Справа №523/8589/25
Провадження №1-кс/523/3931/25
01 липня 2025 року м. Одеса
Cлідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000493 від 18.10.2022 відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялта Автономної Республіки Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України,-
До Пересипського районного суду міста Одеси звернувся з клопотанням старший слідчий в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000493 від 18.10.2022 відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000493 від 18.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_6 проходив військову службу на посаді заступника командира з тилу - начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник», яка дислокувалась в АР Крим м. Бахчисарай.
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, підполковник ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1,3, 6, 8, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язковий і військову службу» був зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономну Республіку Крим та місто Севастополь визначено як тимчасово окуповану території України внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дата початку окупації частини території України, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, визначається Законом, такою датою є: 20 лютого 2014 року.
06.03.2014 Верховна Рада Автономної Республіки Крим ухвалила Постанову «Про проведення загальнокримського референдуму» від 06.03.2014 № 1702-6/14, яку рішенням Конституційного Суду України від 14.03.2014 № 2 - рп/2014 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) внаслідок чого вона втратила чинність. З огляду на це Верховна Рада України 15.03.2014 ухвалила Постанову «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим», внаслідок якої парламент Автономної Республіки Крим втратив будь-яку легітимність
Так, у березні 2014 року невстановленими військовослужбовцями Збройних сил Російської Федерації було здійснено незаконне захоплення зброї та боєприпасів військових частин на території АР Крим та м. Севастополя, в тому числі військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась у АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим бойова та мобілізаційна готовність військової частини НОМЕР_1 була підірвана.
Радою національної безпеки і оборони України у своєму рішенні від 23.03.2014 «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованих території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і інші регіони України», затвердженого Указом Президента України від 24.03.2014 № 339/2014, доручено Кабінету Міністрів України невідкладно розпочати зі Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Службою зовнішньої розвідки України передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України, забезпечивши при цьому соціальний захист військовослужбовців і працівників таких військових частин (підрозділів), установ та організацій (пункт 2 вказаного Рішення). Пунктами 2, 3 спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з тимчасовою окупацією території України» визначено строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України із тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь до визначених пунктів прибуття з 6 травня 2014 року до 12 травня 2014 року.
Відповідно до пункту 3 вказаної Директиви та наказу командувача ВМС ЗС України про передислокацію військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , пунктом прибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 визначено військову частину НОМЕР_2 , яка дислокується у АДРЕСА_3 .
В період з березня по квітень 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, особовому складу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі підполковнику ОСОБА_6 було усно доведено вищезазначені обставини пов'язанні з окупацією АР Крим внаслідок збройної агресії російської федерації та наголошено на необхідності прийняти кожним військовослужбовцем рішення щодо дотримання військової присяги на вірність українському народові та необхідності передислокації військової частини та її особливого складу на материкову територію України для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.
Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, підполковник ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира з тилу - начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_1 , яка передислокована до АДРЕСА_3 , будучи переведеним до нового вказаного місця служби, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання взагалі виконувати обов'язки військової служби та з метою взагалі незаконно ухилитися від неї, у порушенні вимог ст. ст. 11, 16, 49, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 12 травня 2014 року вчинив дезертирство, тобто на службу до військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується у АДРЕСА_3 , з тимчасово окупованої території півострову Крим не з'явився і командуванню про своє місцезнаходження не повідомив, таким чином незаконно знаходиться поза межами розташування військової частини та проводячи час на власний розсуд, незаконно ухиляючись від проходження військової служби до цього часу.
Він же, підозрюється у тому, що він, будучи відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про громадянство України», громадянином України, являючись військовослужбовцем Зорових Сил України та проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира з тилу - начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник», в порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту збройних Сил України ст. ст. 1, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, публічно, відкрито, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в травні 2014 року, більш точну дату за час встановити не виявилось за можливе, здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, чим вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що виразилося: у відмові в травні 2014 року, більш точну дату та час встановити не виявилось за можливе, не пізніше 12.05.2014 виконувати обов'язки несення військової служби у Збройних Силах України та заяві про намір проходити службу в Збройних Силах Російської Федерації; в укладанні в один з днів 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, контракту про проходження військової служби, зарахування до списків особового складу та проходженні військової служби у Збройних Силах Російської Федерації, та в подальшому в період у 2014 році по теперішній час, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, в проходженні військової служби у складі Збройних Сил Російської Федерації на посаді заступника командира з тилу - начальника тилу НОМЕР_3 окремого морського інженерного полку збройних сил рф (в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_4 ).
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408, ч.1 ст. 111 КК України.
20.11.2024 відносно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України.
