Справа №: 671/677/25
01 липня 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 ,
представників служби у справах дітей Волочиської міської ради: ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
представників ювенальної превенції ХРУП ГУНП в Хмельницькій області:
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
психолога ОСОБА_14 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12025243260000016 від 07.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, із середньою освітою, курсанта 2-го курсу денної форми навчання ДНЗ «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» за спеціальністю «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення. Офіс адміністратор», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
встановив:
Неповнолітній ОСОБА_8 19.10.2024 близько 20 год. 00 хв., перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу центру культури та дозвілля «Гармонія» імені М. Чепелюка, який розташований за адресою: площа Центральна, 2, в м. Волочиську (Волочиської ОТГ) Хмельницького району Хмельницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав словесну суперечку із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6 .
В ході даного конфлікту неповнолітній ОСОБА_8 , будучи агресивно налаштованим стосовно неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, своєю лобною частиною голови наніс один удар в ділянку перенісся та в подальшому два удари кулаками правої та лівої руки в ділянку обличчя по правій та лівій частині щоки потерпілому ОСОБА_6 ближче до перенісся.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, саден шкіри перенісся та носу, які згідно із висновком судово-медичного експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України - заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив суду фактичні обставини, викладені у клопотанні. Зокрема, пояснив, що 19.10.2024, в вечірній час, в ході конфлікту, який виник між ним та потерпілим ОСОБА_6 , він своєю лобною частиною голови наніс потерпілому один удар в ділянку перенісся та два удари кулаками правої та лівої руки по обличчю. Розуміє протиправність своїх дій та щиро розкаюється у вчиненому. Відшкодував витрати, понесені лікарнею на лікування потерпілого. Цивільний позов потерпілого визнав.
Крім показань ОСОБА_8 , його винуватість підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що 19.10.2024, близько 20 години, біля центру культури та дозвілля «Гармонія» ОСОБА_8 , будучи агресивно налаштованим стосовно потерпілого, наніс йому один удар головою та два удари кулаками по голові. Через отримані тілесні ушкодження потерпілий вимушеній був звернутися за медичною допомогою;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.03.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 просила притягнути до відповідальності ОСОБА_8 , який 19.10.2024, близько 20 години, біля центру культури та дозвілля «Гармонія» спричинив її сину ОСОБА_6 тілесні ушкодження в області голови;
- протоколом огляду місця події від 21.10.2024 з таблицею ілюстрацій до нього, в якому зафіксовано обстановку біля центру культури та дозвілля «Гармонія» в м. Волочиську Хмельницького району Хмельницької області;
- висновком експерта №607 від 08.11.2024, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, параорбітальної гематоми правого ока, саден шкіри, перенісся та носу, що могли утворитися від ударів тупими твердими предметами, не вилючено за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи, та за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.12.2024, під час якого потерпілий ОСОБА_6 у присутності представника, законного представника, психолога та криміналіста пояснив та продемонстрував на манекені, яким чином ОСОБА_8 наносив йому удари;
- висновком експерта №175 від 17.12.2024, у якому вказано, що беручи до уваги характер та розташування виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, можна припустити, що вони могли утворитися як внаслідок одного, так і від більшої кількості прикладень травмуючої дії в ділянку обличчя. Будь-який з ударів в ділянку носа або правого ока потерпілого міг спричинити струс головного мозку. Не виключається можливість утворення наявних у потерпілого тілесних ушкоджень при обставинах, на які вказує потерпілий під час проведення слідчого експерименту, тобто внаслідок отриманих від ОСОБА_15 одного удару лобною ділянкою голови в ділянку перенісся та послідуючих двох ударів кулаками обох рук в ділянку перенісся з правої та лівої сторони потерпілого;
- висновком експерта №8 від 24.01.2025, з якого вбачається, що спричинений ОСОБА_16 удар лобною ділянкою голови в ділянку перенісся та послідуючі два удари кулаками обох рук в ділянку перенісся з правої та лівої сторони неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 , як це ним було зазначено під час проведення слідчого експерименту від 03.12.2024, могли спричинити струс головного мозку;
- копією довідки КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради від 24.10.2024 №1789, з якої вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні з 21.10.2024 по 24.10.2024 з діагнозом: ЗЧМТ.Струс головного мозку;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2025, під час якого ОСОБА_8 у присутності захисника, законного представника, психолога та криміналіста пояснив та продемонстрував на манекені, як саме наносив удари потерпілому.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування не виявлено.
