Справа № 947/19463/25
Провадження № 2/947/3593/25
03.07.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Довженко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,
27 травня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменко Людмили Вікторівни надійшла позовна заява, в якій вона просить: звільнити 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 з під арешту, накладеного: 17.04.2012 року згідно Постанови № 3345731 від 16.04.2013 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції м. Одеси, номер запису про обтяження: 15101550, реєстратор - Третя одеська державна нотаріальна контора; 17.04.2013 року, накладений згідно Постанови № 335731 від 16.04.2013 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції м. Одеси, реєстратор - Третя одеська державна нотаріальна контора, перенесено до (спеціального розділу), номер запису про обтяження: 699462.
Ухвалою судді від 28 травня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Сторони у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином.
Представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрьоменко Людмила Вікторівна одночасно з подання позову звернулася з клопотанням про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву відповідач не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_3 , якому за життя належала частина квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 30.08.2000 року стягувато з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини доходів.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 21.08.2003 року син ОСОБА_3 був усиновлений ОСОБА_6 . Після усиновлення прізвище дитини було змінено на « ОСОБА_7 », по батькові на « ОСОБА_8 », в свідоцтві про народження батьком дитини було зазначено ОСОБА_6 . Рішення суду набрало законної сили 22.05.2003 року.
Виконавчий лист по вказаній справі перебував на виконанні у Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з 27.03.2007 року по 23.06.2015 року.
Під час проведення виконавчих дій щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітного ОСОБА_9 , постановами державних виконавців від 16.04.2013 року був накладений арешт на належне ОСОБА_3 нерухоме майно у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 , а саме: арешт від 17.04.2013 року, накладений згідно Постанови № 3345731 від 16.04.2013 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції м. Одеси, номер запису про обтяження: 15101550, реєстратор - Третя одеська державна нотаріальна контора; арешт від 17.04.2013 року, накладений згідно Постанови № 335731 від 16.04.2013 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції м. Одеси, реєстратор - Третя одеська державна нотаріальна контора, перенесено до (спеціального розділу), номер запису про обтяження: 699462.
23.06.2015 року виконавче провадження закінчено на підставі п.4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оригінал виконавчого документа повернутий позивачу без подальшого виконання, матеріали передано для зберігання в архів та знищено.
Вказані відомості підтверджується з листа Другого Київського відділу ДВС у місті Одесі від 25.05.2021 року № 25046.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Одеським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 6097
Відповідно до довідки державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 17.01.2022 року №132/02-14 ОСОБА_10 , після смерті ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа № 1214/2021, єдиним спадкоємцем є позивач.
Постановою від 07.12.2021 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з накладенням арешту на спадкове майно. Таким чином, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 , Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі про звільнення майна з під арешту було задоволено, звільнено 1/4 частину кв. АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеною Постановою Другого КВ ДВС про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 15.08.2005 року.
Після набрання рішення законної сили, позивач звернулась до нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом, однак було виявлено, що існує ще два арешти, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Таким чином, позивачка наділена законом правом звернутися до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Також ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно Позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності Не встановлена судом.
На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, - задовольнити.
Звільнити 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 з-під арешту, який накладений 17.04.2012 року згідно Постанови № 3345731 від 16.04.2013 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції м. Одеси, номер запису про обтяження: 15101550, реєстратор - Третя одеська державна нотаріальна контора та 17.04.2013 року, який накладений згідно Постанови № 335731 від 16.04.2013 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції м. Одеси, реєстратор - Третя одеська державна нотаріальна контора, перенесено до (спеціального розділу), номер запису про обтяження: 699462.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. М. Куриленко