Номер провадження 2-а/754/295/25
Справа №754/5245/25
Іменем України
03 липня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника-адвоката Маншиліну К.О. із вказаним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову №159 від 25.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також закрити провадження по справі та вирішити питання по судових витратах.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 25.10.2024 близько 07-40 год. невідомі особи у військовій формі без розпізнавальних знаків на зупинці громадського транспорту затримали позивача, силоміць затягнули до транспортного засобу та доставили останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . По прибуттю до відповідача, особи у військовій формі повідомили позивача, що той буде мобілізований до Збройних Сил України. У подальшому позивача було проінформовано про те, що він в примусовому порядку зобов'язаний пройти ВЛК, проте позивач не погодився з зазначеним, оскільки не мав при собі медичних документів, при цьому має ряд хронічних захворювань, а відтак пройти ВЛК в законний спосіб не має можливості. Представник позивача вказує на те, що після тривалого утримання ОСОБА_1 відпустили додому. При цьому по спливу часу позивачу було заблоковано банківські картки, а тому останній був вимушений звернутися до адвоката для отримання правничої допомоги. 21.03.2025 адвокат Маншиліна К.О. у приміщенні Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження № 77137680, з яких стало відомо, що підставою для його відкриття слугувала постанова № 159 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024. Представник позивача зауважує, що протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та оскаржувана постанова були складені без участі ОСОБА_1 . За змістом оскаржуваної постанови № 159 від 25.10.2024 суть правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 25.10.2024 о 08-00 год. не мав при собі військово-облікового документу не пред'явив його на вимогу офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасування з огляду на те, що ОСОБА_1 на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 було пред'явлено свій військовий квиток серії НОМЕР_1 , проте вказаний документ не влаштував працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також представник позивача наголошує на тому, що оскаржувана постанова містить посилання на абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за порушення якого наступає відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому, вказана норма закону містить посилання на обов'язок громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, таким чином суть порушення зазначеного в постанові, а саме відсутність при собі військово-облікового документу та не пред'явлення його на вимогу офіцера не охоплюється нормою абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зважаючи на викладене, сторона позивача зазначає, що оскаржувана постанова винесена з грубими порушеннями, а тому підлягає скасуванню, а провадження по справі належить закрити.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 11 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву, при цьому належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення.
Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 25.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 159 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.
У відповідності до оскаржуваної постанови від 25.10.2024, ОСОБА_1 25.10.2024 о 08-00 год. не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його на вимогу офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , що підтверджується рапортом від 25.10.2024, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначеною постановою накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 25 500 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За ч.1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Варто зауважити, що при винесенні постанови уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було допущено помилку у зазначенні норми законодавства, яку начеб-то порушив позивач, а саме вказано, що ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Слід звернути увагу на те, що відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
При цьому, обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закону №3543, відповідно до частини шостої якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України
Законодавчий припис про необхідність мати при собі і пред'являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов'язок отримати такий документ.
Представник позивача в обґрунтування вимог позову вказує на те, що на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було пред'явлено свій військовий квиток серії НОМЕР_1 , проте вказаний документ не влаштував працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , і з незрозумілих причини вони вимагали пред'явити інший документ.
У відповідності з довідкою про реєстрацію місця проживання за відомостями Центру надання адміністративних послуг м. Шостка, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Слід зауважити, що матеріали справи містять військово-обліковий документ, а саме військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий 08.11.2005 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У відповідності до зазначеного військового квитка вбачається, що позивач визнаний придатним до військової служби призовною комісією Шосткинського району Сумської області.
При цьому, відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву, не надано доказів фото- відео фіксації події, на підтвердження факту відсутності у позивача на момент 25.10.2024 військово-облікового документа.
Зокрема, також матеріали справи не містять рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 25.10.2024, на який наявне посилання у оскаржуваній постанові від 25.10.2024 № 159.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
За пунктом 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру. (пункт 17 Порядку № 559)
Згідно із пунктом 18 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу.
Крім того, суд звертає увагу, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
При прийнятті рішення судом враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Варто зазначити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а відтак постанова № 159 від 25.10.2024 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у сумі 25 500 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 210-1 КУпАП України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 159 від 25.10.2024 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ,місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Повний текст складено 03.07.2025.
Суддя О.Б. Саламон