Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/633/25
Провадження № 2-а/499/9/25
про повернення позовної заяви
"04" липня 2025 р. селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М. перевіривши на відповідність вимогам ст.ст.160, 161, 172 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення поліції №1 Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -
Позивачка звернулася до Іванівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до відділення поліції №1 Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Відповідно до ухвали суду від 23.06.2025 року даний позов було залишено без руху з підстав зокрема що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дану ухвалу позивачка отримала 23.06.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
27.06.2025 року позивачка подала документи на усунення недоліків та одночасно клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що у неї тяжке матеріальне становище, на утриманні у неї перебуває двоє неповнолітніх дітей, одна з яких дитина з інвалідністю, та проживає в сільській місцевості, а сімейні обставини не дозволяють їй забезпечити сплату судового збору без шкоди для існування родини.
01 липня 2025 року суддя розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору та за результатами розгляду клопотання було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Копію даної ухвали позивачка отримала 02.07.2025 , що підтверджується довідкою про доставку у електронний кабінет.
Суд констатує ту обставину, що згідно заяви про усунення недоліків , яка подана позивачкою 27.06.2025 року , недоліки позовної заяви усунені частково, а саме в частині надання доказів сплати судового збору не виконані, клопотання про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи у позивачки строк для усунення недоліків становить десять днів та спливає 03.07.2025 року.
Станом на 03.07.2025 позивачка на усунення недоліків не надала документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку, підстави для її звільнення відсутні.
03 липня 2025 року позивачка надала до суду заяву про врахування її права на доступ до правосуддя та надати строк для збору коштів для сплати судового збору згідно зі ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Також 03 липня 2025 року позивачка надала заяву про долучення довідки про доходи.
Станом на 04 липня 2025 року до суду не подано доказів сплати судового збору та надано заяву, в якій позивачка повідомляє, що нею здійснено публічний збір коштів на оплату судового збору.
Суд враховуючи ситуацію, яка склалася зазначає наступне.
Станом на 04.07.2025 року має місце часткове невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У встановлений законом строк позивачка не усунула недоліки позовної заяви така процесуальна дія як надання строку для публічного збору коштів для сплати судового збору КАСУ не передбачена, тому розгляду не підлягає.
Суд враховує положення ст.129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, обставини пов'язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта звернення з позовом та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для звільнення від такої сплати або розстрочення сплати.
Обов'язок сплатити судового збору, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до вимог ч.1ст.45 КАС Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання позовної заяви є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Отже аналізуючи вищезазначені обставини, суддя прийшов до висновку про те , що дії вчиненні позивачкою на виконання ухвали суду про залишення позову без руху не в повному обсязі забезпечили виконання даної ухвали, а недоліки позовної заяви усунені лише частково.
Дії вчинені ОСОБА_1 на виконання ухвали від 23.06.2025 року не відповідають вимогам ч.3 ст.161 КАС України, тому провадженні за цією позовною заявою не може бути відкрите.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. 169, 248 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до відділення поліції №1 Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - визнати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:Р. М. Тимчук