Справа № 521/4498/25
Номер провадження:1-кп/521/1397/25
03 липня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси
у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши в приміщенні Хаджибейського районного суду міста Одеси в залі суду у закритому судовому засіданні, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024162470000768 від 12.06.2024 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіки Молдова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 156-1, ч. ч. 4, 6 ст. 153 КК України,-
До Хаджибейського районного суду міста Одеси від Малиновської окружної прокуратури м. Одеси надійшли матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024162470000768 від 12.06.2024 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 156-1, ч. ч. 4, 6 ст. 153 КК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20.05.2025 року призначено судове засідання.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Представник потерпілої підтримала клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу, яке, на його думку, не обґрунтовано належним чином та не забезпечено належними доказами, та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У випадку продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона захисту просила обрати альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.
Вислухавши думку сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Вислухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та усні заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, колегія суддів, що доцільно задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, колегія суддів враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, колегія суддів виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», п. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Колегія суддів, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, вислухавши обвинуваченого та думку учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурором наданий обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162470000768 від 12.06.2024 року відносно ОСОБА_7 з реєстром матеріалів та клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів наданих суду, ОСОБА_7 обвинувачуєтьсяу вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 156-1, ч. ч. 4, 6 ст. 153 КК України за кваліфікуючими ознаками:
- ч. 2 ст. 301 КК України, за кваліфікуючими ознаками: розповсюдження зображень та відеопродукції порнографічного характеру серед неповнолітніх;
- ч. 3 ст. 156-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: домагання дитини для сексуальних цілей, а саме пропозиції зустрічі, зробленої повнолітньою особою з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та технологій, малолітній особі, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася;
- ч. 4 ст. 153 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
- ч. 6 ст. 153 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років незалежно від її добровільної згоди, вчинене повторно.
Вирішуючи питання про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, колегія суддів враховує його вік та стан здоров'я, сімейний стан, місце проживання і обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватись від правоохоронних органів та суду, оскільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним дає підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду.
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: підтвердженням є обставина щодо знищення ОСОБА_7 важливих речових доказів, а саме умисне пошкодження свого мобільного телефону із робочого стану, що мало унеможливити доступ до інформації, яке могло мати істотне значення для кримінального провадження.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на обвинуваченого у кримінальному провадженні у разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу;
-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підтвердженням цього є факт, що відносно ОСОБА_7 17.03.2022 скеровано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області та наразі він обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 301, ч. 2 ст. 156 та ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Прокурором обґрунтовано наявність зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання колегія суддів вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Колегія суддів вважає, що застосування запобіжного заходу для обвинуваченого ОСОБА_7 буде достатнім, необхідним для належної поведінки обвинуваченого і таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу під час розгляду клопотання судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тому колегією суддів прийнято рішення не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою колегія суддів вважає, що вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, тому обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з дня винесення ухвали тобто з 03.07.2025 року до 31.08.2025 року включно.
Розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 , його процесуальних обов'язків, - не визначати.
Ухвала суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Одеського слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3