Справа № 729/939/25
1-кс/729/87/25 р.
10 червня 2025 р. Слідчий суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , який приймав участь в режимі відео конференції , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця клопотання начальника СВ ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_8 погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської республіки , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 заявлене у межах кримінального провадження внесеного 05.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270400000118 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
До суду надійшло клопотання начальника СВ ВП №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_8 погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Клопотання обгрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2025 приблизно о 19:00 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, що введений на всій території України відповідно доУказуПрезидента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого2022 року строком на 30 діб та котрий в подальшому неодноразово продовжувався востаннє Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 строком на 90 діб з 05 год. 30 хв. 09.05.2025, з метою подальшого особистого збагачення, з корисливого мотиву, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через вхідну хвіртку проник до території приватного господарства за адресою: АДРЕСА_3 , де був помічений власницею господарства ОСОБА_9 , однак, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи, що його протиправні дії виявлені сторонньою особою, відкрито заволодів спортивним велосипедом марки «SPARK»,вартістю 6000 гривень, який належить ОСОБА_10 . Після цього, ОСОБА_5 , на велосипеді, яким він відкрито заволодів, покинув територію приватного господарства, та таким чином отримав реальну змогу розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальної шкоди навказану суму.
За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення 05 червня 2025 року о 23 годині 40 хвилини, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , азербайджанця, громадянина Республіки Азербайджан, не одруженого, тимчасово не працюючого, маючого середню освіту, уродженця м. Гянджа, Азербайджанська Республіка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого. Фактичний час затримання 05.06.2025 року о 22 год. 15хв.
Досудовим розслідуванням встановлено достатність підстав для підозри ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з проникнення у інше сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у зв'язку з чим 06.06.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальногоправопорушенняпередбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджуються:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 06.06.2025 року, яка вказала, що 05.06.2025 року близько 19 години коли вона перебувала на території господарства за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_3 , то в цей час до господарства зайшов невідомий їй чоловік та відкрито заволодів спортивним велосипедом марки Spark, який належить її зятю ОСОБА_10 . Особу яка скоїла кримінальне правопорушення добре запам'ятала так як бачила його на короткій відстані;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 05.06.2025 року, який вказав, що 05.06.2025 року близько 19 години, коли він перебував за місцем свого проживання, то в цей час від своєї тещі ОСОБА_9 , йому стало відомо, що до подвірїя зайшов невідомий чоловік, який відкрито заволодів його велосипедом марки Спарк, який стояв на подвір'ї та після чого він здійснював переслідування особи яка скоїла кримінальне правопорушення, однак наздогнати його не зміг, але добре його запам'ятав та зможе впізнати.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 від 06.06.2025, під час якого свідок вказала на фотозображення на якому зображений ОСОБА_5 , та вказала, що саме ця особа 05.06.2025 проникла до території її господарства та відкрито заволоділа велосипедом належним ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_10 від 06.06.2025, під час якого потерпілий вказав на фотознімок на якому зображений ОСОБА_5 , та вказав, що саме цей чоловік 05.06.2025 викрав з території господарства за місцем його проживання, належний йому велосипед та якого він намагався наздогнати, однак не зміг цього зробити;
- протоколом огляду місця події від 05.06.2025 року на околиці м. Бобровиця по вул.Лукашівська, в кущових насадженнях було виявлено велосипед марки «Спарк» котрий належить ОСОБА_10 та неподалік від вказаного місця було затримано ОСОБА_5 .
У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання зазначених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни ризиків, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а усвідомлюючи розмір покарання може зникнути і переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності, крім того останній має громадянство іноземної країни, що може сприяти йому у залишенні території України;
- незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, оскільки у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний матиме змогу вплинути на основного свідка, у даному провадженні, зокрема на ОСОБА_9 , з метою зміни її показів та уникнення відповідальності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній підозрюється увчиненні тяжкого злочину, офіційного місця роботи та іншого постійного джерела доходів не має,його злочину діяльність припинено лише після його затримання, тому наявний надзвичайно високий ступінь ризику вчинення ОСОБА_5 нових злочинів, а також встановлено,що останній раніше вже притягувався до відповідальності за вчинення злочинів, в тому числі і злочині проти власності, що свідчить про те, що останній схильний до вчинення злочинів.
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177КПК України, і обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається в необхідність запобігання спробам останнього: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також слід врахувати практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Не можливо залишити поза увагою і вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідноі з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ«Харченко проти України» передбачає, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В зв'язку з викладеним, а також у відповідності до п.п.1, 2, 5, 8 ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слід врахувати: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного офіційного постійного місця роботи та іншого постійного джерела доходів, тяжкість покарання підозрюваного у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі строк від 7 до 10 років, а також наявність судимостей у ОСОБА_5 , які наразі не зняті та не погашені.
Згідно довідки КНП ОСОБА_5 за станом здоров'я може утримуватись вумовах ізоляції.
Враховуючи викладене, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.183, п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити заставу в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та яка відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України може бути внесена в будь-який момент.
Також, відповідно до ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину,покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При цьому слідчий вважає, що при визначенні ОСОБА_5 , застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, останній, перебуваючи на волі,може скористатись цим та переховуватися від органів досудового слідства та суду, так як вчинив тяжкий злочин, будь яким чином перешкоджати проведенню об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, впливати на свідків у даному провадженні та продовжити свою злочинну діяльність, оскільки він ніде не працює.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий просить визначити ОСОБА_5 заставу 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка відповідно до ч. 7 ст. 182КПК України може бути внесена в будь який момент, оскільки вважаю, що саме така застава здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 покласти обов'язки, встановлені ст. 194 КПК України: прибувати за викликом до слідчого, прокурора,слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований,проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого,прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 підтримав клопотання і просив його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання і просив його задовольнити
Підозрюваний та його захисник просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те , що підозрюваний має місце проживання , наміру втекти та переховуватися не має та впливати на потерпілого і свідків .
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника , слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.06.2025 року розпочато кримінальне провадження № 12025270400000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
06.06.2025 року ОСОБА_11 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання.
При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.
Аналіз доданих до клопотання доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на наведені обставини, причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.
Дослідивши наявні докази в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані обставини з урахуванням суворості можливого покарання свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків , вчиняти інші правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. Так, застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваній цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідка.
Отже, слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про недостатність застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваної і зможе забезпечити на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів належне виконання нею процесуальних обов'язків.
Застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак, слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст.183, п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити заставу в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та яка відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України може бути внесена в будь-який момент.
Слідчий з посиланням на положення ст.182 КПК України зазначає , що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину,покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, а тому просить в даному випадку визначити заставу 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судддя слідчий вважає, що застава визначена в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним обов"язків, покладених на нього. На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 196, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан ,уродженця м. Гянжа Республіки Азербайджан зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 22 год. 15 хв. 05 серпня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 25 (двадцять п'ять ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700,00 ( сімдесят п'ять тисяч сімсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області: отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, код отримувача 26295412 , рахунок UA128201720355289002000005960 , відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 05 серпня 2025 року.
В разі внесення застави ОСОБА_5 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого , прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування та / або роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти ) для виїзду за кордон, інші документи , що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримується підозрюваний.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя :
Повний текст ухвали проголошено 12.06.2025 року о 09 год.30 хв.