У судовому засіданні прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру у виді застереження та передачі його під нагляд педагогічного колективу Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» на строк до досягнення обвинуваченим повноліття підтримав та просив задовольнити.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_9 клопотання підтримали та просили задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_6 , його законний представник ОСОБА_7 , представник ОСОБА_5 та інші учасники судового провадження клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру також підтримали.
Представник Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» ув судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДНЗ «ТПК ПВФП», в якій також вказав, що клопотання про передачу ОСОБА_8 під нагляд педагогічного колективу підтримує в повному обсязі.
Заслухавши думку прокурора, інших учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.ч. 1,3 ст. 497 КПК України якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, необережного нетяжкого злочину без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.
Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи із змісту ч.1 ст.105 КК України, неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього один чи декілька примусових заходів виховного характеру, визначених ч. 2 ст. 105 КК України.
Згідно роз'яснень інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року "Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх", рішення про звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймається за результатами судового розгляду обвинувальним вироком суду. При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань "звільнення від покарання" (ч. ч. 4 і 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), "звільнення від відбування покарання" (ст.ст. 75, 79, 104 КК України), "звільнення від призначеного покарання" (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Іншими словами, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у справах №161/7253/18, 168/625/19.
Відповідно до п. 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру", застереження (п. 1 ч. 2 ст. 105 КК), яке є одним із найм'якіших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Неповнолітнього можна передати під нагляд педагогічного (за місцем навчання) чи трудового (за місцем роботи) колективу - за згодою цього колективу, а також під нагляд окремих громадян - на їхнє прохання. При цьому як педагогічний чи трудовий колектив, так і окремий громадянин мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.
Строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України скоєне неповнолітнім ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 є неповнолітнім, вперше вчинив кримінальний проступок, є курсантом 2 курсу Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», за місцем проживання та навчання характеризується виключно позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
Після вчинення кримінального проступку неповнолітній ОСОБА_8 став на шлях виправлення, зарекомендував себе з позитивної сторони, дисциплінований, проявляє цікавість до обраної професії, заняття відвідує систематично. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. За наполегливість у навчанні, старанність, розумну ініціативу та з нагоди десятої річниці створення Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» 31.03.2025 нагороджений грамотою.
Відповідно до рішення педагогічної ради Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» від 02.04.2025 педагогічний колектив навчального закладу вирішив взяти курсанта ОСОБА_8 під нагляд педагогічного колективу.
Вищевказане свідчить про можливість виправлення ОСОБА_8 без застосування кримінального покарання.
З урахуванням вищенаведених вимог закону, фактичних обставини справи, а також особи обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_8 можливо звільнити від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 105 КК України, оскільки саме такі примусові заходи виховного характеру, на думку суду, є необхідними та достатніми для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 подано цивільніий позов до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Просить стягнути з ОСОБА_9 , яка є законним представником ОСОБА_8 , на свою користь 10000,00 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , його законний представник ОСОБА_7 та представник ОСОБА_5 позов підтримали та просили задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.
Обвинувачений ОСОБА_8 позов визнав, законний представник обвинуваченого ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечували.
Вирішуючи даний цивільний позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
За приписами статей 128, 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст. 1167 ЦК України, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення.
Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи «Савула проти України», №12868/05, рішення від 10.12.2009; «Войтенко проти України», № 18966/02, рішення від 29.06.2004). Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення частини 3 ст. 23 ЦК України та роз'яснення, які містяться у пункті 9 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», характер неправомірних дій ОСОБА_8 характер та ступень тяжкості спричинених ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також бере до уваги, що потерпілий, крім фізичного болю та страждань від нанесених побоїв, зазнав і душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, він змушений був лікуватися, докладати додаткових зусиль для відновлення стану здоров'я, змінювати звичайний спосіб життя.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сума, яку просить стягнути потерпілий, є співмірною з понесеними ОСОБА_6 моральними стражданнями та відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Згідно зі ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 10000,00 грн. відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 97, 105, КК України, ст.ст. 127-129, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Визнати неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та на підставі ч.1 ст.105 КК України звільнити від покарання без визначення його виду і розміру.
Застосувати щодо неповнолітнього ОСОБА_8 , примусові заходи виховного характеру, передбачені п. 1, 3 ч. 2 ст. 105 КК України, у виді:
-застереження;
-передачі неповнолітнього ОСОБА_8 під нагляд педагогічного колективу Державного навчального закладу «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» на строк до досягнення повноліття - 23 березня 2026 року.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити.
Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_6 10000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_8 коштів чи майна, достатнього для відшкодування шкоди, в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, таке стягнення проводити з його матері ОСОБА_9 .
При досягненні ОСОБА_8 повноліття стягнення проводити з нього особисто.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1