печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21699/25-к
пр. 1-кс-19825/25
25 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12024000000002789 від 20.12.2024,
До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002789 від 20.12.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 01.04.2025 року слідчим ГСУ НП України відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2025 року проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок), який на праві власності належить ОСОБА_4 . Відповідно до протоколу зазначеної слідчої дії, із сейфу, який перебував у вищевказаному домоволодінні, слідчим, попри відсутності такого дозволу в ухвалі суду, було вилучено 55 200 доларів США та 50 000 Євро.
В рамках розслідування вищевказаного кримінального провадження, 01.04.2025 року старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2025 року проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить доньці ОСОБА_4 - ОСОБА_5 . Відповідно до протоколу зазначеної слідчої дії, у вищевказаній квартирі, слідчим, попри відсутності такого дозволу в ухвалі суду, було вилучено 70 000 доларів США та золото загальною масою 921 грам.
В рамках розслідування вищевказаного кримінального провадження, 02.04.2025 відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2025 року проведено обшук у автомобілі марки BMW X5 M50D реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Відповідно до протоколу зазначеної слідчої дії, у вищевказаному автомобілі було вилучено мобільний телефон Iphone IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, майно, що було вилучено під час вищевказаного обшуку житлового приміщення, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та членам його родини - є тимчасово вилученим майном.
Разом з цим, стороною захисту в скарзі зазначено, що ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024000000002789 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України має статус свідка і підстав вважати, що вилучене у нього майно якимось чином відноситься до предмету злочину, є засобами його вчинення, або є речовими доказами - немає.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Слідчий ОСОБА_7 до суду надав заперечення з приводу заявленої скарги, просив відмовити, зазначивши, на Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002789 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і вказані кошти набуті кримінально протиправним шляхом.
Вивчивши скаргу, позицію представника власників майна, заперечення слідчого, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002789 від 20.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
01.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 18.03.2025 року у справі №757/12437/25-к проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок), який на праві власності належить ОСОБА_4 за результатом якого виявлено та вилучено 55 200 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) доларів США та 50 000 (п'ятдесят тисяч) Євро.
01.04.2025 року відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 18.03.2025 року у справі №757/12435/25-к проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить доньці ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , за результатами якого виявлено та вилучено 70 000 (сімдесят тисяч) доларів США, золото загальною масою 921 (дев'ятсот двадцять один) грам та діамант розміром 0,51 карат.
02.04.2025 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 14.03.2025 року у справі №757/11966/25-к проведено обшук у автомобілі марки BMW X5 M50D реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , за наслідками якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .
Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 167 КПК України, встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Матеріали провадження за скаргою не містять даних, які б вказували на те, що вилучене майно має відношення до вчинення кримінальних правопорушень.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, не пізніше наступного дня накладено у передбаченому законом порядку не було.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12024000000002789 від 20.12.2024 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12024000000002789, повернути ОСОБА_4 майно, що було тимчасово вилучене під час обшуків:
- за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок), який на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме: 55 200 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) доларів США та 50 000 (п'ятдесят тисяч) Євро.;
- за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 70 000 (сімдесят тисяч) доларів США, золото загальною масою 921 (дев'ятсот двадцять один) грам та діамант розміром 0,51 карат.;
- у автомобілі марки BMW X5 M50D реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: мобільний телефон Iphone IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1