Вжитими заходами розшуку, встановити місцезнаходження ОСОБА_6 до цього часу не надалося можливим, встановлено ймовірне місцезнаходження, а саме АР Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є також особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак її не вручено йому внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Оскільки всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного виконані, а місце знаходження ОСОБА_6 згідно з встановленими в ході досудового розслідування обставинами, є територія АР Крим, на якій підозрюваний продовжує переховуватись від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, виникла необхідність у здійсненні спеціального досудового розслідування.
Обставинами, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, є наступні.
Органом досудового розслідування неодноразово здійснювався виклик підозрюваного, які опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» про виклик підозрюваного ОСОБА_6 до слідчого до ТУ ДБР у м. Миколаєві, підозрюваний ОСОБА_6 будучи відповідно до ст. 297-5 КПК України належним чином ознайомленим із повістками, не прибув на виклик до слідчого та про причини свого не прибуття не повідомив та таким чином свідомо ухилився від участі у проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Відповідно до відповіді на доручення, отриманої від начальника УПК в Одеській області ДКП НП України №5106/38/103-23 від 29.09.2023 ОСОБА_6 станом на 29.03.2023 перебуває на тимчасово окупованій території України, ймовірно, за адресою: АДРЕСА_5 .
Слідчим постановою від 21.11.2024 оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_6 здійснення якого доручено оперативним підрозділам ГУ НП в АР Крим та місті Севастополі.
14 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міст Одеси надано дозвіл Другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві на затримання підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв'язку з чим слідчий просив надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Захисник не заперечувала проти задоволення клопотання.
Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110 - 2, 111, 111 - 1, 111 - 2, 112, 113, 114, 114 - 1, 114 - 2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127,частинами другою і третьою статті 146, статтями 146 - 1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258 - 6, 348, 364, 364 - 1, 365, 365 - 2, 368, 368 - 2, 368 - 3, 368 - 4, 369, 369 - 2, 370, 379, 400, 408, 436, 436 - 1, 437, 438, 439, 440, 441, 442 , 442 - 1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук., стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
У судовому засіданні встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000493 від 18.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 України.
В рамках вказаного кримінального провадження 20.11.2024 відносно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України.
Вжитими заходами розшуку, встановити місцезнаходження ОСОБА_6 досудовим розслідування до цього часу не надалося можливим, однак встановлено ймовірне місцезнаходження, а саме АР Крим.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (поштовим зв'язком) та за допомогою газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».
Водночас, в ході досудового розслідування отримано відомості, що підтверджують перебування підозрюваного ОСОБА_6 , на тимчасово окупованій території в АР Крим та переховування останнього від органів слідства і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується зібраними доказами у їх сукупності.
На виклики слідчого, які опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» про виклик підозрюваного ОСОБА_6 до слідчого до ТУ ДБР у м. Миколаєві, підозрюваний ОСОБА_6 будучи відповідно до ст. 297-5 КПК України належним чином ознайомленим із повістками, не прибув на виклик до слідчого та про причини свого не прибуття не повідомив та таким чином свідомо ухилився від участі у проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Частиною 2 статті 297-4 КПК України встановлено, що під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
Як вбачається із матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: актом про проведення службового розслідування (інформація про невихід військовослужбовців тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у тому числі ОСОБА_6 ); протоколами допитів свідків (надано покази про надання розпорядження вищим командуванням про вихід особового складу з АР Крим до нових місць базування, проте ОСОБА_6 відмовився виконувати даний наказ та зрадив на вірність Українському народові перейшовши на бік Росії; відповіддю з управління протидії кіберзлочинам в Одеській області, згідно якої здійснено огляд сторінок в інтернет-ресурсах, згідно яких вбачається, що ОСОБА_6 проходить військову службу у Збройних силах Росіїської Федерації на території АР Крим; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідками, згідно яких останні впізнали ОСОБА_6 ; протоколом огляду засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» щодо вручення та належним чином ознайомлення підозрюваного із повістками про виклик останнього до слідчого до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві; іншими матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно з ч. 1 ст. 408 КК України інкримінований ОСОБА_6 відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії не тяжкого злочину, за ч. 1 ст. 111 КК України санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої та відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливо тяжких злочинів.
Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, вищевказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
На даний час, підозрюваний ОСОБА_6 знаходиться на тимчасово окупованій території, ймовірно, у АР Крим, у зв'язку з чим оголошений в розшук, що підтверджується постановою про оголошення у розшук підозрюваного від 21.11.2024.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний умисно переховується від слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Беручи до уваги викладене, зважаючи на наявність достатніх доказів вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на окупованій території України (АР Крим), слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 297-1- 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ялта Автономної Республіки Крим, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент злочину обіймав посаду заступника командира з тилу - начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1