Номер провадження 2-о/754/370/25
Справа №754/9447/25
Іменем України
30 червня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
судді - Саламон О.Б.
за участю секретаря судового засідання - Рябенка В.О.
заявника і представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту реєстрації шлюбу, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення юридичного факту, а саме:
- встановлення факту реєстрації шлюбу, укладеного 20.09.1997 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрованого Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції;
- зобов'язання Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) поновити та зареєструвати а/з про шлюб № 731, зареєстрований 20.09.1997 Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, заявниця посилається на те, що 20.09.1997 уклала шлюб з ОСОБА_5 , зареєстрований Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції за актовим записом № 731. В подальшому 24.10.2006 вказаний шлюб було розірвано, однак свідоцтво про розірвання шлюбу у зв'язку з російським вторгненням на територію Луганської області було втрачено. Заявниця здобуває другу вищу освіту, при цьому перший диплом про вищу освіту видано на дошлюбне прізвище заявниці « ОСОБА_6 », а тому є необхідність підтвердження зміни заявницею прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 » при реєстрації шлюбу. Заявниця зверталась до Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою отримання витягу про шлюб, однак отримала відповідь про те, що державна реєстрація шлюбу між зазначеними особами не проводилась, при цьому документи для поновлення актового запису відсутні, що унеможливлює внести відомості до Державного реєстру актів цивільного стану, а тому ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено судове засідання.
Від заявниці та її представника в день судового засідання - 30.06.2025, подано заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, вимоги заяви підтримують в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)до суду не з'явився, до про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі заявника та заінтересованих осіб.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 20 вересня 1997 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції за актовим записом № 731.
Згідно з даними довідки про укладення шлюбу № 26.1/362-10-03 від 23.03.2021, виданої Відділом урочистої реєстрації шлюбів і народжень Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції (ЛНР) вбачається, що 20.09.1997 вказаний вище шлюб було зареєстровано між «ОСОБА_6» та ОСОБА_3 , при цьому після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». (а.с.5)
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про укладення шлюбу, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 24.10.2006, про що зроблено актовий запис № 526. (а.с.9)
ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 13.01.2017 № 0000086009 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. (а.с.10)
Заявником також на підтвердження попереднього прізвища надано суду копію диплома спеціаліста серії ЛЕ № 003762, виданого 29.06.1996, за даними якого ОСОБА_4 закінчила Східноукраїнський державний університет за спеціальністю «маркетинг». Рішенням державної екзаменаційної комісії від 11.06.1996 ОСОБА_4 присвоєно кваліфікацію економіста. (а.с.12)
Згідно з копією диплома серії НОМЕР_2 , виданого Луганським професійно-технічним училищем № 48 м. Луганськ 30.07.1991 ОСОБА_4 про те, що остання закінчила навчання з відзнакою та рішенням кваліфікаційної комісії від 27.06.1991 присвоєно кваліфікацію швачка третього розряду. (а.с.14)
Також, факт зімни прізвища заявниці з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 » підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_3 від 05.07.1991, відповідно до якої прізвище заявниці було змінено на « ОСОБА_6 » на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 . (а.с.15)
В обгунтування звернення до суду заявниця мотивувала, що метою встановлення факту реєстрації шлюбу є здобуття другої вищої освіти заявницею, враховуючи, що перший диплом про вищу освіту видано на колишнє прізвище заявниці « ОСОБА_6 », є необхідність підтвердження зміни заявницею прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 » при реєстрації шлюбу.
Заявниця намагались усунути ці розбіжності в порядку досудового врегулювання, шляхом звернення до Деснянського районного у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), однак отримала відповідь, згідно з якою вказано, що законодавством України передбачена процедура поновлення актового запису цивільного стану, однак це можливо реалізувати лише за наявності документів, які підтверджують, що актовий запис раніше був складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України. (а.с.6)
Положенням ч.1 ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.
Статтею 9 зазначеного Закону визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Відповідно до п. б ст. 2.2.5 Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5 встановлено перелік відомостей про осіб, які розривають шлюб (чоловіка та дружину), які вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Серед іншого, до таких відомостей віднесено прізвище осіб, після розірвання шлюбу, підстава державної реєстрації розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 3 розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Як встановлено в процесі розгляду справи, заявниця позбавлена можливості отримати документи про реєстрацію шлюбу у відділі реєстрації актів цивільного стану, оскільки реєстрації шлюбу відбулась на тимчасово окупованій території України.
Під час розгляду справи по суті факт реєстрації шлюбу між заявницею та ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та був доведений належними письмовими доказами.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст.206 ЦПК України).
Виходячи з вищенаведеного, вимога заявниці про встановлення факту укладення шлюбу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 293,315, 316 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту реєстрації шлюбу- задовольнити.
Встановити факт реєстрації 20.09.1997 шлюбу між громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 731 від 20.09.1997. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_6 ».
Деснянському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити актовий запис про шлюб № 731, зареєстрований 20.09.1997 Відділом державної реєстрації шлюбів та народжень реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши відомості про нареченого « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Луганськ, прізвище після реєстрації шлюбу не змінювати», про наречену - « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка м. Луганськ, прізвище після реєстрації шлюбу змінити на « ОСОБА_6 ».
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 26125532, місцезнахдження: м. Київ, просп. Червоної Калини, 15-А.
Повний текст рішення суду складено 04.07.2025.
Суддя О.Б. Саламон