іменем України
04 липня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/4138/25
Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1239/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді - Шарапової О.Л.,
суддів - Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.
з участю секретаря: Шапко В.М.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державна казначейська служба України.
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 травня 2025 року, повний текст рішення складене 15.05.2025, суддя Супрун О.П., місто Чернігів.
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона що вона є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/1874/21 від 14.05.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області - задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати, з 17.07.2018, підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із 17.07.2018, нарахувати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/1874/21 від 28.05.2021 зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 - скасовано в частині задоволених позовних вимог за період з 17.07.2018 по 10.09.2020; позовні вимоги за період з 17.07.2018 по 09.09.2020 - залишено без розгляду; в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 - залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, видано виконавчі листи, які пред'явлені до виконання, однак на момент подання позову рішення суду не виконано.
У зв'язку з протиправною діяльністю відповідача, яка виразилась у тривалому невиконанні судових рішень, їй заподіяно моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях через порушення її прав, неможливості реалізувати конституційне право на належний розмір пенсії. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях через порушення звичайного способу її життя, оскільки змушена неодноразово звертатись до відповідача з метою отримання належних їй на підставі закону грошових коштів.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 травня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 600,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.
Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок асигнувань з Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ним законної сили. Враховуючи це, погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021, буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету.
Особа, яка подала апеляційну скаргу завертає увагу, що Головним управлінням фактично було вчинено усі передбачені законодавством дії, спрямовані на виконання рішення позивачу, та не вчинено перешкод для виконання такого рішення.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 є не невиконаним, а є виконаним неповністю, не через невиплату позивачеві доплати, а через не проведення перерахунків у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. Тому, протиправності дій Головного управління, щодо невиплати коштів, встановлено не було. Відтак твердження позивачки про нанесення їй моральної шкоди, внаслідок нібито протиправних дій Головного управління, є завідомо безпідставними, що не взято до уваги судом першої інстанції під час ухвалення рішення.
У своєму відзиві Державна казначейська служба України просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі
№ 620/1874/21 від 14.05.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області - задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати, з 17.07.2018, підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із 17.07.2018, нарахувати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) (а.с. 10-12).
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/1874/21 від 28.05.2021 зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) (а.с. 13-14).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 - скасовано в частині задоволених позовних вимог за період з 17.07.2018 по 10.09.2020; позовні вимоги за період з 17.07.2018 по 09.09.2020 - залишено без розгляду; в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 - залишено без змін (а.с. 15-18).
На виконання вищевказаного судового рішення, 03.10.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи № 620/1874/21 (а.с. 19-20).
Із інформації Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області від 27.02.2025 № 3408 убачається, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 70545467 з виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/1874/21 від 03.10.2022 про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із 10.09.2020, нарахувати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Вказане виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 15.12.2022 та надано 10-денний строк для виконання судового рішення.
29.12.2022 державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення суду внаслідок якої встановлено, що рішення не виконано та не надано доказів наявності поважних причин такого невиконання про, що складено відповідний акт.
Згідно повідомлення боржника встановлено, що на виконання рішення суду стягувачу проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії за рішенням суду з 11.09.2020 складає 6907,61 грн. Доплата до перерахунку пенсії за період з 11.09.2020 по 30.11.2021 складає 64 445,33 грн.
04.01.2023 за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. та надано 10-дениий строк для виконання судового рішення.
23.01.2023 на боржника накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання рішення суду та надано 10-дениий строк для виконання судового рішення.
Направлено до ЧРУП ГУНП у Чернігівській області повідомлення про вчинення злочину за ознаками статті 382 Кримінального кодексу України за фактом невиконання рішення суду в справі № 620/1874/21 (а.с. 23-24).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 620/1874/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/1874/21; попереджено ГУ ПФУ в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 25-26).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі № 620/1874/21 визнано звіт ГУ ПФУ в Чернігівській області про виконання судового рішення таким, що не підтверджує повне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 620/1874/21; встановлено ГУ ПФУ в Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 620/1874/21 - до 11.06.2023; попереджено ГУ ПФУ в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 27-28).
Сума доплати, на момент звернення до суду із даним позовом ОСОБА_1 не виплачена.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.
За статтею 18 ЦПК України, судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції врахував стан здоров'я позивачки, тривале невиконання рішення суду щодо виплати пенсії, виконання якого було гарантовано державою, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 10 000 грн,, що буде належною сатисфакцією понесених нею душевних страждань їх характеру та тривалості, вимушеним змінам у життєвих стосунках, а також принципам розумності, справедливості та співмірності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд/
Доводи апеляційної скарги про те, що твердження позивачки про нанесення їй моральної шкоди, внаслідок нібито протиправних дій Головного управління, є завідомо безпідставними, що не взято до уваги судом першої інстанції під час ухвалення рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції. Наявність моральної шкоди є доведеною, оскільки тривале невиконання рішення суду спричинило позивачці моральну шкоду.
Як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) (п. 26) ЄСПЛ зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
За таких обставин, не є слушними доводи апеляційної скарги про те, що невиконання судового рішення за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки моральна шкода стягнута з Державного бюджету України, а не за відповідача.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Судді: