статті покарання.
Зі змісту обвинувального акту бачається, що ОСОБА_7 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме: у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, що полягало у наступному.
08.07.2014 р., приблизно о 07 год. 25 хв., у світлий час доби, водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виїжджаючи на проїжджу частину проспекту Т. Шевченка (вулиця Сировця) м. Кам'янське (Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області з прилеглої до неї території, здійснила зупинку керованого нею автомобілю перед проїжджої частиною, маючи намір виконати подальший рух по вищезазначеній вулиці з поворотом наліво. Після зупинки Овсянікова поновила рух в напрямку проїжджої частини проспекту Т. Шевченка, та не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру безпечного руху, не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, виїхала на проїжджу частину проспекту Т. Шевченка, не надавши перевагу у русі технічно справному мотоциклу «Suzuki GSX-R1000K5-CAD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по проспекту Т. Шевченка зліва, з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто вище ніж 60 км/год., який, в свою чергу, своїми діями не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
У ході подальшого зближення зазначених транспортних засобів, поблизу дому № 42 проспекту Т. Шевченка відбулось зіткнення передньої частини мотоцикла «Suzuki», з лівою бічною поверхнею автомобіля «Toyota Camry».
Своїми діями, водій мотоциклу «Suzuki» Молчанов, грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), якими передбачено:
- п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими;
- п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»
Порушення п. 12.3 ПДР України водієм Молчановим знаходиться у причинному зв'язку з характером настання дорожньо-транспортної події.
Своїми діями, водій автомобіля «Toyota Camry» Овсяннікова, грубо порушила вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.2 ПДР України, якими передбачено:
- п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими;
- п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням, та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 10.2 - виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїжджою частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху який він перетинає»
Порушення п. п. 10.1, 10.2 ПДР України водієм Овсянніковою знаходиться у причинному зв'язку з характером настання, дорожньо-транспортної події.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу «Suzuki» Молчанов отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток черепу, крововиливи під оболонки та у речовину мозку, переломи кісток лівого передпліччя: ліктьової в нижній третині, променевої в середній третині, вивих лівого ліктьового суглобу з розривом його капсули по задній поверхні, скольчатий перелом правої стегнової кістки в середній третині, рани легень, печінки, діафрагми, рани, садна та синці.
Виявлена сполучена тупа травма тіла відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя у момент спричинення, та в даному випадку призвела до смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди.
У даній справі ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Отже, відповідно до ч.1 ст. 49 КК України, щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України встановлено строк давності у десять років з дня його вчинення.
Передбачений ч.1 ст.49 КК України строк давності щодо інкримінованого ОСОБА_7 злочину сплинув 09 липня 2024 року.
Обставин, які б свідчили про переривання чи зупинення давності у даній справі судом не встановлено.
Отже, наявні усі підстави для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, зокрема:
1) закінчився зазначений у законі строк давності;
2) ОСОБА_7 не вчинила протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;
3) ОСОБА_7 не ухилялася від слідства або суду,
4) ОСОБА_7 підтримала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та не заперечувала проти його задоволення.
Також за правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України процесуальними підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.
Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Саме такого висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду у постанові від 26 березня 2020 при розгляді справи № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19.
Таким чином, суд вважає, що подане клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підлягає задоволенню на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Також згідно з положеннями ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Крім того, зважаючи, що вказане кримінальне провадження завершене без ухвалення вироку та вирішення обвинувачення по суті, суд вважає за необхідне залишити без розгляду цивільні позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також роз'яснити цивільним позивачам право пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати, понесені стороною обвинувачення на залучення експертів, покласти на рахунок держави
Керуючись ст.284-288 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_7 - задовольнити.
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України.
Кримінальне провадження під №12014040000000430 від 08.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - закрити.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 до обвинуваченої ОСОБА_7 , цивільного відповідача ОСОБА_11 , ПрАТ «Страхова група ТАС» - залишити без розгляду.
Витрати на проведення судових експертиз - покласти на державу.
Речові докази:
- лазерні компакт-диски - зберігати в матеріалах справи;
- мотоцикл «Suzuki GSX-R1000K5-CAD» р.н. НОМЕР_2 - залишити у потерпілого ОСОБА_4
- автомобіль «Тойота Камрі» д/н НОМЕР_1 , повернутий власнику ОСОБА_11 - залишити у нього.
Ухвала суду підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Кам'янського протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і проголошено 02.07.2025 р. о 17:00 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1