Справа № 675/774/25
Провадження № 2-о/675/44/2025
"24" червня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:
представника заявника: ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи: не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 ; заінтересована особа - Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_2 (по тексту рішення - ОСОБА_2 , заявник) через свого представника звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 (по тексту рішення - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являлася двоюрідною сестрою для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви вказує, щоявлявся для ОСОБА_3 двоюріднім братом, оскільки їхні батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 між собою були рідними братами.
Також звертає увагу, що за життя у ОСОБА_3 не було дітей, а також рідних братів та сестер. Станом на день її смерті не було в живих її батьків, чоловіка ОСОБА_6 та інших родичів, відтак, станом на день смерті ОСОБА_3 був найближчим її родичем.
Як вказує заявник рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №675/1723/24 йому визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Зазначає, що після набрання рішенням суду законної сили заявник звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Водночас, в розпорядженні заявника відсутнє свідоцтво про народження його батька та батька ОСОБА_3 , а тому враховуючи відмову нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , з метою реалізації спадкових прав після смерті останньої є необхідність встановити відповідний факт родинних відносин.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив її задовольнити з врахуванням показань свідків та наявних письмових доказів. Також вказав, що встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 можливий лише в судовому порядку та є потрібним ОСОБА_2 для оформлення спадкових прав.
Представник заінтересованої особи подала письмову заяву про проведення розгляду справи за її відсутності з покликанням, що не заперечує щодо задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.
Суд, вивчивши доводи представника заявника, заслухавши його пояснення у судовому засіданні, думку представника заінтересованої особи, викладену у письмовій заяві, допитавши свідків, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20.12.2018 виконавчим комітетом Поліської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, актовий запис про смерть №11 від 20.12.2018.
Згідно свідоцтва пронародження серія НОМЕР_2 від 04.12.2015 слідує, що заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьком був ОСОБА_4 .
У відповідності з відомостями паспорта громадянина України НОМЕР_3 від 25.07.1996 вбачається, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Поліське Ізяславського району Хмельницької області (станом на 1941 рік с. Велика Гнійниця Плужненського району Кам'янець-Подільської області).
Також судом встановлено і те, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 від 04.12.2015, батько заявника помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 84 років в с. Поліське Ізяславського району, тобто був народжений у 1911 році.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 № НОМЕР_5 від 29.11.1949 підтверджено її народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Гнійниця Плужненського району Кам'янець-Подільської області; батько - ОСОБА_5 .
Необхідно врахувати, що згідно свідоцтва про одруження № НОМЕР_6 від 13.07.1969 вбачається, що ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , отримала прізвище чоловіка - ОСОБА_8 .
У відповідності до відомостей свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серія НОМЕР_7 від 01.09.2013 встановлено, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З досліджених судом доказів слідує, що заявник та ОСОБА_3 народилися в одному населеному пункті, а їхні батьки мали однакове прізвище та по батькові.
При цьому, згідно довідки старости Поліського старостинського округу від 04.07.2024 №169 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на дату своєї смерті, була зареєстрована та проживала сама в с. Поліське Шепетівського району Хмельницької області.
Як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П. №188/01-16 від 09.05.2025 у його провадженні наявна спадкова справа №72/2019 до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У листі (повідомленні) нотаріуса пропонується заявнику в даній справі для реалізації його спадкових вирішити питання про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 .
Такі ж відомості містить і повідомлення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П. №220/01-16 від 26.05.2025 та надана копія спадкової справи №72-2019 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини.
Згідно рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17.03.2025, яке набрало законної сили, у справі №675/1723/24, визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , тривалістю три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
При всьому цьому, судом враховано також наступне.
Так, як вбачається з мотивувальної частини рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17.03.2025, яке набрало законної сили, у справі №675/1723/24, ОСОБА_2 являється для ОСОБА_3 двоюрідним братом, оскільки їхні батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 між собою були рідними братами.
Згідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).
У контексті реалізації спадкових прав заявника після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у взаємозв'язку зі справою, яка розглядається судом враховано також наступне.
Так, згідно повідомлення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П. №220/01-16 від 26.05.2025, наданої копії спадкової справи №72-2019 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , досліджених матеріалів цивільної справи №675/1581/19, вбачається, що є законні вважати, що заявник є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину у встановленом порядку.
Також, той факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являлася двоюрідною сестрою для ОСОБА_2 підтверджений показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які надали пояснення, що логічно та послідовно доповнювали одне одного, не суперечуючи по своїй суті та змісту, і однозначно вказували, що заявник та померла були двоюрідними братом та сестрою.
Проаналізувавши відомості, відображені у вказаних вище документах, які як і показання свідків логічно та послідовно доповнюють одне одного, не суперечать по своїй суті та змісту, суд вважає доведеними обставини, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являлася двоюрідною сестрою для ОСОБА_2 .
Суд не вбачає суперечностей у наданих представником заявника документах, які можуть ставити під сумнів той факт, який просить встановити заявник, отримані в ході судового розгляду матеріали також не містять таких відомостей.
Як визначає п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. При цьому сам перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, визначений ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
За змістом ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Як визначають приписи ч.ч. 1 та 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Тим самим, з огляду на встановлені обставини, факт про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на реалізацію спадкових прав, що передбачено Цивільним кодексом України.
З огляду на зазначене вбачається, що обставини, викладені у заяві знайшли своє підтвердження письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, показаннями свідків, є достовірними та обґрунтованими, сумніву не викликають, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та задовольняє її.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 142, 264, 265, 268, 272, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являлася двоюрідною сестрою для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03.07.2025.
Суддя Олександр Король