04.07.2025 Справа №607/25709/24 Провадження №1-кп/607/463/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
під час проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002148 від 08 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.186, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.309 КК України, -
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002148 від 08 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.186, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.309 КК України.
В судовому засіданні прокурор просить задовольнити подане нею клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.186, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.309 КК України, та наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже серед інших, обвинувачується у вчиненні злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; також може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення Таким чином більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, на її думку не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, та просить відмовити. Крім цього звертає увагу на те, що кримінальне провадження знаходиться на завершальній стадії розгляду, допитані потерпілі та обвинувачений, відтак на його думку даний факт свідчить про зменшення вказаних прокурором ризиків. Також просить суд звернути увагу при вирішенні клопотання прокурора на молодий вік ОСОБА_4 та те, що він у повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Потерпілий ОСОБА_6 не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням думки обвинуваченого та його захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, думки потерпілого, який не заперечує щодо задоволення клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, строком до 12 липня 2025 року.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Статею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Таким чином суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.
В свою чергу слід зазначити, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 (частина 1 статті 184КПК).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК покладає на прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
При цьому суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.186, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.309 КК України, одне з яких за ступенем тяжкості у відповідності до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином проти власності. Крім того на даний час продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 з огляду на санкцію статей обвинувачення усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже останній раніше судимий, у тому числі за умисні корисливі злочини проти власності, а тому може продовжити вчиняти подібні кримінальні правопорушення, також зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду.
Відтак, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого ОСОБА_4 від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів обвинуваченого, суд повинен приймати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності осіб, яким пред'явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а тому приходить до висновку про необхідність продовжити відносно останнього винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком до 60 діб.
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч.1, 2 ст. 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 02 вересня 2025 року.
Судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002148 від 08 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.186, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.309 КК України, відкласти на 15.00 год 21 липня 2025 року, повторивши виклик учасників судового провадження та надавши вимогу на відконвоювання обвинуваченого ОСОБА_4 в зал судових засідань.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині продовження строку запобіжного заходу безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1