Справа № 756/14094/24
Провадження № 2/756/1208/25
оболонський районний суд міста києва
іменем України
(заочне)
01 липня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна,
Позивач звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила зняти арешт з нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , накладений постановою № 1106/21 від 28.10.2004 районного відділу державної виконавчої служби Оболонського району від 28.10.2004 (реєстраційний номер обтяження № 1431860).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що вона є співвласником квартири разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. Позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. З метою оформлення спадщини вона звернулася до приватного нотаріуса, однак їй було повідомлено про наявність арешту на все нерухоме майно померлого, накладеного 28.10.2004.
За твердженням позивача, зазначене обтяження перешкоджає їй реалізувати своє право на спадкування.
Позивач наголосила, що інформація про виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт, відсутня в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, що свідчить про його завершення.
Позивач звернула увагу, що вона намагалася вирішити питання в досудовому порядку, звернувшись до відповідача із заявою про зняття арешту. Однак відповідач повідомив про неможливість ідентифікувати виконавче провадження та зняти арешт у зв'язку зі знищенням матеріалів справи за закінченням строку зберігання, та рекомендував звернутися до суду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження). Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.03.2016, актовий запис № 247.
На праві спільної часткової власності ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
11.04.2019 приватним нотаріусом Кравченко О.В. було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 за заявою позивача, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на все нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 , накладено арешт на підставі постанови районного відділу державної виконавчої служби Оболонського району від 28.10.2004, реєстраційний номер обтяження № 1431860 від 02.11.2004.
Позивач зверталася до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою від 16.08.2024 про зняття арешту, що підтверджується копією заяви з відміткою про отримання.
У відповідь на звернення відповідач повідомив, що ідентифікувати виконавче провадження за номером обтяження неможливо, а матеріали справи знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання, та рекомендував звернутися до суду для вирішення питання по суті, що підтверджується копією відповіді.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Частини 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначають коло підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а також передбачають, що арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз. 1, 2 п. 2 постанови від 3 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» (далі - постанова) позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізовано. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Суд враховує, що у позивача відсутня можливість захистити своє порушене право шляхом оскарження дій державного виконавця, оскільки матеріали виконавчого провадження знищені.
Накладена заборона відчуження, впродовж тривалого часу за відсутності виконавчого провадження, порушує право позивача на вільне користування майном, зокрема, право на оформлення спадщини, існування на даний час підстав для такого обтяження судом не встановлено, позивач позбавлений можливості захистити свої права в інший спосіб.
Вимога позивача, що ґрунтується на праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 (підлягає обов'язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Як встановлено судом під час розгляду справи відносно позивача відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження.
За таких обставин суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, що належало ОСОБА_2 , накладений постановою районного відділу державної виконавчої служби Оболонського району від 28.10.2004 у виконавчому провадженні № 1106/21, реєстраційний номер обтяження № 1431860.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), ЄДРПОУ 35018577, адреса: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, буд. 2-Д.
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО