ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 752/234/25
провадження № 1-кп/753/1468/25
"30" червня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024105010001320, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження.
Прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання, підтримане обвинуваченим, про повернення обвинувального акту прокурору. Посилався на те, що при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України - придбання та зберігання наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, в обвинувальному акті взагалі не зазначено щодо придбання вказаних речовин, крім того склади кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України не розмежовано.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Разом з тим вказані вимоги закону при складанні і затвердженні обвинувального акта належним чином не дотримані, що унеможливлює призначення обвинувального акта до судового розгляду, оскільки як фактичні обставини справи так і формулювання обвинувачення та правова кваліфікація містять істотні суперечності, і для встановлення такої невідповідності проведення оцінки доказів не вимагається.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що при викладенні фактичних обставин та формулюванні обвинувачення вказано, зокрема, що ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, з метою збуту, а також у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах, з метою збуту, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.12.2024 використовуючи месенджер «Телеграм» придбав у невстановленої особи наркотичний засіб, який був направлений йому на відділення № 168 «Нової пошти», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська. 26. Отримавши наркотичний засіб, який був запакований в аудіо колонку, ОСОБА_5 , почав незаконно зберігати його при собі, з метою збуту.
Окрім цього, 12.12.2024 року в період часу з 21 год. 55 хв. до 22 год. 05 хв. з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які можуть містити інформацію, що підтверджує факт вчинення злочину було проведено огляд за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено прозорі поліетиленові пакети з пазовим замком в значній кількості, електронні ваги, п'ять поліетиленових прозорих пакетів в середині з речовиною рослинного походження, прозорий поліетиленовий пакет з рослинами речовини зеленого кольору, прозорий поліетиленовий пакет з речовинами плодових тіл грибів таскляну пляшку з нашаруванням речовини темного кольору, які останній незаконно зберігав за місцем свого мешкання, з метою збуту.
При цьому дії ОСОБА_5 в цілому кваліфіковано за ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, тобто без розмежування, що саме віднесено до ч. 1, а що - до ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 вміняється придбання та зберігання наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах.
Разом з тим, ні при викладенні фактичних обставин справи, ні при формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті взагалі не зазначено про факт придбання останнім зазначених речовин за встановлених чи невстановлених досудовим розслідуванням обставин.
З урахуванням суперечностей, наявних при викладенні фактичних обставин справи, формулюванні обвинувачення та кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає слушними твердження сторони захисту про незрозумілість пред'явленого обвинувачення та кваліфікації дій обвинуваченого.
За наведених обставин обвинувальний акт за змістом не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, складений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, і такі недоліки обвинувального акта перешкодять суду, з урахуванням своєї правової природи (неупередженість, безпристрасність, нейтральність, об'єктивність) ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до пункту 3 (а) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Недотримання вказаних вимог Конвенції при складанні обвинувального акта порушує засади кримінального провадження, і зокрема: засаду законності, яка полягає в неухильному дотриманні вимог міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України (п. 1 ст. 9 КПК), та засаду забезпечення права обвинуваченого на захист (ст. 20 КПК).
Крім того, суд враховує і те, що дозволеної законом процедури пропозиції, вимоги або примушення прокурора судом змінити обвинувачення - немає, оскільки на суд згідно зі ст. 22 КПК України покладено функцію розгляду справи і при цьому недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві органам досудового розслідування та державного обвинувачення.
При цьому суд звертає увагу, що повернення обвинувального акта не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування. Діючий КПК чітко відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, в Пояснювальній записці до проекту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування … стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також …скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».
Повернення обвинувального акта не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК, тобто повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.
КПК України не передбачає не лише обов'язку, але й можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до статті 282 КПК ця обставина не є підставою для такого відновлення.
Разом з тим, кримінальний процесуальний закон, встановлюючи можливість повернення обвинувального акта прокурору, передбачає, що прокурор має відповідні повноваження для усунення недоліків обвинувального акта на виконання вказівок суду.
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд вважає, що для усунення недоліків, вказаних у даній ухвалі суду, в проведенні будь-яких слідчих чи процесуальних дій необхідності немає.
При цьому, стороні обвинувачення необхідно звернути увагу, що положень, які би визначали строк, протягом якого після повернення судом обвинувального акта прокурору сторона обвинувачення має виправити недоліки обвинувального акта і звернутися до суду з виправленим обвинувальним актом чинний КПК України не містить. У той же час відповідно до частини 2 статті 113 КПК України будь-яка процесуальна дія має бути виконана без невиправданої затримки.
Таким чином, для усунення недоліків, вказаних в даній ухвалі суду, прокурор, має процесуальну можливість звернутися до суду з виправленим обвинувальним актом, дотримавшись при цьому критерію розумності строків.
Керуючись ст. 314 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024105010001320, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України - повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з моменту оголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя