Справа № 740/3452/25
Провадження № 3/740/1125/25
Іменем України
04 липня 2025 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Пучкою М.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Мусієнка В.О., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністартивне правопорушення серії ВАД № 456170 від 17.06.2025, ОСОБА_1 16.06.2025 о 23-й годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме погрожував фізичною розправою, розмахував руками, виражався нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , правопорушення вчинив повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вини не визнав пояснив, що мала місце сімейна сварка, дружину він не ображав, не принижував, фізичної сили не застосовував, хоча і кричали один на одного.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що того вечора сказала чоловікові ОСОБА_3 , що хоче пожити з дітьми окремо від нього у своїх батьків, на що ОСОБА_4 став її відмовляти робити це. Вони дійсно кричали, але це була обопільна сварка, і кричали вони один на одного та винні в сварці вони обоє. Їй діями ОСОБА_1 шкоди психічному чи фізичному здоров'ю завдано не було. Під час сварки їй це набридло і вона вийшла з будинку та викликала батьків і поліцію, щоб у їх присутності забрати речі і дітей. Так вчинила для упередження непорозумінь, але почуття небезпеки, емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, не переживала. ОСОБА_1 не погрожував.
У матеріалах справи міститься терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 17.06.2024, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.06.2025, згідно якого ОСОБА_2 повідомила обставини, що мали місце 16.06.2025, а саме про вчинення відносно неї чоловіком ОСОБА_1 нецензурної лайки, погроз, розмахування руками, письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.06.2025, згідно яких вона повідомила обставини, що мали місце 16.06.2025, а саме про вчинення відносно неї чоловіком ОСОБА_1 домашнього насильства, відеозапис, з якого вбачається, що по прибуттю на місце за викликом поліцейських ОСОБА_1 пояснював, що ОСОБА_5 виявила намір йти від нього, а він не перешкоджав цьому. ОСОБА_2 пояснювала, що зібрала речі і хоче їх забрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.
Як вбачається з матеріалів справи, ввечері 16.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 мала місце словесна сімейна сварка на грунті особистих відносин подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З наданих суду пояснень ОСОБА_2 слідує, що вони дійсно кричали, але це була обопільна сварка, і винні в ній вони обоє. Їй діями ОСОБА_1 шкоди психічному чи фізичному здоров'ю завдано не було. Почуття небезпеки, емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, не переживала. ОСОБА_1 не погрожував, фізичної сили не застосовував.
За таких обставин матеріали справи не містять достатніх відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно ОСОБА_5 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 221, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя І.М. Карпусь