Справа № 445/1028/24 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В. М.
Провадження № 33/811/568/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
01 липня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Федака Р.Р., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого - адвоката Ковалика Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 у справі притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 31 березня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 , 26.04.2024, о 20 год. 10 хв., у м. Золочів, по вул. Промислова Львівської області, керував транспортним засобом Toyota Yaris, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ-21013, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_2 , 26.04.2024, о 20 год. 10 хв., у м. Золочів, по вул. Промислова Львівської області, керував транспортним засобом «Toyota Yaris», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат 1,23%о, чим порушив вимоги п. 2.9. (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову в частині закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним за ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП .
Зазначає, що копію судового рішення отримав лише 09 квітня 2025 року, у судове засідання його не викликали.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що експертиза у справі проведена з порушеннями, оскільки експерти самостійно вибрали зі справи вихідні дані по яких провели інженерно-технічні дослідження та зробили висновок про причину настання вказаної ДТП.
Звертає увагу, що експертам не було поставлено питання щодо відповідності дій кожного водія вимогам Правил дорожнього руху.
Зазначає, що експертами не враховано, що зіткнення відбулось на перехресті вулиць та не надано оцінку діям водія автомобіля «Toyota Yaris», ОСОБА_2 вимогам п. 14.6 (а) ПДР, відповідно до якого обгін на перехресті заборонено.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , адвокат Ковалик Ю.Р. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити.
Захисник Федак Р.Р. апеляційну скаргу заперечив, просив постанову судді першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Так, зі змісту поданої апеляційної скарг вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 оскаржує постанову в частині закриття провадження у справі за ст. 124 КУпАП, постанову в частині визнання ОСОБА_2 винним за ч.1 ст. 130 КупАП, не оспорюється, а тому апеляційний суд не вдається до оцінки висновків суду, викладених в цій частині.
Що стосується доводів апелянта про незаконність прийнятого суддею рішення в частині закриття провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 апеляційний суд зазначає наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_2 в повній мірі даної вимоги закону дотримався.
У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, всупереч покликань в апеляційній скарзі, детально вивчивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та правомірно, прийняв рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Так, закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, судом було повно та об'єктивно досліджено докази, що містяться в матеріалах справи, досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №652307 від 26.04.2024 схему місця ДТП, місце зіткнення та розміщення транспортних засобів.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №652307 від 26.04.2025 ОСОБА_2 26.04.2024, о 20 год. 10 хв., у м. Золочів, на вул. Промислова Львівської області, керував транспортним засобом «Toyota Yaris», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ-21013, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1, п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується факт порушення ОСОБА_2 п. 12.1, п.13.1 ПДР.
Крім того судом першої інстанції було призначено транспортно-трасологічну та судово-автотехнічну експертизу та згідно з висновком експерта №2638-Е від 14.01.2025 установити, в якому місці проїзної частини дороги (смузі руху) відбулось зіткнення автомобілів «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по інформації, яка є на схемі місця ДТП до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛАД № 652317 від 26.04.2024 року, не виявляється можливим.
Місце зіткнення автомобілів «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виходячи із слідової інформації та речової обстановки, які зафіксовані на фотознімках що додаються до наданих матеріалів адміністративної справи (а.с. 51-58), знаходиться на лівій смузі руху проїзної частини дороги, виходячи із їх напрямку руху, в районі початку трьох дугоподібних слідів бокового юзу коліс транспортного засобу та сліду виливу якоїсь рідини.
Вирішити це питання, в розмірних одиницях, не виявляється можливим, по причині проведення фотографування місця ДТП, без використання масштабної лінійки. У даному випадку мало місце попутно-перехресне (кутове) зіткнення автомобілів«Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ВАЗ-210П, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при якому повздовжня вісь автомобіля ВАЗ- 21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , розміщувалась під кутом біля 20° справа наліво по відношенню до повздовжньої осі автомобіля «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_1 , так як це показано на схемі №2, що додається до цього висновку.
Установити під яким кутом відносно елементів дороги розміщувалися автомобілі «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у момент їх зіткнення, на підставі схеми місця ДТП до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 652317 від 26.04.2024 року, не виявляється можливим, по причині відсутності на ній зафіксованої будь-якої слідової інформації, що свідчить про це.
Установити, під яким кутом відносно елементів дороги розміщувалися автомобілі «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ВАЗ-210ІЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у момент їх зіткнення по фотознімках місця ДТП, які знаходяться в матеріалах наданої адміністративної справи (а.с. 51-58), теж не виявляється можливим, по причині проведення фотографування місця ДТП без використання масштабної лінійки.
Умомент зіткнення автомобілів «Toyota Yaris», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , обидва транспортні засоби знаходились в русі.
З технічної точки зору, заданий водієм ОСОБА_2 варіант розвитку механізму ДТП (згідно якого автомобіль ВАЗ-21013, р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 перед зіткненням рухався справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Тойота Яріс», р.н. НОМЕР_1 . перетинаючи смугу руху останньому ) можна вважати обґрунтованим.
При вихідних даних про обставини даної ДТП, заданих водієм ОСОБА_2 (а дана експертиза не має підстав стверджувати про їх технічну неспроможність) вказаний водій не мав технічної можливості уникнути зіткнення керованого ним автомобіля «Тойота Яріс», р.н. НОМЕР_1 , із автомобілем ВАЗ-210И, р.н. НОМЕР_4 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування із моменту, коли останній почав зміщуватися справа наліво, перекриваючи смугу руху вказаному автомобілеві «Тойота».
Відтак, суддя місцевого суду дослідивши матеріали справи вірно встановив, що в діях водія ОСОБА_2 не вбачається порушення п.12.1 п.13.1 Правил дорожнього руху, вина ОСОБА_2 не доведена зібраними по справі доказами, а відтак у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Враховуючи викладене, з огляду на обставини дорожньо-транспортної пригоди, із правильністю цього висновку погоджується і суддя апеляційного суду.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було встановлено всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а обставини, які суд встановив не відповідають дійсності та не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя першої інстанції врахував та вказав у постанові усі зазначені в матеріалах справи докази.
По справі всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини при яких сталася дана дорожня пригода. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, про що зазначено в апеляційній скарзі, не встановлено.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому апеляційний суд вважає подану у справі апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування постанови.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 31 березня 2025 року відносно ОСОБА_2 у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк