Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/1188/25
Номер провадження2/173/888/2025
іменем України
04 липня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
за участі секретаря Усенко Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Позднякова Вячеслава Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Представник позивача ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було розірвано 12.06.2024 за рішенням Верхньодніпровського районного суду в Дніпропетровській області. Від цього шлюбу мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня ОСОБА_4 проживає з позивачем та знаходиться на повному її утриманні, але доходів позивача не вистачає на належне утримання та виховання дитини. Відповідач добровільну матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Відповідач працює на постійній роботі, інших неповнолітніх дітей та утриманців не має, а тому має можливість утримувати свою дитину.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше одного мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Провадження у справі відкрито 22.05.2025.
Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідач на позовну заяву відзив не надав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , в якому батьками дитини зазначені: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Малолітня дитина проживає разом з матір'ю, позивачем по справі, що підтверджено довідкою Верхівцевської міської ради № 77 від 05.05.2025.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Відповідно до п. 17 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Утримання дитини є рівним обов'язком як матері, так і батька.
Враховуючи, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому відповідач, будучи завчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відзив на позов не подав, суд вважає, що відповідач, як батько може сплачувати аліменти на дитину в розмірі 1/4 частини, як вимагає позивач.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на дитину в розмірі не меншому, ніж один прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки вказані вимоги не ґрунтуються на положеннях законодавства України.
Так, згідно ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України позивачем не надано суду будь-яких доказів розміру заробітку (доходу) відповідача або такого його майнового стану, які дозволяли б йому сплачувати аліменти в мінімальному рекомендованому розмірі.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності передбачених законодавством України підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 14.05.2025, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір, пов'язаний з розглядом справи, покладається на відповідача.
У зв'язку з тим, що позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, то судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов представника позивача адвоката Позднякова Вячеслава Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 травня 2025 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя: Є.В. Челюбєєв